Рішення № 75232286, 07.07.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2241/18

РІШЕННЯ

і м е н е м у к р а ї н и

07 липня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі головуючого - судді Самсонової О.А., при секретарі Горошко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві посилався на те, що між КБ «ПриватБанк» та відповідачем 10 листопада 2010 року було укладено договір б/н. Відповідно до договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 3600 грн., а відповідач ОСОБА_1 взяла зобов’язання щодо повернення кредиту. Відповідач свої зобов’язання не виконала. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 18460,02 грн., з яких заборгованість по одержаному кредиту 3464,01 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 13640,77 грн., а також штрафні санкції: штраф в розмірі 500 грн. (фіксована складова), штраф в розмірі 855,24 грн. (процентна складова) та судові витрати.

Ухвалою судді від 07 травня 2018 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в спрощеному провадженні без повідомлення сторін.

Під час розгляду справи клопотання від сторін не надходили.

З метою встановлення всіх обставин у справі судом витребувано у позивача докази щодо терміну дії картки, виданої на ім’я відповідача згідно договору б/н від 10 листопада 2010 року (а.с.45), копія якої позивачем отримана 15 травня 2018 року (а.с.48). Але на час розгляду справи позивачем суду докази з необхідною інформацією надані не були.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 листопада 2010 року між сторонами по справі укладено кредитний договір б/н.

За умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 3600,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник зобов’язувався забезпечити повернення кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивачем зобов’язання перед відповідачем по кредитному договору виконано, надано кредитні кошти.

Як вбачається з даних розрахунку заборгованості за договором №б/н від 10 листопада 2010 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1, станом на 31-03-2018 (а.с.5-6), відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала їх часткове повернення.

Оскільки кредитні кошти повернуті відповідачем не в повному обсязі, станом на 31 березня 2018 року її заборгованість перед позивачем по одержаному кредиту складає 3464,01 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 13640,77 грн.

Позивачем також нараховано відповідачу штраф в розмірі 500 грн. (фіксована складова), штраф в розмірі 855,24 грн. (процентна складова).

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною кредитного договору, передбачено сплату штрафу за порушення строків сплати будь-якого з грошових зобов’язань у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із кредитного договору та довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду», за порушення позичальником строків виконання зобов'язання передбачено одночасно штраф і пеню, тобто за одне й те саме порушення існує подвійна відповідальність одного виду.

Однак, в силу ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові № 6-1374 цс17 від 11 жовтня 2017 року щодо одночасного стягнення штрафів фіксованої частини і процентної складової, суд вищої інстанції дійшов висновку, що така заборгованість є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на вказане, вирішуючи справу в межах позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 500 грн. фіксованої частини штрафу.

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по одержаному кредиту 3464,01 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 13640,77 грн. та штраф у розмірі 500,00 грн., а всього – 17604,78 грн.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позов задоволено на 95%, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1673,90 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) до ОСОБА_1 (проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 10 листопада 2010 року б/н у розмірі 17604,78 грн., на відшкодування понесених судових витрат – 1673,90 грн., а всього стягнути 19278,68 грн. (дев’ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий О.А.Самсонова

07.07.2018