Постанова № 75231398, 04.07.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 433/2112/17

Провадження № 22ц/782/303/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2018 року, липня місяця, 04-го дня, Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О., за участю секретаря судового засідання Єгорової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 21 лютого 2018 року за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 121Л/3д/08 від 03 жовтня 2008 року. Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору, банк зобов'язався надати позичальнику на умовах договору кредит в сумі 59085,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 20,2 % річних на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався строком на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту до 03.10.2015 року. Банк свої обов'язки, передбачені договором про іпотечний кредит, виконав повністю та належним чином. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 03 жовтня 2013 року був укладений договір поруки, за яким останній взяв на себе зобов'язання відповідати солідарно за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03 жовтня 2008 року. В порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту та своєчасній сплаті процентів за його користування належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 10 листопада 2017 року за позичальником утворилася заборгованість у сумі 27 212,21 грн., яка складається з: 13 905,70 грн. - заборгованість за кредитом за період з 01.12.204р. по 10.11.2017р.; 3 763,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 10.11.2017 року; 1 029,08 грн. - три проценти річних за прострочення боргу за кредитом за період з 01.12.2014 по 09.11.2017р.; 308,34 грн. - три проценти річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 02.07.2014р. по 09.11.2017р.; 5 913,59 грн. - інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 2 291,54 грн. - інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 0, 57 грн. - пеня за прострочення відсотків за користування кредитом за період з 03.02.2014р. по 02.04.2014р. Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, р/р № 373940055 в філії - Луганському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 304665) заборгованість за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03 жовтня 2008 року в сумі 27 212,21 грн., яка складається з: 13 905,70 грн. - заборгованість за кредитом за період з 01.12.204р. по 10.11.2017р.; 3 763,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 10.11.2017 року; 1 029,08 грн. - три проценти річних за прострочення боргу за кредитом за період з 01.12.2014 по 09.11.2017р.; 308,34 грн. - три проценти річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 02.07.2014р. по 09.11.2017р.; 5 913,59 грн. - інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 2 291,54 грн. - інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 0, 57 грн. - пеня за прострочення відсотків за користування кредитом за період з 03.02.2014р. по 02.04.2014р. Вирішити питання по судовим витратам.

Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 21 лютого 2018 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було відмовлено з мотивів ненадання суду позивачем доказів, які б підтверджували його право на дострокове стягнення коштів за кредитним договором. Із рішенням суду не погодився позивач та надав апеляційну скаргу на нього, у якій просили заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 21 лютого 2018 року скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03.10.2008 року, яка складає 27 212,21 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в частині з стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03.10.2008 року, яка складає 27 212,21 грн., задовольнити в повному обсязі. У частині відмови стосовно поручителя ОСОБА_2 рішення суду не оскаржувалось.

Представник публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з'явився, про час і місце повідомлений належним чином.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до відповідачів з вимогами щодо повернення у достроковому порядку всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів в сумі 17654,95 грн, проте позивачем не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачами вимоги про дострокове повернення кредиту за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03.10.2013, що суперечить вимогам п. 2.4. кредитного договору № 121Л/3д/08 від 03.10.2013, отже суд вважає, що вищезазначену вимогу відповідачі не отримали, що в свою чергу позбавило їх права достроково, протягом 30 календарних днів, повернути суму кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів. Суд не взяв до уваги доводи позивача щодо направлення поштою вимоги відповідачам про дострокове повернення кредиту за кредитним договором, відповідно до рекомендацій УДППЗ «Укрпошта», викладених на веб-сайті УДППЗ «Укрпошта» у рубриці «Новини Сходу», за допомогою виду поштового відправлення «до запитання», оскільки умовами договору передбачено інший порядок повідомлення, а нормами чинного законодавства в цих правовідносинах також не надано права банкам чи будь-яким іншим особам повідомляти осіб, які зареєстровані на непідконтрольній українській владі території, у вказаний позивачем спосіб. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано достатньо доказів, які б підтверджували його право на дострокове стягнення коштів за кредитним договором, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що рішення суду у оскаржуваній частині не відповідає вимогам закону та обставинам справи, суд помилково застосував до спірних правовідносин норми ст. 1050 ЦК України щодо права дострокового повернення кредиту, тоді як кредитний договір було укладено ще 03 жовтня 2008 року - остаточний термін погашення кредиту - до 03.10.2015 року (п. 1.2 кредитного договору - а.с. 17). З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено листи про усунення порушень умов кредитного договору та попередженням про захист прав та інтересів позивача в судовому порядку: ОСОБА_1 - лист - вимога № 110.20-13/1122-1811 від 13.03.2017 року про повернення кредиту за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03.10.2008 року; ОСОБА_2 - лист - вимога про усунення порушень № 110.20-13/1123-1812 від 13.03.2017 року. Відповідні листи - вимоги було направлено Відповідачам поштою та залишено у поштовому відділені згідно рекомендацій УДППЗ «Укрпошта» викладених на веб - сайті УДППЗ «Укрпошта» у рубриці «Новини зі сходу». Зі змісту листування з відповідачами щодо повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вбачається, що позивач просить повернути саме прострочені платежі за кредитом, тобто тих, строки сплати по яким вже настали, але відповідачі всупереч умовам кредитного договору щодо своєчасної сплати належних платежів за кредитом, не сплатили їх в обумовлені кредитним договором строки (п.п.3.3.3, 3.3.4 кредитного договору). Звернення з позовом до суду у грудні 2017 року теж було здійснено після спливу остаточного терміну погашення кредиту. Листування з відповідачами не є обов'язковим відповідно до умов укладеного кредитного договору та норм діючого законодавства України, є способом досудового врегулювання спору, та не може бути визнано судом обов'язковою умовою для звернення до суду та тим самим підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до боржника, між тим згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно із положеннями статтей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», укладено кредитний договір № 121Л/3д/08 за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 59 085,00 грн., а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти у розмірі 20,2% річних за користування кредитом шляхом внесення щомісячних платежів в термін та на умовах, встановлених договором. Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що датою остаточного повернення кредиту є 03 жовтня 2015 року. Згідно з пунктом 3.3.4 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 1319,18 грн. 00 коп. та сплачувати проценти за користування ним щомісячно ануітетними платежами шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним. Позивач свої зобов'язання за договором про кредитний договір № 121Л/3д/08 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1. Через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 10.11.2017 року заборгованість складає 27 212,21 грн., яка складається з: 13 905,70 грн. - прострочений борг за кредитом за період з 01.12.2014 по 10.11.2017; 3763,39 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом за період з 01.06.2014 по 10.11.2017; 1 029,08 грн. - три проценти річних за прострочення боргу за кредитом за період з 01.12.2014 по 09.11.2017; 308,34 грн. - три проценти річних за прострочення відсотків за користування кредитом за період з 02.07.2014 по 09.11.2017; 5 913,59 грн. - інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з грудня 2014 року по вересень 2017 року; 2 291,54 грн. - інфляційні втрати за прострочення відсотків за користування кредитом за період з липня 2014 року по вересень 2017 року. Вказаний розмір заборгованості підтверджується наданим банком розрахунком, він не є спростованим. Як вбачається із матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за основною сумою кредиту виникла з 01 грудня 2014 року, за відсотками з 01 червня 2014 року. Висновки суду першої інстанції про те, що у позивача не виникло право на дострокове стягнення за договором про кредитний договір із посиланням на п. 2.4 кредитного договору, яким передбачено, що виконання позичальником вимоги банку про дострокове повернення кредиту, належних до сплати процентів та інші платежів повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дня одержання такої вимоги банку є помилковими. Судом не враховано, що банк звернувся до позичальника з вимогою про повернення кредиту, а не дострокового його повернення, оскільки після спливу дати остаточного погашення кредиту - 03 жовтня 2015 року, неможливо повернути кредит в достроковому порядку.

Згідно з положеннями статтей 1054 та 1058 Цивільного кодексу України предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, а тому при вирішенні спорів, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, що випливають з кредитного договору, підлягають застосуванню норми частини другої статті 625 цього Кодексу, за змістом яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення. Саме такі висновки щодо застосування тих самих норм права до спірних правовідносин сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року за результатами перегляду господарської справи № 910/8132/17, які відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 прострочено виконання взятого на себе грошового зобов'язання за кредитним договором 121Л/3д/08 від 03.10.2008 року, то вимога публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою, оскільки підставою їх нарахування стало саме порушення позичальником зобов'язання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновків про те, що рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в частині відмови стягнення заборгованості з ОСОБА_1 слід змінити - скасувавши його у частині відмови у стягненні боргу з ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення яким стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІДН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Енергетиків, буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, р/р 373940055 в філії - Луганському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 304665) заборгованість за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03 жовтня 2008 року в сумі 27 212,21 грн., яка складається з: 13 905,70 грн. - заборгованість за кредитом за період з 01.12.204р. по 10.11.2017р.; 3 763,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 10.11.2017 року; 1 029,08 грн. - три проценти річних за прострочення боргу за кредитом за період з 01.12.2014 по 09.11.2017р.; 308,34 грн. - три проценти річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 02.07.2014р. по 09.11.2017р.; 5 913,59 грн. - інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 2 291,54 грн. - інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 0, 57 грн. - пеня за прострочення відсотків за користування кредитом за період з 03.02.2014р. по 02.04.2014р. У іншій частині рішення суду залишити без змін. В частині щодо стягнення боргу з поручителя рішення не оскаржено. Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно платіжного доручення № 4676165213 від 22.11.2017 року публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1600 грн., а за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 2400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7373402013 від 22.03.2018 року. Оскільки апеляційним судом рішення суду першої інстанції змінено, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2000 грн. З огляду на викладене вище та керуючись, ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити. Заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 21 лютого 2018 року змінити, скасувати його в частині відмови у стягненні боргу з ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення яким стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІДН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Енергетиків, буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, р/р 373940055 в філії - Луганському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 304665) заборгованість за кредитним договором № 121Л/3д/08 від 03 жовтня 2008 року в сумі 27 212,21 грн., яка складається з: 13 905,70 грн. - заборгованість за кредитом за період з 01.12.204р. по 10.11.2017р.; 3 763,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 10.11.2017 року; 1 029,08 грн. - три проценти річних за прострочення боргу за кредитом за період з 01.12.2014 по 09.11.2017р.; 308,34 грн. - три проценти річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 02.07.2014р. по 09.11.2017р.; 5 913,59 грн. - інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 2 291,54 грн. - інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з грудня 2014 р. по вересень 2017 р.; 0, 57 грн. - пеня за прострочення відсотків за користування кредитом за період з 03.02.2014р. по 02.04.2014р. У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в рахунок відшкодування судових витрат, понесених по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 2000 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09 червня 2018 року.

Головуючий

Судді