Ухвала суду № 75228308, 10.07.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10018/18

Провадження № 1-кс/344/4336/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Сенечака Р.В., слідчого Осташук Л.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Халуса М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010002600 від 06.07.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 06.07.2018, близько 01 год. 20 хв., ОСОБА_1, спільно із ОСОБА_3, перебуваючи біля приміщення аптеки, що по вул. Пилипа Орлика, 7, у м. Івано-Франківську побачили потерпілого ОСОБА_4, після чого в них виник умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_1 та ОСОБА_3, підійшовши до потерпілого ОСОБА_4 та погрожуючи предметом схожим на ніж, із застосування фізичного насильства вчинили розбійний напад відносно ОСОБА_4, у ході чого відкрито заволоділи особистими речами потерпілого, а саме грошовими коштами в сумі 250 грн., банківськими картками «ЗбірБанку», «МоноБанку» та «ПриватБанку», мобільним телефоном марки «iPhоne 8 », білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 21999 грн., із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» із мобільним номером НОМЕР_2, який знаходився у силіконовому чохлі марки «Apple», синього кольору, вартістю 400 грн., навушники марки «Apple EarPods», білого кольору, вартістю 3000 грн., металевий ключ від вхідних дверей квартири та спортивними кросівками, білого кольору, вартістю 800 грн.

Після вчиненого розбійного нападу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з викраденим майном, місце вчинення злочину покинули та в подальшому розпорядились ним на власний розсуд, чим завдали матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 26449 грн.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, офіційно непрацюючий, неодружений, раніше не судимий.

07 липня 2018 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 08 липня 2018 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років із конфіскацією майна та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може скритись; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони являються його знайомими та йому відомо про місце їх перебування; вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійного джерела прибутку.

Застосувати запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки в підозрюваного ОСОБА_1 наявний паспорт для виїзду за кордон та підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може покинути територію України.

Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на свідків у ході спілкування з останніми.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки

Тому з метою запобігання вказаним ризикам на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останньої більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, вважає наведені прокурором ризики недоведеними, а підозру необґрунтованою. Просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів клопотання вбачається, що 07 липня 2018 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 08 липня 2018 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, відповідальність за який, відповідно до ч. 2 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показанням потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, протоколами огляду місця події, протоколами пред'явлення особи для впізнання та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

При цьому доводи захисника фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини підозрюваного, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, не працює, неодружений та раніше не судимий.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ч. 2 ст. 187 КК України посягає на життя та здоров'я особи, які у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваної підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваної.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, і приходить до висновку, що жоден із інших -альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.

В той же час обставини, які зазначені його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі характеризують підозрюваного, і не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 04 вересня 2018 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Сенечака Р.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 10 липня 2018 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.