Рішення № 75231298, 11.07.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/395/18

№ провадження 2/453/311/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 липня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника за довіреністю ОСОБА_3, 05.04.2018 року звернувся у суд з позовною заявою, в якій, з урахуванням поданої 02.07.2018 року заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача – ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 13.11.2009 року у розмірі 57 328 грн. 07 коп., а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 18.04.2018 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

Судові засідання у справі відбувались 08.05.2018 року, 21.06.2018 року та 11.07.2018 року.

З’ясування обставин справи та дослідження доказів мало місце у судовому засіданні 11.07.2018 року.

Позов обгрутновано тим, що ОСОБА_2 13.11.2009 року звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим власноручно підписав анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил банківських послуг у ПриватБанку, тобто уклав ОСОБА_4 про надання банківських послуг, згідно якого отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком ОСОБА_4 про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування у ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення у письмовій формі. Таким чином, банк свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, у зв’язку із чим у відповідача станом на 23.03.2018 року виникла заборгованість у сумі 57 328 грн. 07 коп., що є заборгованістю по процентах за користування цим кредитом. Така заборгованість, у межах позовної давності, підлягає стягненню.

Належним чином уповноважені представники позивача – ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилася, однак під час подання позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог одночасно подали клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, у котрому зазначили, що просять дану справу розглядати без участі представника. Позовні вимоги підтримують з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, будучи завчасно та належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання у справі, у таке не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, однак 08.05.2018 року подав суду заяву про застосування у даній справі позовної давності, так як строк дії його кредитної картки закінчився у травні 2012 року, а останні платежі ним здійснювалися ще до вказаного часу.

Оскільки у судове засідання не з’явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити судовий розгляд справи без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належну оцінку доказам по справі, суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, є підставними та підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Суд встановив, що відповідно до договору № б/н від 13.11.2009 року у формі підписання та подання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 6), а фактично укладеного Договору про надання банківських послуг, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав, а відповідач отримав кредит у сумі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які викладені на офіційному банківському сайті станом на дату виникнення спірних правовідносин (а. с. 8-13), складає між ним та позивачем ОСОБА_4, і такий факт безперечно стверджується підписом відповідача у згаданій анкеті-заяві.

У свою чергу, з умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, відповідач був детально ознайомлений шляхом підписання 13.11.2009 року у відділенні банку відповідної заяви-довідки (а. с. 7).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитний ліміт на платіжну картку «Універсальна» у розмірі, встановленому таким договором, із визначенням 55 днів пільгового періоду. Однак відповідач, використовуючи зазначений кредитний ліміт, не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, котра виникла за відсотками щодо користування цим кредитом.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості (а. с. 50), відповідач станом на 23.03.2018 року має заборгованість у сумі 57 328 грн. 07 коп., котра є заборгованістю по процентах за користування кредитом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів отриманого кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повернув отриманий кредит вчасно, не виконува взятих за договором зобов’язань, суд дійшов висновку, що позов ПАТ КБ «Приватбанк», з урахуванням заяви про його зменшення, підлягає до задоволення.

Щодо поданої відповідачем у даній справі заяви про застосування позовної даності, то суд не вбачає підстав для застосування такої і відмови у позові з цієї підстави, так як 31.05.2012 закінчився строк дії виданої відповідачу пластикової картки, однак не закінчився відкритий на ній рахунок, так як договір, в силу його пролонгації, вважається продовженим, а відкритий на його підставі картковий рахунок дійсний до цього часу, що підтверджується зібраними матеріалами справи. Крім того, за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг строку позовної давності (ст. 257 ЦПК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії карткового рахунку (ст. 261 ЦПК України).

Відтак, позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про їх зменшення, підлягають до задоволення у повному обсязі.

В силу положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати у справі, зокрема згідно платіжного доручення від 20.03.2018 року (а. с. 20) про сплату судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп..

Керуючись ст. ст. 5, 12-13, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Лесі Українки, буд. 12; ідентифікаційний код фізичної особи: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 328 (п’ятдесят сім тисяч триста двадцять вісім) грн. 07 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. понесених судових витрат у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Я. Микитин