Постанова № 75227314, 27.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2657/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Лук’янчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017р. ОСОБА_2 звернулася в суд із адміністративним позовом до ГУ НП в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила:

- визнати противоправними дії ГУ НП в Одеській області по реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_2;

- визнати противоправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Одеській області за №228 від 27.01.2017р., в частині звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2;

- визнати противоправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Одеській області за №354 о/с від 27.02.2017р., про звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2;

- зобов'язати ГУ НП в Одеській області внести до трудової книжки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 записи про недійсність записів щодо її звільнення та накладення дисциплінарного стягнення;

- зобов'язати ГУ НП в Одеській області поновити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області;

- стягнути з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 15 515грн. за місяць починаючи з дня звільнення по день фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона має спеціальне звання старший лейтенант поліції та перебувала на службі в органах Національної поліції України на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції у м.Одесі ГУ НП в Одеській області. У лютому 2017р. Начальником ГУ НП в Одеській області прийнято наказ за №354 о/с про її звільнення зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). В обґрунтування прийняття оскаржуваних наказів, керівником було вказано про складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №065480 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення вимог п.п.2.5 ПДР та керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Позивачка вказує, що постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 14.03.2017р. по справі за №521/163/17 було встановлено відсутність як події так і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим, справу було закрито. Наведені обставини свідчать про те, що накази про її звільнення були прийнятті безпідставно та протиправно, оскільки нею не допущено будь-яких порушень, що могли бути підставою для звільнення займаної посади.

Посилаючись на зазначені обставини просила позовні вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, як працівник поліції, була зупинена 17.12.2016р. біля 2.15годин в м.Одесі по вул.Пушкінська,5 під час керування транспортним засобом працівниками патрульної служби. Під час перевірки документів у працівників патрульної служби виникли підозри щодо перебування позивачки у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим їй було запропоновано пройти медичний огляд, від якого ОСОБА_2 відмовилась. З урахуванням висновків службового розслідування та встановлених обставин, керівництвом ГУ НП в Одеській області прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з займаної посади. Оскільки позивачка приймала присягу та клялась дотримуватися Законів України, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої обов'язки, суд встановив, що накази прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, порушень при їх прийняті допущено не було.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ОСОБА_2 проходила службу в Приморському ВП у м.Одесі ГУ НП в Одеській області на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, та має спеціальне звання старший лейтенант.

Судом було встановлено, що 17.12.2016р. біля 2:15 годин ночі позивачка рухалась на автомобілі марки "Тойота Фортюнер", номерний знак НОМЕР_2 по вул.Пушкінській в м.Одесі та була зупинена працівниками патрульної служби сержантом ОСОБА_5 та лейтенантом ОСОБА_6 на перехресті вул.Пушкінська-Дерибасівська. Працівниками патрульної служби запропоновано ОСОБА_2 представити документи на право керування транспортним засобом, але під час перевірки документів від водія був чутий нестійкий запах алкогольних напоїв. Працівники патрульної служби запропонували ОСОБА_2 пройти медичний огляд щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння, однак вона закрила автомобіль, тривалий час відходила та підходила до транспортному засобу, розмовляла по телефону, після чого тільки біля 3:40 хв. ночі, у присутності двох свідків, відмовилась від тестування та медичного огляду, після чого, біля 4:27 годин був складений протокол серії АП2 №065480 за порушення п.2.5 ПДД за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

17.12.2016р. о 12:45 год., тобто через 10 годин після вищенаведеної події, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 самостійно звернулась до КУ "Одеський обласний центр психічного здоров'я, розташований за адресою: м.Одеса, вул.Воробйова,9, де пройшла медичний огляд щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння.

За результатами проходження медичного обстеження, лікарем КУ «Одеський обласний центр психічного здоров'я» ОСОБА_8 складено висновок №002194 від 17.12.2016р., яким встановлено, що у ОСОБА_2 ознаків сп'яніння не виявлено.

На підставі виявлених порушень транспортної дисципліни, Т.В.О. начальника Приморського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області, на ім'я Начальника ГУ НП України в Одеській області подана доповідна записка від 19.12.2016р. (т.1 а.с.150), в якій викладені обставини, які були виявлені відносно позивачки 17.12.2016р. під час керування транспортним засобом.

Наказом начальника ГУ НП в Одеській області №3268 від 22.12.2016р. (т.1 а.с.148), за вказаним фактом призначено службове розслідування, яке доручено інспектору сектору кадрового забезпечення Приморського ВП в м.Одесі ГУ НП майору поліції Толмачєку Є.В. та старшому інспектору з ОД ВІОС УКЗ ГУ НП майору поліції Паламарчуку О.Б.

