Рішення № 75233617, 20.06.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6926/18

Провадження № 2-а/522/1074/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Науменко А.В.,

при секретарі - Полегенький В.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції м. Одеси Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про застосування адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Патрульної поліції м. Одеси Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 521096 від 10.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 140 КУпАП України. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.04.2018 р. інспектором ВБ ДГУ ПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено Постанову серії АР № 521096 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до змісту постанови серії АР № 521096, позивач 10.04.2018 р. о 15 год. 35 хв. в м. Одесі Херсонський сквер 1- з, проводив роботи по обслуговуванню рекламної конструкції та порушив правила, норми та стандарти по обладнанню місця проведення робіт, СОУ 45.2-00018112-006-2006, ДСТУ 3587-97, п. 1.5 ПДР України, чим нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 140 КУпАП. Позивач вважає таку постанову необґрунтованою, а викладені в ній обставини такими, що не відповідають дійсності, тому просить зазначену постанову скасувати.

Ухвалою суду від 20.04.2018 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду письмовий відзив, згідно якого відповідач з позивними вимогами не згодний та просить суд вважає, що визнає, що зазначений автомобіль належить позивачу, але вважає що вони є неналежним відповідачем у справі, тому просили позов залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини та за наявності достатніх підстав, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб у порядку скороченого провадження, виходячи з наступного.

10.04.2018 р. інспектором ВБ ДГУ ПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено Постанову серії АР № 521096 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до постанови серії АР № 521096, Позивач 10.04.2018 р. о 15 год. 35 хв. в м. Одесі Херсонський сквер 1- з, проводив роботи по обслуговуванню рекламної конструкції та порушив правила, норми та стандарти по обладнанню місця проведення робіт, СОУ 45.2-00018112-006-2006, ДСТУ 3587-97, п. 1.5 ПДР України, чим нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. З статті 140 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 КУпАП, визначено, що порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що позивач працює водієм в ТОВ «Діагональ» та його функціональним обов’язкам є управління автомобілем (всіх типів). До посадових обов’язків позивача не входить виконання робіт по обслуговуванню рекламних конструкцій.

10 квітня 2018 року позивач привіз працівників підприємства до об’єкту, де останні проводили необхідні роботи, та чекав на них у спеціально відведеному місці для паркування, жодних робіт по обслуговування рекламної конструкції не здійснював.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В порушення ст. 283 КУпАП, відповідачем не встановлені обставини по справі так як Позивач не виконував роботи, що вказані в постанові та не порушував правила дорожнього руху. Постанова містить виключно загальні фрази і не конкретизує об'єктивну сторону вчиненого правопорушення, та не зазначено можливість її оскарження.

З оскаржуваної постанови вбачається, що інспектором при винесенні постанови не враховано докази, які передбачені ст.251 КУпАП та обставин визначені у ст. 280 КУпАП. У постанові зазначена лише фабула адміністративного проступку без посилання на докази, тобто вона не має жодного мотивування.

Як слідує з оспорюваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і за порушення нормативів та стандартів по обладнанню місця провадження робіт згідно СОУ 45.2-00018117-002:2006, ДСТУ 3587-97.

Однак, стандарт Укравтодору СОУ 45.2-00018117-002:2006 становлює порядок огородження та організацію безпеки дорожнього руху на ділянках та місцях проведення робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування. А вимоги ДСТУ 3587-97 поширюється на автомобільні дороги, вулиці і дороги міст та населених пунктів, залізничні переїзди, та ним установлені вимоги утримання доріг, вулиць населених пунктів, їх експлуатаційного стану. Таким чином вказані стандарти та норми взагалі не регулюють питання проведення робіт, які не пов'язані з утриманням доріг та їх експлуатаційного стану.

Відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху передбачена ч. 1 ст.140 КУпАП. Відповідальність за ці порушення несуть особи, на яких покладено обов'язок із забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги, але позивач не є такою особою.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Таким чином встановлено, що позивач не здійснював жодних дій які приводили до порушення правил дорожнього руху.

Встановлено, що позивач неодноразово заперечував факт вчинення правопорушення та просив надати свої пояснення з приводу цього.

Позивач як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу. При складенні протоколу особа має право на роз'яснення його прав і обов'язків, передбачені статтею 268 КУпАП.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено про неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Тому, постанова про адміністративне правопорушення серії АР № 521096 від 10.04.2018 р. складена з порушенням вимог КУпАП (без отримання пояснень у позивача) та не може бути належним підтвердженням факту вчинення позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За правилами ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами п. 3 п. 3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки даним рішенням суду оскаржувана постанова скасована, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції м. Одеси Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про застосування адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР№ 521096 від 10.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП України.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП України закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 02 липня 2018 року.

Суддя А.В. Науменко

20.06.18