Постанова № 75227171, 05.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2731/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. (суддя Бідонько А.В., повний текст складено 29.03.2018 р., м. Харків) по справі № 820/2731/17 за позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби до Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Північно-східний офіс Держаудитслужби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві", в якому просить суд стягнути з Державного підприємства „Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (код ЄДРПОУ 00725128) кошти в загальному розмірі 88 578,00 гривень до Державного бюджету України на р/р 31118090700429, код бюджетної класифікації 21080500 „Інші надходження", символ звітності 090, МФО 851011, УДКСУ у Харківському районі, код ЄДРПОУ 37999633.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. було задоволено позов Північно-східного офісу Держаудитслужби до Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнуто з Державного підприємства „Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (код ЄДРПОУ 00725128, адреса: 63001, Харківська область, м. Валки, вул. Шевченка, 7) на користь Державного бюджету України (на р/р 31118090700429, код бюджетної класифікації 21080500 „Інші надходження", символ звітності 090, МФО 851011, УДКСУ у Харківському районі, код ЄДРПОУ 37999633) кошти в загальному розмірі 88578,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить призначити у даній справі судово-економічну експертизу та скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з цим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судовому засідання колегія судів протокольною ухвалою відмовила в задоволенні клопотання про призначення у даній справі судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі, в зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що для встановлення усіх обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини.

На таких же підставах судом першої інстанції було правомірно відмовлено у призначенні судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби у період з 19.09.2016 року по 09.12.2016 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" за період з 01.11.2005 року по 30.06.2016 року, за результатами ревізії складено акт від 16.12.2016 року № 07-10/24.

В ході ревізії були встановлені порушення, що призвели у 2013 році до завищення собівартості продукції за рахунок завищення витрат на оплату праці на 49466,36 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 2000,00 грн., покриття витрат іншої фізичної особи на 2249,96 грн.; до завищення адміністративних витрат за рахунок завищення витрат на оплату праці на 26731,37 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 2449,19 гривень. Це призвело до заниження чистого прибутку на 8897,00 грн. та до не нарахування та неперерахування частини прибутку (доходу) підприємства до державного бюджету в сумі 1335,00 гривень.

За 2014 рік встановлені порушення призвели до завищення собівартості продукції за рахунок завищення витрат на оплату праці на 74308,79 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 1306.0 грн., покриття витрат іншої фізичної особи на 1400,0 грн.; до завищення адміністративних витрат за рахунок завищення витрат на оплату праці на 33232,89 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 9058,73 грн. Це призвело до заниження чистого прибутку на 119306,00 грн. та до не нарахування та неперерахування частини прибутку (доходу) підприємства до державного бюджету в сумі 22631.00 гривень.

За 2015 рік встановлені порушення призвели до завищення собівартості продукції за рахунок завищення витрат на оплату праці на 119315,12 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 3231.00 грн., покриття витрат іншої фізичної особи на 736,77 грн., непідтверджених витрат на суму 131580,0 грн.; до завищення адміністративних витрат за рахунок завищення витрат на оплату праці на 36365,70 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 25267,45 грн., покриття витрат іншої фізичної особи на суму 1498,00 гривень. Це призвело до заниження чистого прибутку на 316994.00 грн. та до не нарахування та неперерахування частини прибутку (доходу) підприємства до державного бюджету в сумі 48793,00 гривень.

За І півріччя 2016 року встановлені порушення призвели до завищення собівартості продукції за рахунок завищення витрат на оплату праці на 97490,03 грн., витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 210,00 грн., покриття витрат іншої фізичної особи на 2882.00 грн.; до завищення адміністративних витрат за рахунок завищення витрат на оплату праці на 4060,54 грн.; до заниження інших операційних доходів за рахунок завищення кредиторської заборгованості на суму 7420,84 гривень. Це призвело до заниження чистого прибутку на 112063,00 грн. та до не нарахування та неперерахування частини прибутку (доходу) підприємства до державного бюджету в сумі 15820,00 гривень.

На підставі встановлених порушень Північно-східний офіс Держаудитслужби дійшов висновку про порушення вимог п. 17 ст. 29 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 №2456-УІ та п. 1. Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 №138, оскільки господарством не нараховано та не перераховано частину прибутку (доходу) підприємства до державного бюджету в загальній сумі 88578,00 гривень.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 №2939-ХІІ Північно-східним офісом Держаудитслужби було направлено керівнику ДП „ХОСППСТ” вимогу від 25.01.2017 року № 20-07-25-14/622 щодо усунення виявлених порушень в строк до 24.02.2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги Північно-східним офісом Держаудитслужби вимог про стягнення з Державного підприємства „Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" коштів в загальному розмірі 88 578,00 гривень до Державного бюджету України є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) у редакції, чинній на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-XIIздійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Пунктом 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підп. 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підп. 23).

Положенням установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 9 п. 4).

Згадані норми узгоджуються з положеннями ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, у п. 7 цієї статті передбачено право цього органу пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

У ст. 10 Закону № 2939-ХІІ встановлено право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Зазначена правова позиція також сформована Верховним Судом України та відображена в постанові від 28 жовтня 2014 року по справі №21-462а14, згідно із якою вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і в цій частині вона є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред'явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Колегія судів зазначає, що відповідачем вимогу від 25.01.2017 року № 20-07-25-14/622 щодо усунення виявлених порушень було оскаржено до Харківського окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 15 листопада 2017 р. було залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, в апеляційному порядку вказана ухвала оскаржена не була.

Щодо порушень виявлених під час ревізії, суд апеляційної інстанції зазначає:

В частині зайвих витрат на оплаті праці (з нарахуваннями ) за 2013-205 та І півріччя 2016 року 439970,80 грн., із них в 2013 році - 76197,73 гри, 2014 році - 107541,68 грн, 2015 році - 154680,82 грн, І півріччя 2016 - 101550,57 гривень.

Протягом 2013-2015 років та І півріччя 2016 року підприємством (Замовник) з фізичними особами укладались агентські угоди.

Згідно умов угод, які є аналогічними, фізична особа реалізує спермопродукцію бугаїв-плідників, матеріали та рідкий азот, зобов’язується надавати послуги Замовнику в укладенні угод чи сприяти їх укладенню її від імені Замовника.

Фізична особа одержує заробітну плату в розмірі 10% від вартості реалізованої продукції Замовника. Заробітна плата виплачується після надходження коштів за спермопродукцію бугаїв-плідників, матеріали та рідкий азот, на рахунок Замовника (п.п. 2.1, 2.2).

Угоди підписані від імені керівника підприємства та фізичної особи. Слід зазначити, що угоди від 01.01.2013 підписані з боку підприємства від імені головного бухгалтера ОСОБА_4

Ревізією встановлено, що Харківське облдержпідприємство реалізує спермопродукцію бугаїв-плідників, матеріали та рідкий азот по договорах, укладених з різними суб’єктами господарювання безпосередньо підприємством, в особі керівника. В договорах не зазначено, що вони укладені за посередництвом агента.

Поряд з цим, будь-яких документів, які підтверджували б, що конкретний договір був укладений саме за посередництвом агента або при його сприянні, на підприємстві відсутні. Також, між підприємством та фізичними особами не складались акти виконаних робіт (наданих послуг).

Всього за період з 01.01.2013 по 30.06.2015 Харківським облдержпідприємством була нарахована та виплачена заробітна плата по агентських угодах в загальній сумі 228557,28 грн, з них: у 2013 році - 33634,39 грн, у 2014 році - 50488,52 грн, у 2015 році - 78317,97 грн, у І півріччі 2016 року - 66116,40 гривень.

Та здійснено нарахувань на заробітну плату та перерахувань до цільових фондів в сумі 85251,87 грн з них: у 2013 році - 12545,63 грн, у 2014 році - 18832,22 грн, у 2015 році - 29212,6 грн, у І півріччі 2016 року - 24661,42 гривень.

