Постанова № 75227199, 05.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11513/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Поліграфічний комбінат «Зоря» (надалі за текстом - «ДП «Зоря») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0045221404 від 31.08.2017 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 290 413 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0045231404 від 31.08.2017 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 810 733 грн. 75 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Верум плюс» суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС України у м. Києві (надалі за текстом - «ГУ ДФС у м. Києві»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на висновки, викладені в акті перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що суд першої інстанції об'єктивно та повно дослідив обставини справи і дійшов правильних висновків про те, що відповідачем протиправно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.07.2017 р. по 02.08.2017 р. посадовцями ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Зоря» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Верум плюс» за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 553/26-15-14-04-02/32068913 від 19.08.2017 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 185, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 648 587 грн. та чищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 290 413 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

За умовами договору № 21-07/2015 від 21.07.2015 р. ТОВ «Верум плюс» (ТОВ «Юридична компанія «Решетун та партнери») зобов'язалось надати ДП «Зоря» юридичні послуги, а останнє - прийняти та оплатити їх.

На підставі названого договору було складено акт приймання-передачі наданих послуг та податкову накладну на суму 5 634 000 грн., у тому числі 939 000 грн. ПДВ.

Позивач включив цю суму до складу податкового кредиту у грудні 2016 р.

Разом з тим, відповідно до акта приймання-передачі наданих юридичних послуг ТОВ «Верум плюс» надавало послуги спрямовані на стягнення на користь позивача дебіторської заборгованості.

Водночас, проекти процесуальних документів не містять відомостей про те, хто їх готував та погоджував.

Крім того, із ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 910/19555/15 вбачається, що ДП «Зоря» представляли: працівник позивача ОСОБА_2 та співробітник Адвокатського об'єднання «Бонюк і партнери» ОСОБА_3

Однак, згідно листу позивача № 823-06/17 від 31.07.2017 р. договори між ним та Адвокатським об'єднанням «Бонюк і партнери» не укладались.

У листі № 19/04-02 від 19.04.2017 р. ТОВ «Верум плюс» зазначає, що для забезпечення ефективного надання юридичних послуг ним був укладений договір з ТОВ «Вартес».

Водночас, згідно листу ДП «Зоря» № 825-02/17 від 02.08.2017 р. воно не мало жодних відносин з ТОВ «Вартес».

Також, перевіркою не встановлено переліку осіб, які здійснювали передачу документації до ТОВ «Верум плюс».

На думку відповідача, наведене свідчить про неможливість підтвердити реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Верум плюс».

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0045221404 від 31.08.2017 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 290 413 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0045231404 від 31.08.2017 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 810 733 грн. 75 коп., у тому числі 648 587 грн. за основним платежем та 162 146 грн. 75 коп. за штрафними санкціями.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзац 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджених належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем до суду першої інстанції було надано копію договору про надання юридичних послуг № 21-7/2015 від 21.07.2015 р.

Відповідно до пункту 2 цього Договору юридичні послуги включають: підготовку та/або складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, заяв, інших документів, надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника, забезпечення особистого представництва Замовника у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, а також у органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, ведення від імені Замовника справ у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, стягувану, боржнику, або свідку, захист інтересів Замовника у адміністративних та кримінальних справах, в тому числі під час досудового слідства та судового розгляду, справах про адміністративні правопорушення.

Виконавець (його співробітники) мають право від імені Замовника подавати заяви, в тому числі позовні заяви, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справах, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, змінювати підстави та предмет позову, визнавати позов повністю та/або частково, укладати мирові угоди толю, одержувати довідки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати або будь-які інші платежі, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з наданням юридичних послуг.

За даними звіту про надання юридичних послуг від 23.12.2016 р. ТОВ «Верум плюс» було проаналізовано договори, зроблено розрахунки штрафних санкцій, підготовлено проект позовної заяви за якою порушено провадження у справі № 910/19555/15, здійснено супроводження справи у судах першої та апеляційної інстанції. Судовим рішенням на користь ДП «Зоря» було стягнуто 87 311 967 грн. 87 коп. Також, було здійснено супроводження виконавчого провадження в результаті чого частина коштів надійшла на рахунок позивача, а виконавче провадження передано до Державного казначейства України.

Також, позивачем було надано копії процесуальних документів, у тому числі рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 р. у справі №910/19555/15, постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 р. ; постанови про відкриття виконавчого провадження № 50093410 від 08.02.2016 р.

Факт видачі за вказаною господарською операцією податкової накладної № 3 від 23.12.2016 р. зафіксовано в акті перевірки та відповідачем не заперечується.

Таким чином, у Товариства наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Верум плюс».

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємство-контрагент було фіктивним підприємствам, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання.

Водночас, реальність виконання вказаних вище господарських зобов'язань, безпосередньо пов'язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Посилання відповідача на те, що у суді інтереси ДП «Зоря» представляв не працівник ТОВ «Верум плюс» обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки залучення іншої особи до виконання договору не може свідчити про безтоварність операції.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 10 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна