Постанова № 75229809, 11.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1763/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2046/18 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 33 11.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Таргоній Д.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувсядо суду із вказаним вище позовом,який мотивував тим, що 12 жовтня 2015 року на вул.Остапа Вишні у м.Вишневому Київської області сталася ДТП за участю належного йому автомобіля НОМЕР_1та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_4 Вказана ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_4, який, керуючи автомобілем «Wolkswagen Passat» при виникненні перешкоди для руху на порушення ПДР виїхав на смугу зустрічного руху тадопустив зіткнення із припаркованим автомобілем «Ssang Yong», який у свою чергу зіткнувся із припаркованим позаду нього автомобілем «Subaru».

Вина відповідача ОСОБА_4 у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП стверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2015 року.

Внаслідок ДТП належний йому автомобіль «Ssang Yong» отримавпошкодження.

Вказував, що на момент ДТП між ним та ПрАТ «СК Український страховий стандарт» діяв договір добровільного страхування транспортного засобу № 0111-0109-0063, а тому він розмістив автомобіль для ремонту в ТОВ «Автокрай-Україна» і повідомив свою страхову компанію про страховий випадок. На виконання договору добровільного страхування ПрАТ «СК Український страховий стандарт» перерахувала за ремонт ТОВ «Автокрай-Україна» кошти в розмірі 34110,12 грн.

Згідно звіту № 513 від 29 грудня 2015 року, складеного ФОП ОСОБА_5,вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ssang Yong», склала 86534 грн. Крім того, для проведення оцінки він сплатив 1300 грн. та 400 грн. за евакуацію автомобіля. Оскільки, страхова компанія перерахувала відшкодування у розмірі 34110,12 грн., то решту коштів у розмірі 54123,88 грн. мають відшкодувати відповідачі солідарно, бо йому невідома правова привода взаємин між власником автомобіля «Wolkswagen Passat» ОСОБА_2 і водієм ОСОБА_4 У зв'язку з наведеним просив визнати солідарно відповідальними за відшкодування завданої йому шкоди внаслідок ДТП, стягнути з відповідачів солідарно на його користь завдану шкоду в розмірі 54123,88 грн. та витрати на оплату судового збору.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2016 року позов задоволено, стягнуто солідарно із ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкодив розмірі 54123,88 грн. та судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог до нього, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального і матеріального права. Скарга мотивована тим, що суд розглянув справу у відсутність відповідача, який взагалі не був повідомлений про час розгляду справи 13 липня 2016 року. Допущене судом порушення позбавило відповідача можливості під час розгляду справи в суді надати докази, в тому числі заявити клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи. Крім того, суд прийшов до хибних висновків про наявність підстав для покладення на нього як власника автомобіля «Wolkswagen Passat» відповідальності за завдану шкоду, оскільки згідно ст.1166, 1187 ЦК України відповідальність за шкоду покладається володільця транспортного засобу, яким в даному випадку є ОСОБА_4, який керував автомобілем на відповідній правовій підставі, бо мав посвідчення водія і реєстраційний документ на автомобіль і який має нести відповідальність за завдану шкоду.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження направлені учасникам справи і отримані ними, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повідомлень та особистою розискою позивача ОСОБА_3 (т.2 а.с.101).

Позивач ОСОБА_3 та інші учасники справи не скористалися своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі ціна позову становить 54123,88 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Згідно п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення) суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції у відсутність відповідача ОСОБА_2, який не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Згідно положень ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на приписи п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, поскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу у відсутність відповідача ОСОБА_2, який не повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду і який обгрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами.

Окрім того, вирішуючи спір, суд допустив порушення норм матеріального права.

За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Отже закон покладає відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду саме на володільцятранспортного засобу, під яким розуміється особа, якій належить право володіти і користуватися цим засобом.

Аналогічні роз'яснення містить п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», згідно абзацу 2 якого якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

З матеріалів справи, зокрема із складеної ДАІ довідки № 74366136 про ДТП, вбачається, що володільцем автомобіля «Wolkswagen Passat» на момент ДТП був відповідач ОСОБА_4, який керував автомобілем на відповідній правовій підставі, бо мав посвідчення водія і реєстраційний документ на автомобіль і який має нести відповідальність за завдану шкоду.

Суд наведеного не врахував та безпідставно поклав відповідальність за завдану позивачу шкоду на власника транспортного засобу відповідача ОСОБА_2, який на час ДТП не був володільцем автомобіля, ним не керував і не є відповідальним за шкоду.

З урахуванням наведеного безпідставними є також висновки суду про солідарну відповідальність відповідачів, що суперечить змісту ст.1190 ЦК України, бо відсутня спільність дій відповідачів щодо завдання шкоди позивачу.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норми матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2015 року року на вул.Остапа Вишні у м.Вишневому Києво-Святошинського району Київської області сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, власником якого є позивач,та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_4, власником якого є ОСОБА_2

ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_4, який, керуючи автомобілем «Wolkswagen Passat» при виникненні перешкоди для руху, порушуючи ПДР, не вжив заходів для зменшення швидкості чи об'їзду перешкоди, виїхав на смугу зустрічного руху тадопустив зіткнення із припаркованим автомобілем «Ssang Yong», який у свою чергу зіткнувся із припаркованим позаду нього автомобілем «Subaru».

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2015 року відповідача ОСОБА_4 визнано винним у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Також, встановлено, що відповідно до звіту № 513 від 29 грудня 2015 року, складеного ФОП ОСОБА_5,вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ssang Yong» внаслідок його пошкодження, становить 86534 грн. Крім того, для проведення оцінки позивач сплатив 1300 грн. та 400 грн. за евакуацію автомобіля з місця пригоди. Всього завдано шкоди на суму 88234 грн.

Цивільна відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_4 застрахована не була.

На виконання договору добровільного страхування, укладеного між ОСОБА_6 і ПрАТ «СК Український страховий стандарт», страхова компанія перерахувала позивачу відшкодування в розмірі 34110,12 грн.

Залишок в сумі 54123,88 грн. залишився невідшкодованим.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, з огляду на те, що шкода заподіяна майну позивача з вини відповідача ОСОБА_4 внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, що знаходиться у причинному зв'язку із завданням шкоди, колегія суддів покладає на нього відповідальність за завдану шкоду і стягує на користь позивача завдані збитки в розмірі 54123,88 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору.

Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2016 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 54123 гривні 88 коп. та судовий збір в розмірі 541 гривня 23 коп.

Врешті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: