Вирок № 75231642, 10.07.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/825/17

1-кп/467/18/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Догарєвої І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фесенко К.В.,

прокурорів - Петлеванного В.О., Мокряка І.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - Багдасаряна А.Ю.,

представника потерпілого ТОВ «МІГ-НАФТА» - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області об'єднані кримінальні провадження: внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №12017150130000337 від 25 липня 2017 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №12017150130000358 від 03 серпня 2017 року та внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150130000359 від 03 серпня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року у с. Таборівка, Вознесенського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, що має середню освіту, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України;

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в смт. Червоне, Андрушівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, що має середню освіту, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст.89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України;

ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року в с. Великовеселе, Врадіївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, працює слюсарем-ремонтником КП «ТВГК», зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України;

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що:

30.06.2017, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, у ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме пального з АЗС «МІГ-НАФТА», яка розташована на автодорозі «Улянівка-Миколаїв» 105 км. вул. Потьомкіна 1Б, с. Панкратове, Арбузинського району, Миколаївської області та належить ТОВ «МІГ - НАФТА».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали 25 метрів гумового шланга та приблизно о 23 годині 30 хвилин 30.06.2017, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з корисливих спонукань, на автомобілі НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, розвантажили з автомобіля пластикові ємності, які заздалегідь взяли з собою.

Після цього, ОСОБА_1 попрямував до АЗС, де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі, незаконно проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-95, та таємно викрав бензин марки А-95 об'ємом 330 літрів вартістю 16 гривень за 1 літр бензину, зливши пальне через шланг до пластикових ємностей.

Після цього, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 завантажили до автомобіля викрадений бензин та залишили місце злочину.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «МІГ - НАФТА» матеріальну шкоду на загальну суму 5280,00 грн.

Крім того, 04.07.2017, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, у ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме пального з АЗС «МІГ-НАФТА», яка розташована на автодорозі «Улянівка-Миколаїв» 105 км. вул. Потьомкіна 1Б, с. Панкратове, Арбузинського району, Миколаївської області та належить ТОВ «МІГ - НАФТА».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приблизно о 23 годині 30 хвилин 04.07.2017, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з корисливих спонукань, на автомобілі НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, розвантажили з автомобіля пластикові ємності, які взяли з собою.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до АЗС, де, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі, незаконно проникли на огороджену територію, де зберігається пальне, з'єднали шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-95, та таємно викрали бензин марки А-95 об'ємом 330 літрів вартістю 16 гривень за літр бензину, зливши пальне через шланг до пластикових ємностей.

Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завантажили до автомобіля викрадений бензин та залишили місце злочину.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «МІГ - НАФТА» матеріальну шкоду на загальну суму 5280,00 грн.

Крім того, 09.07.2017, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, у ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме пального з АЗС «МІГ-НАФТА», яка розташована на автодорозі «Улянівка-Миколаїв» 105 км. вул. Потьомкіна 1Б, с. Панкратове Арбузинського району Миколаївської області та належить ТОВ «МІГ - НАФТА».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приблизно о 23 годині 30 хвилин 09.07.2017, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з корисливих спонукань, на автомобілі НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, розвантажили з автомобілю пластикові ємності, які взяли з собою.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до АЗС, де, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі, незаконно проникли на огороджену територію, де зберігається пальне, з'єднали шланг з металевою ємністю, наповненою дизельним паливом, та таємно викрали дизельне паливо об'ємом 400 літрів вартістю 14 гривень 80 копійок за літр, зливши пальне через шланг до пластикових ємностей.

Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завантажили до автомобіля викрадене дизельне паливо та залишили місце злочину.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «МІГ - НАФТА» матеріальну шкоду на загальну суму 5920,00 грн.

Крім того, приблизно 13.07.2017, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось у ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме пального з АЗС «МІГ-НАФТА», яка розташована на автодорозі «Улянівка-Миколаїв» 105 км. вул. Потьомкіна 1Б, с. Панкратове Арбузинського району Миколаївської області та належить ТОВ «МІГ - НАФТА».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приблизно о 23 годині 30 хвилин 13.07.2017р., розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з корисливих спонукань, на автомобілі НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, розвантажили з автомобілю пластикові ємності, які взяли з собою.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до АЗС, де, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі, незаконно проникли на огороджену територію, де зберігається пальне, з'єднали шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-92, та таємно викрали бензин марки А-92 об'ємом 270 літрів вартістю 15 гривень 30 копійок за літр бензину, зливши пальне через шланг до пластикових ємностей.

Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завантажили до автомобіля викрадений бензин та залишити місце злочину.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «МІГ - НАФТА» матеріальну шкоду на загальну суму 4131,00 грн.

Крім того, приблизно 17.07.2017, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, у ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме пального з АЗС «МІГ-НАФТА», яка розташована на автодорозі «Улянівка-Миколаїв» 105 км. вул. Потьомкіна 1Б, с. Панкратове Арбузинського району Миколаївської області та належить ТОВ «МІГ - НАФТА».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приблизно о 23 годині 30 хвилин 17.07.2017, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з корисливих спонукань, на автомобілі НОМЕР_2, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, розвантажили з автомобілю пластикові ємності.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до АЗС, де, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі, незаконно проникли на огороджену територію, де зберігається пальне, з'єднали шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-92, та таємно викрали бензин марки А-92 об'ємом 270 літрів вартістю 15 гривень 30 копійок за літр бензину.

Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завантажили до автомобіля викрадений бензин та залишити місце злочину.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «МІГ - НАФТА» матеріальну шкоду на загальну суму 4131,00 грн.

Крім того, 25.07.2017, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, у ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме пального з АЗС «МІГ-НАФТА», яка розташована на автодорозі «Улянівка-Миколаїв» 105 км. вул. Потьомкіна 1Б, с. Панкратове, Арбузинського району, Миколаївської області та належить ТОВ «МІГ - НАФТА».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з корисливих спонукань приблизно о 23 годині 00 хвилин 25.07.2017 на автомобілі НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_3 приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, розвантажили з автомобілю пластикові ємності, які взяли з собою.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до АЗС, де, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі, незаконно проникли на огороджену територію, де зберігається пальне, з'єднали шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-95, набрали в пластикові ємності 60 літрів бензину марки А-95 вартістю 16 гривень за літр бензину та в цей час були зупинені на місці вчинення злочину працівниками Южноукраїнського РВ УПО в Миколаївській області, у зв'язку з чим не довели злочин до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі та не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, дав покази та підтвердив вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю та вартістю майна, яким він заволодів злочинним шляхом при його таємному викраденні у ТОВ «МІГ-НАФТА», виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Зазначив, що за період, який пройшов з дня вчинення злочину, він повністю переоцінив своє життя, життєві цінності.

ОСОБА_1 пояснив, що з травня 2017 року він проходив стажування на роботу заправником на АЗС «МІГ-НАФТА», в зв'язку з чим отримав доступ до території АЗС та йому стало відоме місце зберігання пального. В цей час у нього виник умисел на викрадення даного пального. Він запропонував своєму знайомому ОСОБА_3 спільно вчинити викрадення пального, та використати автомобіль, належний ОСОБА_3 для його перевезення.

30.06.2017 близько 23 години, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 21013 червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м, розвантажили з автомобіля пластикові ємності місткістю 20 л, 30 л, та одна 10 л, які заздалегідь взяли з собою. Після цього ОСОБА_3 поїхав додому.

ОСОБА_1 переніс пластикові ємності на територію АЗС, де шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі він проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав заздалегідь придбаний гумовий шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-95 та наповнив ємності бензином загальним об'ємом 330 л. Наповнені бензином ємності він по дві виніс за територію АЗС «МІГ-НАФТА» та подзвонив ОСОБА_3, який за попередньою домовленістю прибув на належному йому автомобілі ВАЗ 21013, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м. Разом вони завантажили викрадене пальне до автомобіля та в подальшому продали його, отримані кошти розділили між собою та розпорядились ними на власний розсуд.

Через кілька днів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили повторно вчинити викрадення пального з АЗС «МІГ-НАФТА». ОСОБА_1 запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 прийняти участь у викраденні, а саме - допомогти йому перенести ємності з паливом до автомобіля, на що останній погодився.