За результатами проведеного службового розслідування, складений висновок 20.01.2017р., в якому вказано, що подія, яка відбулась 17.12.2016р. з ОСОБА_2 стала можливою внаслідок низьких моральних якостей слідчого, грубого порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Правил дорожнього руху, ігнорування наказів, вказівок і розпоряджень керівництва ГУ НП щодо неухильного дотримання транспортної дисципліни (т.1 а.с.142-144). Висновком службового розслідування запропоновано звільнити ОСОБА_2 зі служби в поліції.

На підставі проведеного службового розслідування та встановлених обставин, наказом Начальника ГУ НП в Одеській області №228 від 27.01.2017р. (т.1 а.с.129) ОСОБА_2, за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п.1 ч.1 ст.18 ЗУ «Про національну поліцію», п.п.1.3,2.1,2.5 та п.п.2.9 ПДД, що виразилось у особистій недисциплінованості, грубому порушенні ПДД, керування 17.12.2016р. автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного огляду, проявлення нещирості під час спілкування з працівниками патрульної поліції, - притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Начальника ГУ НП в Одеській області №354 о\с від 27.02.2017р. (т.1 а.с.12) ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

ОСОБА_2 не погоджується із прийнятими наказами, вважає, що вони прийняті безпідставно з порушенням норм діючого законодавства, а також без належного з'ясування обставин, які спростовують факт перебування її у стані алкогольного сп'яніння.

Перевіряючи правомірність прийняття Начальником ГУ НП в Одеській області наказів про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та звільнення з займаної посади, з урахування доводів апеляційної скарги, з якими ОСОБА_2 просить визнати їх протиправними та скасувати, поновити її на посаді, судова колегія виходить з наступного.

Як визначено в ст.17 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У відповідності до ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Отже, вищенаведені норми діючого ЗУ «Про Національну поліцію» чітко визначають, що поліцейський при проходженні служби, у своїй повсякденної діяльності та поза межами служби, повинен дотримуватися Законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність такого працівника, а також Присяги поліцейського.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом обставин, 17.12.2016р. біля 2:15 годин ночі ОСОБА_2 рухалась на автомобілі марки "Тойота Фортюнер", номерний знак НОМЕР_2 по вул.Пушкінській в м.Одесі та була зупинена працівниками патрульної служби на перехресті вул.Пушкінська-Дерибасівська. Під час перевірки документів на право керування транспортним засобом, працівники патрульної служби почули від позивачки нестійкий запах алкогольних напоїв та запропонували пройти медичний огляд або перевірку на спеціальному приладі, який був підвезений командиром роти. Проте, ОСОБА_2 всупереч діючому законодавству та іншим нормативно-правовим актам, не проявила щирість, дисциплінованість та відповідальність, закрила свій автомобіль, пішла від нього та тривалий час розмовляла по телефону. На пропозиції поліцейських пройти до автомобілю та здійснити перевірку на спеціальному приладі, тільки біля 3:40 хв. ночі, у присутності двох свідків, відмовилась від тестування та медичного огляду, після чого, біля 4:27 годин відносно неї був складений протокол серії АП2 №065480 за порушення п.2.5 ПДД за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Викладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 допустила порушення вимог ст.18 ЗУ «Про Національну поліції», інших нормативно-правових актів, ПДД, які чітко визначають та регламентують діяльність особи у таких випадках.

За правилами ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» у разів вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. У частині 2 вказаної статті Закону визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Національну поліції» встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, в даних спірних правовідносинах, що стосується притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, застосовується Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України №3460-ІУ від 22.02.2006р. «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

Перед тим, як застосувати до поліцейського дисциплінарне стягнення, керівник органу поліції повинен з'ясувати усі обставини дисциплінарного проступку, учиненого особою.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульовано ст. 14 Дисциплінарного статуту. Вказаною нормою, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013р. Затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція).

Як вказано в пункту 8.1. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з вимогами пункту 8.3. в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання доповідної записки від керівника Приморського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області з викладенням обставин, які відбулися з позивачкою, начальником ГУ НП в Одеській області був виданий наказ №3268 від 22.12.2017р. (а.с.148) про призначення службового розслідування за фактом керування ОСОБА_2 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.

Службове розслідування проведення у строки, визначені Інструкцією та в порядку, визначеному діючим законодавством, у висновку вказано, що був встановлений факт перебування ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння і ця подія стала можливою внаслідок низьких моральних якостей слідчого (позивачки по справі).

Факт перебування ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та зупинки працівниками патрульної служби 17.12.2016р. біля 2.15 годин ночі, підтверджується допитаними під час апеляційного розгляду справи патрульними ОСОБА_11, ОСОБА_6 В судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Вони пояснили, що зупинили транспортний засіб автомобіль марки "Тойота Фортюнер", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивачки. Вказаний автомобіль рухався по вул.Пушкінська в м.Одесі в сторону вул.Дерибасівська та був зупинений за порушення порядку переїзду перехрестя. Під час перевірки документів на право керування транспортним засобом вони почули стійкий запах алкоголю від водія. На пропозицію пройти медичне обстеження ОСОБА_2 довгий час ходила біля автомобіля, розмовляла по телефону, і тільки біля 3.40год. ночі відмовилась від медичного обстеження, у зв'язку з чим був складений протокол про виявлене правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_12 (командир роти), пояснив, що 17.12.2016р. біля 2.30 год. ночі йому зателефонував працівник патрульної служби з екіпажу ОСОБА_6 та запросив доставити спеціальний прилад для виявлення ступені алкогольного сп'яніння. Він на авто під'їхав на вул.Пушкінська, де працівники патрульної служби ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропонували ОСОБА_2 пройти медичне обстеження на предмет алкогольного сп'яніння. Позивачка довгий час проходжувалась по вулиці Пушкінська, розмовляла з кимось по телефону, не бажала проходити обстеження, і тільки біль 3.40 год. ночі відмовилась від медичного обстеження, після чого був складений протокол за відповідне правопорушення. При цьому, свідок пояснив, що з поведінки позивачки було видно, що воно перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції була також до питання у якості свідка ОСОБА_13 (безпосередній керівник позивачки), яка пояснила, що дійсно 17.12.2016р. біля 2.30 год. ночі до неї зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що її зупинили працівники патрульної служби та вважають, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Коли вона особисто приїхала на вул.Пушкінська, де знаходилась ОСОБА_2, при спілкуванні з позивачкою не вважала, що остання перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки бачила її на роботі біля 24.00 ночі. Після повернення до райвідділу, де вона була відповідальною особою, вона доповіла про цей випадок керівництву районного відділу поліції.

Надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 не спростувала факт перебування з ознаками алкогольного сп'яніння.

Що стосується висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 17.12.2016р., який проведено о 12.45год. (т.1 а.с.133), в якому вказано про те, що у ОСОБА_2 не виявлено ознак сп'яніння, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що вказаний висновок не має суттєвого значення для справи та не спростовує пояснення до доводи працівників патрульної служби та їх командира роти.

Під час розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 запропоновано було пояснити, чому вона, вважаючи, що не перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння не погодилась на пропозицію працівників патрульної служби пройти медичний огляд чи перевірку на спеціальному приладі «Драгер». На неодноразові такі запитання, ОСОБА_2 не змогла чітко сформулювати відповідь.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_2, як працівник поліції та особа, яка приймала Присягу на вірність Законам України, у випадку необґрунтованих претензій з боку працівників патрульної служби під час зупинки та перевірки документів, повинна була погодитись на усі умови патрульних, пройти перевірку на спеціальному приладі чи медичне дослідження, та спростувати доводи та пояснення патрульних щодо наявності у неї ознаків алкогольного сп'яніння.

Оскільки ОСОБА_2 відмовилась від будь-якого медичного обстеження на наявність алкогольного сп'яніння, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка поступила недисципліновано, грубо порушила ПДД, та проявила нещирість під час спілкування з поліцейськими, що і стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та звільнення з займаної посади.

Що стосується ступені тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення, судова колегія вважає, що приймаючи рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення займаної посади, керівництво ГУ НП в Одеській області виходило з того, що працівник поліції під час виконання службових обов'язків, керування транспортним засобами та іншої діяльності повинен читку на суворо дотримуватися Законів України, інших нормативно-правових норм, які визначають діяльність працівника поліції.

Оскільки ОСОБА_2 таким нормам не відповідає, діючи норми Законодавства та інших нормативно-правових актів не дотримується, керівництво ГУ НП прийняло обґрунтоване рішення про застосування до позивачки безпосередньо такого виду стягнення, як звільнення з займаної посади.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що у керівництва ГУ НП в Одеській області були відсутні правові підстави для її звільнення, оскільки вона не перебувала у стані алкогольного сп'яніння, недисциплінованість не проявила, ПДД грубо не порушувала. При цьому ОСОБА_2 посилалась на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 14.03.2017р., якою провадження у справі щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України закрито, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Що стосується вказаного доводу апеляційної скарги, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватість у вчиненні правопорушення тощо не позбавляє адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Надаючи власну оцінку встановленим діянням ОСОБА_2 під час зупинки її працівниками патрульної служби 17.12.2016р. біля 2.15 год. ночі, судова колегія вважає, що позивачка не спростувала факту перебування з ознаками алкогольного сп'яніння, навпаки відмовилась від медичного огляду, проявила нещирість у спілкуванні з патрульними, що суперечить вимогам, визначеним ЗУ «Про Національну поліцію» для поліцейського.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обгрнутованого висновку про те, що Накази ГУ НП в Одеській області за № 228 від 27.01.2017р. та №354 о/с від 27.02.2017р. про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з займаної посади, прийняті у відповідності до норм діючого законодавства, виходячи із скоєного проступку. При прийнятті спірних наказів порушень допущено не було.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 246,315,316,322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10 липня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук’янчук