Ухвала суду № 75233382, 11.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/7915/18

провадження № 2/520/5175/18

УХВАЛА

11.07.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси звернулись позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 із позовною заявою до ОСОБА_3 та просять:

«встановити порядок землекористування між суміжними земельними ділянками житлового будинку з надвірними господарськими спорудами, що належать на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 11 Е та житловим будинком з надвірними спорудами, що належить на праві власності ОСОБА_3, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 11а\1 за фактичним використанням земельної ділянки, тобто по існуючій спільній огорожі між будинковолодінням, а в місці, де огорожа відсутня – по грані капітальної будівлі згідно геодезичних обмірів;

зобов’язати ОСОБА_3 знести самочинне будівництво – гараж, який розташований на межі земельній ділянці по вул. Чубаївська11а\1 у м. Одесі;

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати, пов’язані з розглядом справи;

призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу».

За результатом автоматизованого розподілу справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/7918/18, головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Предметно, суб’єктно та інстанційно справа відноситься до юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 виник з приводу нерухомого майна, місцем знаходження якого є Київський район міста Одеси, вулиця Чубаївська.

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси на підставі частини першої статті 30 ЦПК України.

За приписами частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Суддею не встановлено підстав, зазначених у частині четвертій статті 185 та частині першій статті 186 ЦПК України для повернення позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, чи відмови у відкритті провадження у справі.

Однак, позивачами не повністю виконані вимоги статей 175-177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачам строку для виправлення наступних недоліків.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити поштові індекси.

Всупереч вказаним вимогам, у позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 поштові індекси в адресах як відповідача, так і самих позивачів не відповідають офіційно встановленим (відбиті як «65000»).

За своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження об’єкту, яка застосовується з метою поштового зв’язку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

Поштова індексація України розроблена на основі п'ятицифрових кодів, і використовується для пришвидшення сортування та доставки поштових відправлень. Четверта та п'ята цифри індексу вказують номери підпорядкованих їм відділень зв'язку або населених пунктів.

Отже, позивачу необхідно виконати вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України належним чином, вказавши поштові індекси у відповідності до встановлених правил.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У пункті 4 змісту позовних вимог позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять призначити по справі будівельно-технічну експертизу. Звертається увага позивачів, що вказані вимоги не є позовними, а за своєю суттю є вимогами, спрямованими на одержання висновку експерту, який пунктом 2 ч. 1 ст. 76 ЦПК України віднесений до засобів одержання даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

За правилами ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, надає учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Призначення експертизи відноситься до заходів забезпечення доказів, який проводиться за ухвалою суду на підставі заяви учасника справи. Вимоги до форми, змісту та порядку подання такої заяви встановлені статтею 117 ЦПК України.

Із дефініції частини третьої статті 177 ЦПК України вбачається, що така заява у разі необхідності подається до позовної заяви.

Враховуючи наведене, позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 пропонується виключити вимоги про призначення експертизи з переліку позовних вимог та подати до позовної заяви заяву про забезпечення доказів шляхом проведення експертизи у відповідності до встановлених правил.

При цьому, позивачам варто врахувати, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самих позивачів та забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, в порядку загального позовного провадження, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов’язаних із безпосереднім розглядом справи.

Щодо судових витрат, то всупереч вимогам п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв’язку із розглядом справи.

Звертається увага позивачів на те, що за положеннями статей 133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На виконання п. 7, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно зазначити, чи вживались ними заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, а також, чи є докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Щодо фактично доданих до позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 доказів, то ці докази не засвідчені в порядку, встановленому частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

Порядок засвідчення копій документів також визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Окремо звертається увага позивачів, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивачів. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

Аналогічні за змістом вимоги містяться і в пункті 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, якою вимагається зазначати у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, на виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачі повинні надати підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З метою економії процесуального часу, до участі у справі, на цій стадії провадження, варто залучити у якості третіх осіб власника земельної ділянки, з приводу користування якою виник спір та на якій за даними позивачів зведений об’єкт без дозвільних документів, а також - Київську районну адміністрацію Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. При позитивному вирішенні цього питання, позивачам необхідно надати копії позовної заяви та додатків для направленням вказаним особам, як вимагається частиною першою статті 177 ЦПК України.

Позивачі зазначають, що будівництво на спірній земельній ділянці здійснено відповідачем без дозвільних документів. Утім, позивачі не зазначають докази, якими мають намір підтвердити цей факт.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналогічні за змістом вимоги містять і частини друга та восьма статті 83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У разі неможливості одержати докази самостійно позивач повинен до позовної заяви додати клопотання про їх витребування, що передбачено частиною третьою статті 177 ЦПК України та у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України повідомити про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Позивачу також слід зазначити кадастровий номер спірної земельної ділянки.

За правилами частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із змісту позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 вбачається, що для задоволення їх позову суду необхідно вирішити по суті наступні вимоги: 1- щодо встановлення порядку землекористування; 2 - щодо зобов’язання відповідача знести самочинне будівництво.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Статтею 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1762 грн. (ч. 1 ст. 7).

0,4 розміру від 1762 грн. дорівнює 704,80 грн.

Виходячи з наведеного, кожен з позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повинні сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом № 3674-VI ставок та кількості позовних вимог немайнового характеру: 704,80 грн. х 2 та підтвердити сплату окремими документами за кожну вимогу, додавши докази сплати до позовної заяви.

До позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 додані докази сплати судового збору в розмірі по 704,80 грн. від кожного позивача. Відповідно кожен з позивачів повинен доплатити по 704,80 грн. судового збору й додати докази сплати для приєднання до позовної заяви.

Звертається увага позивачів, що з 02.07.2018 року листом Головного управління Державної казначейської служби України від 06.06.2018 року № 06-08/699-3489 «Про реквізити рахунків» повідомлено про відкриття нових рахунків для сплати судового збору на балансі Казначейства.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УК у Київському районі; Код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38016923; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) – 899998; Рахунок отримувача – 31212206015005; Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також, фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз’яснень у постанові № 10 від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачам встановлюється строк усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачам строк усунення недоліків шляхом виконання вимог, встановлених статтями 95, 175-177 ЦПК України щодо форми, змісту та порядку подання позовної та доказів, відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали, - протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали.

Забезпечити позивачам можливість засвідчити копії доданих до позовної заяви письмових доказів безпосередньо у приміщені суду. Покласти обов’язок щодо забезпечення позивачам умов для виконання цього пункту ухвали на секретаря судового засідання Молодова В.С.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.