04.07.2017 близько 23 години, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 21013 червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м, розвантажили з автомобіля пластикові ємності місткістю 20 л, 30 л, та одна 10 л, які заздалегідь взяли з собою. Після цього ОСОБА_3 поїхав додому.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перенесли пластикові ємності на територію АЗС, де шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі ОСОБА_1 проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав заздалегідь придбаний гумовий шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-95 та вони разом з ОСОБА_2 таким чином наповнили ємності бензином загальним об'ємом 330 л. Наповнені бензином ємності вони винесли за територію АЗС «МІГ-НАФТА» та подзвонили ОСОБА_3, який за попередньою домовленістю прибув на належному йому автомобілі ВАЗ 21013, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м. Разом вони завантажили викрадене пальне до автомобіля та в подальшому продали його, отримані кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розділили між собою, а ОСОБА_2 віддали 500,00 грн. Отриманими коштами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядились на власний розсуд.

Через кілька днів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили повторно вчинити викрадення пального з АЗС «МІГ-НАФТА».

09.07.2017р. близько 23 години, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 21013 червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м, розвантажили з автомобіля пластикові ємності місткістю 20 л, 30 л, та одна 10 л, які заздалегідь взяли з собою. Після цього ОСОБА_3 поїхав додому.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перенесли пластикові ємності на територію АЗС, де шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі ОСОБА_1 проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав заздалегідь придбаний гумовий шланг з металевою ємністю, наповненою дизельним паливом та вони разом з ОСОБА_2 наповнили ємності дизельним паливом загальним об'ємом 400 л. Наповнені бензином ємності вони винесли за територію АЗС «МІГ-НАФТА» та подзвонили ОСОБА_3, який за попередньою домовленістю прибув на належному йому автомобілі ВАЗ 21013, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м. Разом вони завантажили викрадене пальне до автомобіля та в подальшому продали його, отримані кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розділили між собою, а ОСОБА_2 віддали 500,00 грн. Отриманими коштами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядились на власний розсуд.

Через кілька днів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили повторно вчинити викрадення пального з АЗС «МІГ-НАФТА».

13.07.2017 близько 23 години, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 21013 червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м, розвантажили з автомобіля пластикові ємності місткістю 20 л, 30 л, та одна 10 л, які заздалегідь взяли з собою. Після цього ОСОБА_3 поїхав додому.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перенесли пластикові ємності на територію АЗС, де шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі ОСОБА_1 проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав заздалегідь придбаний гумовий шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-92 та вони разом з ОСОБА_2 наповнили ємності бензином загальним об'ємом 270 л. Наповнені бензином ємності вони винесли за територію АЗС «МІГ-НАФТА» та подзвонили ОСОБА_3, який за попередньою домовленістю прибув на належному йому автомобілі ВАЗ 21013, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м. Разом вони завантажили викрадене пальне до автомобіля та в подальшому частину його продали, отримані кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розділили між собою, а ОСОБА_2 віддали 500,00 грн. Отриманими коштами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядились на власний розсуд.

Через кілька днів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили повторно вчинити викрадення пального з АЗС «МІГ-НАФТА».

17.07.2017р. близько 23 години, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 21013 червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м, розвантажили з автомобіля пластикові ємності місткістю 20 л, 30 л, та одна 10 л, які заздалегідь взяли з собою. Після цього ОСОБА_3 поїхав додому.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перенесли пластикові ємності на територію АЗС, де шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі ОСОБА_1 проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав заздалегідь придбаний гумовий шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-92 та вони разом з ОСОБА_2 наповнили ємності бензином загальним об'ємом 270 л. Наповнені бензином ємності вони винесли за територію АЗС «МІГ-НАФТА» та подзвонили ОСОБА_3, який за попередньою домовленістю прибув на належному йому автомобілі ВАЗ 21013, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м. Разом вони завантажили викрадене пальне до автомобіля. ОСОБА_3 розвантажив ємності з бензином в своєму гаражі з метою його подальшого продажу, проте продати дане пальне вони не встигли і дане пальне, разом з частиною викраденого раніше, було в подальшому добровільно видане ОСОБА_3 працівникам поліції, та повернуто потерпілому.

Через кілька днів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили повторно вчинити викрадення пального з АЗС «МІГ-НАФТА».

25.07.2017 близько 23 години, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 21013 червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_3, приїхали до АЗС «МІГ-НАФТА», де, зупинившись неподалік АЗС, на відстані близько 500 м, розвантажили з автомобіля пластикові ємності місткістю 20 л, 30 л, та одна 10 л, які заздалегідь взяли з собою. Після цього ОСОБА_3 поїхав додому.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перенесли пластикові ємності на територію АЗС, де шляхом віджимання металевих профільних листів огорожі ОСОБА_1 проник на огороджену територію, що використовується для зберігання пального, з'єднав заздалегідь придбаний гумовий шланг з металевою ємністю, наповненою бензином марки А-95 та вони разом з ОСОБА_2 почали наповнювати ємності бензином, наповнивши ємності загальним об'ємом 60 л, та в цей час були зупинені на місці вчинення злочину працівниками поліції.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, дав покази, аналогічні за змістом з показами ОСОБА_1 та підтвердив вчинення злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з кількістю та вартістю майна, яким він заволодів злочинним шляхом при його таємному викраденні у ТОВ «МІГ-НАФТА», виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Зазначив, що за період, який пройшов з дня вчинення злочину, він повністю переоцінив своє життя, життєві цінності, щиро каявся у вчиненому повідомив, що сплатив у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди представнику ТОВ «МІГ-НАФТА» грошові кошти в сумі 2500,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представником потерпілого ТОВ «МІГ-НАФТА» ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, дав покази, аналогічні за змістом з показами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та підтвердив вчинення злочину при викладених вище обставинах. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що вважав, що ОСОБА_1 працює на АЗС «МІГ-НАФТА» та має доступ до ємностей з пальним, відтак йому не було відомо, що ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки здійснював проникнення до огородженої території, належної ТОВ «МІГ-НАФТА». Він погодився з кількістю та вартістю майна, яким він заволодів злочинним шляхом при його таємному викраденні у ТОВ «МІГ-НАФТА», виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що за період, який пройшов з дня вчинення злочину, він повністю переоцінив своє життя, життєві цінності, щиро каявся у вчиненому, повідомив, що сплатив у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди представнику ТОВ «МІГ-НАФТА» грошові кошти в сумі 25000,00 грн., що в судовому засіданні визнано представником ТОВ «МІГ-НАФТа»

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Багдасарян А.Ю. просили звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки обвинувачений раніше не судимий та має на утриманні неповнолітнього сина доньку щодо якого не позбавлений батьківських прав.

Представник потерпілого юридичної особи, директор ТОВ «МІГ-НАФТА» ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в травні 2017 року до нього з метою працевлаштування заправником на АЗС звернувся ОСОБА_1, який був прийнятий на стажування. В червні - липні 2017 року працівниками ТОВ «МІГ-НАФТА» було виявлено нестачу палива, відтак ним було прийняте рішення про чергування відповідальних працівників на АЗС з метою виявлення крадіжок. 25 липня 2017 року вночі, працівниками АЗС було виявлено автомобіль ВАЗ 21013, що зупинився неподалік АЗС. При наближенні до автомобіля, його водій, яким виявився ОСОБА_3, почав тікати, а коли його зупинили, вказав, що чекає на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Тоді працівники АЗС повідомили ОСОБА_5 та викликали працівників поліції, які й зупинили обвинувачених на місці злочину. Підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_3 сплатив йому у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди, як представнику ТОВ «МІГ-НАФТА» грошові кошти в сумі 25000,00 грн.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погодилися з думкою прокурора і просили визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджуються з обставинами, що встановлені під час досудового розслідування справи.

Представник потерпілого ТОВ «МІГ-НАФТА» ОСОБА_5 вважав за можливе визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з обставинами, що встановлені під час досудового розслідування справи.

Покази обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та пояснення представника потерпілого ТОВ «МІГ-НАФТА» ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовні і логічні, суд переконався, що вони вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позицій, і у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, представника потерпілого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особи обвинувачених, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для правильної кваліфікації дій обвинувачених та призначення їм покарання у відповідності до положень Кримінального Кодексу України. При цьому, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, зробив висновок про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за обставин, встановлених судом.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодом від 30.06.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодами від 04.07.2017р., 09.07.2017р., 13.07.2017р., 17.07.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодом від 25.07.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 за епізодом від 04.07.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 за епізодами від 09.07.2017р, 13.07.2017р, 17.07.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 за епізодом від 25.07.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом від 30.06.2017р. суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодами від 04.07.2017р., 09.07.2017р., 13.07.2017р., 17.07.2017р. суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом від 25.07.2017р. суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим злочинів, які є тяжкими злочинами, особливості й обставини вчинення злочинів: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому шляхом повернення йому частини викраденого майна.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має зареєстроване постійне місце проживання, не одружений, але перебуває у фактичних шлюбних відносинах, проживає у своєї фактичної дружини, має батьків і сестру, підтримує відносини з рідними та друзями, отже, оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті свідчить про наявність у нього належних соціальних зв'язків, спосіб життя обвинуваченого ОСОБА_1 (офіційно не працевлаштований), його стать і вік, позитивну характеристику за місцем проживання, що зв'язків обвинуваченого з антигромадськими елементами судом не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 не приховував вчинення злочину, активно давав свідчення під час досудового слідства та судового розгляду справи, відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги висновок органу пробації про середню імовірність вчинення ОСОБА_1 повторного правопорушення, середній рівень його небезпеки для суспільства та можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України з урахуванням положень ст.68 та із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Разом з цим, підстав, які б давали можливість при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 застосувати положення ст. 69 даного Кодексу, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим злочинів, які є тяжкими злочинами, особливості й обставини вчинення злочинів: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому шляхом повернення йому частини викраденого майна та сплати грошових коштів у сумі 2500,00 грн.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має зареєстроване постійне місце проживання, проживає з матір'ю інвалідом ІІІ групи та сестрою, підтримує відносини з рідними та друзями, отже, оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті свідчить про наявність у нього належних соціальних зв'язків, спосіб життя обвинуваченого ОСОБА_1 (офіційно не працевлаштований, проте працює за договорами підряду, оскільки має навички у сфері будівництва), його стать і молодий вік, відсутність скарг за місцем проживання, зв'язків обвинуваченого з антигромадськими елементами судом не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_2, не приховував вчинення злочину, активно давав свідчення під час досудового слідства та судового розгляду справи, відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги висновок органу пробації про середню імовірність вчинення ОСОБА_2, повторного правопорушення, середній рівень його небезпеки для суспільства та можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України з урахуванням положень ст.68 КК України та із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Разом з цим, підстав, які б давали можливість при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 застосувати положення ст. 69 даного Кодексу, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим злочинів, які є злочинами середньої тяжкості, особливості й обставини вчинення злочинів: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому шляхом повернення йому частини викраденого майна та сплати грошових коштів у сумі 25000,00 грн.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має зареєстроване постійне місце проживання, проживає сам, підтримує відносини з рідними та друзями, має на утриманні неповнолітню дитину отже, оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті свідчить про наявність у нього належних соціальних зв'язків, спосіб життя обвинуваченого ОСОБА_3, що працює слюсарем-ремонтником КП «ТВГК», його стать і вік, відсутність скарг за місцем проживання, позитивну характеристику за місцем роботи, зв'язків обвинуваченого з антигромадськими елементами судом не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 не приховував вчинення злочину, активно давав свідчення під час досудового слідства та судового розгляду справи, відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги висновок органу пробації про середню імовірність вчинення ОСОБА_3, повторного правопорушення, середній рівень його небезпеки для суспільства та можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України з урахуванням положень ст.68 КК України та із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Разом з цим, підстав, які б давали можливість при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 застосувати положення ст. 69 даного Кодексу, судом не встановлено.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

ОСОБА_3 раніше не судимий, має малолітнього сина ОСОБА_8, що народився ІНФОРМАЦІЯ_8., відносно якого він не позбавлявся батьківських прав, і якому на момент набрання Законом України «Про амністію у 2016 році» законної сили не виповнилося 18 років, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 18.06.2014 (повторно) та довідкою Служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1083 від 22.11.2017, в зв'язку з чим ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжні заходи обвинуваченим не обирались, підстави для їх обрання на даний час відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368 - 380 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 (два) роки, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;

за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання - у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рікта покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні 27 пластикових ємностей та 4 шлаги зеленого кольору, що зберігаються в кімнаті речових доказів Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.О.Догарєва