Рішення № 75229098, 18.06.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/12/17

Провадження № 2/362/177/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого – судді Корнієнка С.В., при секретарі Лагуті І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа – приватний нотаріус Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та витребування майна,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вимогами про визнання недійсними договори: купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (колишня назва –вул. Луначарського) в м.Василькові Київської області від 29.11.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 815; дарування цієї квартири від 14.12.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 886, а також скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру з визнанням за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на зазначене житлове приміщення, витребувати цю нерухомість із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 23 травня 2015 року померла ОСОБА_6, яка склала заповіт від 07.05.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 867, згідно якого остання заповіла все майно на її ім’я.

У встановленому законом порядку вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до складу якої входить квартира № 1 в будинку № 6 на вул.. Луначарського м. Василькова, проте, вказана спадкова квартира перейшла у власність до відповідача ОСОБА_8 на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2015 року.

17.09.2015 року ОСОБА_8 продала вказану квартиру відповідачу ОСОБА_9, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.12.2015 року рішення Васильківського міськрайонного суду від 03.07.2015 року було скасовано з ухваленням нового, яким в задоволенні позову відмовлено, тобто відповідач ОСОБА_8 був позбавлений права власності на спірну квартиру.

17.06.2016 року між відповідачами ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було укладено договори позики та іпотеки, а рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2016 року про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_9 стягнуто на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики грошових коштів від 17.06.2016 року в розмірі 250 000 грн., в рахунок погашення якої звернуто стягнення а предмет іпотеки, а саме на спірну квартиру, яка 02.08.2016 року зареєструвала за собою право власності на зазначену.

29.11.2016 року відповідач ОСОБА_4 продала вказану квартиру відповідачу ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстрованого за № 815, яку останній подарував, згідно договору дарування від 14.12.2016 року, відповідачеві ОСОБА_2

Позивач вважає вчинені правочини стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_2, незаконними, а тому вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Крім того, позивач зазначила, що на час розгляду справи частка спадщини померлої склала 2/3 частині від спірної нерухомості, а 1/3 частина рахується за її сином ОСОБА_11, який помер 12 січня 2012 року.

Оскільки на час своєї смерті останній проживав разом із матір’ю, то вона прийняла спадщину, яка залишалася після його смерті, проте не встигла належним чином її оформити, проте, до спадкової маси, що залишилися після смерті ОСОБА_6 входить спірна квартира в повному обсязі, яку вона має права успадкувати за заповітом.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Інші учасники процесу до суду не з’явились, про час, дату та місце розгляд справи повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог статей 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Як вбачається з положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених фізичними особами позовних вимог.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до положень ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у, тому числі, цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Положення ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1233, 1247, 1248, 1251, 1258, 1261 ЦК України зазначають, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування може здійснюватися за законом та заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачається з положень ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають, в тому числі, батьки.

У відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї.

Згідно з положеннями ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину, стороною вимог, які встановлені ч.ч.1, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

За договорами купівлі-продажу та дарування, у відповідності до положень ст.ст.656 і 717 ЦК України, одна сторона передає у власність другій стороні, яка приймає майно і сплатити за нього певну грошову суму або передає безоплатно.

Відповідно до положень ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За положеннями ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із положеннями ст.387 ЦК, власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

Якщо є підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення індикаційного позову.

Відповідно до положень ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В положеннях п.26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року визначено, що відповідно до положень ч.1 ст.388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках. Вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 388 ЦК України. Оскільки відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача передбачене ст. 388 ЦК України, переходить до спадкоємців власника.

Судом достовірно встановлено про наступне.

Згідно свідоцтва серії І-ОК № 33567 відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 29.05.2015 року, ОСОБА_6 померла 29 травня 2015 року

У відповідності до заповіту від 07 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7, за реєстровим № 867,ОСОБА_6 заповіла все своє майно позивачеві (а.с.7).

Згідно актового запису № 17 від 17 січня 2012 року, ОСОБА_11, зареєстрований в квартирі № 1 в будинку № 6 на вул. Покровська (колишня назва –вул. Луначарського) в м. Васильків Київської області помер 12 січня 2012 року, та зазначений документ виданий на підставі заяви його матері ОСОБА_6

Як вбачається з архівної довідки КП КОР «Західне бюро технічної інвентаризації» № 713 від 21.09.2015 року, 2/3 частині квартири № 1 в будинку № 6 на вул. Покровська (колишня назва –вул. Луначарського) в м. Васильків Київської області належали померлої ОСОБА_6, а 1/3 частині – її синові ОСОБА_11

З огляду спадкової справи № 31/20145 до майно померлої ОСОБА_6 вбачається, що 29 травня 2015 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини до майна ОСОБА_6

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2015 року по цивільній справі № 22-ц/780/6011/15 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2015 року по цивільній справі № 362/2999/15-ц, яким визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва –вул. Луначарського) в м. Васильків Київської області за ОСОБА_8, було скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні її позову (а.с.11-12).

За договором купівлі-продажу від 17 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10, за реєстровим № 719, ОСОБА_8 продала вказану квартиру відповідачу ОСОБА_9

12 липня 2016 року рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області по цивільній справі № 362\3365\16-ц за позовом відповідача ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості іншого співвідповідача за цією справою ОСОБА_9 за договором позики грошових коштів від 17.06.2016 року в розмірі 250 000 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру, з реєстрацією 02.08.2016 року прав власності на ім’я відповідача ОСОБА_4

29 листопада 2016 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 815, відповідач ОСОБА_4 продала вказану квартиру відповідачу ОСОБА_3, який в свою чергу 14 грудня 2016 року за договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 886, подарував відповідачеві ОСОБА_2

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року по цивільній справі № 22-ц/780/6855/16 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2016 року по цивільній справі № 362\3365\16-ц, яким визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва – вул. Луначарського) в м. Васильків Київської області за відповідачем ОСОБА_4, було скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні її позову.

Приймаючи до уваги, що на час своєї смерті ОСОБА_11 проживав разом зі своєю матір’ю ОСОБА_6, то суд вважає, що остання прийняла його спадщину у вигляді 1/3 частині спірної квартири, а тому, на час смерті останньої, їй належала квартири АДРЕСА_1 (колишня назва –вул. Луначарського) в м.Василькові в повному обсязі та входила до її спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що оскільки судовими рішеннями скасовані права власності сторонніх осіб на спірну квартиру, та правочини, щодо її відчуження, вчинені на час дії судових рішень до їх скасування Апеляційним судом Київської області, а тому, вбачаються достатні підстави для відновлення порушених прав позивача шляхом визнання оспорюваних договорів недійсними через відсутність належності відчужувача предмету – продажу та дарування, спірної квартири, із визнання за позивачем права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом, скасуванням реєстрації права власності на житло за співвідповідачем ОСОБА_2, та її витребування із її чужого незаконного володіння на користь заявниці.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 271, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсними договори:

?купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (колишня назва –вул. Луначарського) в м.Василькові Київської області від 29.11.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 815;

?дарування квартири АДРЕСА_1 (колишня назва – вул. Луначарського) в м.Василькові Київської області від 14.12.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 886.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва –вул. Луначарського) в м.Василькові Київської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва – вул. Луначарського) в м.Василькові Київської області.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва – вул. Луначарського) в м. Василькові Київської області, загальною площею 76,5 кв.м., житловою площею 53,1 кв.м.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.