Внаслідок порушення вимог ч. 1 ст. 297, ч. 1 ст. 298 ГКУ, п.1. ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Харківським облдержпідприємством було здійснено витрати коштів на послуги по агентських угодах, які документально не підтверджені, на загальну суму 313809,15 грн, з них: за 2013 рік на суму 46180,02 грн, за 2014 рік на суму 69320,74 грн, за 2015 рік на суму 107530,57 грн та за І півріччя 2016 року на суму 90777,82 гривень.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на 313809,15 гривень.

Ревізією дотримання законодавства при встановленні, нарахуванні та виплаті доплат встановлено, що на протязі 2013-2015 років та за 6 місяців 2016 року працівникам підприємства проводилась доплати за виконання обов’язків тих посад, які не передбачені штатними розписами за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

Так, наказом в.о директора підприємства від 01.04.2013 №21-К(Б):

- на інспектора кадрів ОСОБА_5 покладено обов’язки агронома з доплатою 30 % до її посадового окладу;

- на в.о. головного бухгалтера ОСОБА_6 покладено обов’язки економіста з доплатою 50% до її посадового окладу;

- на головного зоотехніка ОСОБА_7 покладено обов’язки інженера по техніці безпеки, з доплатою 50% до його посадового окладу;

- на зоотехніка ОСОБА_8 покладено обов’язки завідуючого лабораторією, з доплатою 50% до її посадового окладу.

Наказом директора підприємства від 20.05.2014 року №13-К:

- на інспектора кадрів - ОСОБА_5 покладено обов’язки агронома з доплатою 32 % до її посадового окладу;

- на головного бухгалтера ОСОБА_4 покладено обов’язки економіста з доплатою 32% до її посадового окладу;

- на бухгалтера по розрахунках ОСОБА_6 покладено обов’язки касира з доплатою 32% до її посадового окладу;

- на головного зоотехніка ОСОБА_7 покладено обов’язки інженера по техніці безпеки, з доплатою 32% до його посадового окладу;

- на зоотехніка ОСОБА_8 покладено обов’язки завідуючого лабораторією, з доплатою 32% до її посадового окладу.

Також виплачувалась доплата протягом квітня - травня 2015 року бухгалтеру ОСОБА_9 та протягом січня - червня 2016 року бухгалтеру ОСОБА_6 та зоотехніку ОСОБА_8 без наказів директора підприємства.

Таким чином виплачувались доплати, які не передбачені Колективних договором в розділі 8 „Розвиток соціальної сфери підприємства соціально - трудової пільги, гарантії, компенсації”.

Штатними розписами на 2013-2016 роки не передбачені, а отже відсутня наявність одержаної економії за тарифними ставками і окладами вакантних посад за рахунок яких нараховувались та виплачувались доплата за виконання обов’язків тих посад.

Таким чином, в порушення вимог ст. 15 Закону України №108/905-ВР та Колективного договору, працівникам підприємства за період з 01.01.2013 по 30.06.2015 була необґрунтовано встановлена, та як наслідок нарахована та виплачена доплата за виконання обов’язків посад, які не передбачені штатними розписами підприємства за власні кошти на загальну суму 84973,58 грн із за квітень - жовтень 2013 року - 20952,46грн, за червень-грудень 2014 року - 22755,79 грн, за 2015 рік - 33549,28 грн, за січень - червень 2016 року - 7716,05 гривень.

Зазначене призвело до зайвих нарахувань на заробітну плату та перерахувань до цільових фондів в сумі 31588,07 грн із них із за 2013 рік - 7815,25грн, за 2014 рік -8465,15 грн, за 2015 рік - 12700,97 грн, за січень - червень 2016 року - 2606,70 гривень.

Вищезазначене порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП „ХОСППСТ” на загальну суму 116561,65 гривень.

Ревізією встановлено, що в протягом 2013-2015 та за січень - червень 2016 через касу підприємства платіжними відомостями видавались грошові кошти згідно наказів від 22.02.2013 № 1-В, від 07.03.2013 №2-В, від 26.12.2014 №67-К, від 23.02.2015 №10-к, від 03.03.2016 №23-к, як премії до різних свят, а саме: до 8 березня, до 23 лютого та до Нового року на загальну суму 8800,0 гривень із них в 2013 році -850,0 грн, в 2014 році - 7000,0 грн, в 2015році- 500,0 грн, в березні 2016року- 450,0грн, при цьому в розрахунках по заробітній платі зазначені виплати не відображені, також на зазначені виплати не проводились нарахування податків.

Також в травні 2013 року без наказів та розпоряджень було виплачено через касу підприємства грошові кошти шести особа, які не є працівниками підприємства окрім ОСОБА_10 на загальну суму 400,0 гривень. Також на зазначену виплату не проводилось нарахування податків.

В березні місяці 2015 року без наказів та розпоряджень директора було виплачено працівникам підприємства через касу підприємства кошти в сумі 400,0 гривень. Також на зазначену виплату не проводилось нарахування податків.

Тобто виплачено безпідставно кошти в сумі 9600,0 грн, із них в 2013 році -1250,0 гри, в 2014 році - 7000,0 гри, в 2015 році - 900,0 гри та в І півріччі 2016 року у сумі 450,0 гривень.

Внаслідок допущених порушень ДП „ХОСППСТ” завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9600,0 гривень.

Внаслідок допущених порушень по виплаті заробітної плати у формі звітності №2 “Звіт про фінансові результати” було завищено код рядка 2130 „Адміністративні витрати” на загальну суму 99390,5 грн, в т.ч. за 2013 рік на суму 26731,37грн, за 2014 рік на суму 33232,89 грн, за 2015 рік на суму 35365,7 грн, за І півріччя 2016 рік на суму 4060,54 грн та код рядка 2050 „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” на загальну суму 340580,3 грн, в т.ч. за 2013 рік на суму 49466,36 грн, за 2014 рік на суму 74308,79 грн, за 2015 рік на суму 119315,12 грн, за І півріччя 2016 рік на суму 97490,03 грн, що є порушенням п.1 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-ХІУ.

Здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на загальну суму 43522,48 грн і тому числі у 2013 році - 4449,19 грн, у 2014 році -10364,73 грн, у 2015 році - 28498,75грн, у І півріччя 2016 року -210,0 гривень.

Впродовж ревізуємого періоду до авансових звітів ОСОБА_11 були додані документи щодо закупівлі сільгосппродукції (висівки, кукурудза, сіно люцерни) у фізичних осіб, які не відповідають ознакам первинних документів.

Проте, до авансових звітів додано Акти в яких зазначено, що ОСОБА_12 здійснено закупівлю сільгосппродукції на ринку, які затверджені директором підприємства ОСОБА_12 та підписані працівниками підприємства. Будь-яких вище перелічених реквізитів щодо продавця сільгосппродукції або обов'язкових реквізитів первинних документів зазначені акти не містять.

Крім того, до авансового звіту додано накладну на придбання висівок, яка також не містить обов'язкових реквізитів первинних документів. ОСОБА_13 даних щодо витрат підзвітних коштів, які списані згідно актів комісії (накладних) з ОСОБА_12 без підтвердження первинними документами за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

Таким чином, в порушення ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ та листа Міністерства фінансів України „Об реквізитах закупівельного акту” від Таким чином, в порушення ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ та листа Міністерства фінансів України „Об реквізитах закупівельного акту” від 03.12.2004 №31-03430-01-10/22335 здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на суму грн, в тому числі: за 2014 рік - на суму 200,0 грн, за 2015 рік - на суму 24757,0 гривень.

Як наслідок, в порушення п.п.2.12., 3.1. Положення від 15.12.2004 № 637 здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на суму 2150,0 гривень.

Також встановлено, що на підставі наказу підприємства від 08.10.2014 №45-К(А) ОСОБА_12 в періоді з 08.10.2014 по 31.10.2014 перебував у тарифній відпустці. Поряд з цим, протягом зазначеного періоду бухгалтерією підприємства проводилось відшкодування витрат по авансових звітах підписаних від імені ОСОБА_12 на загальну суму 2001,81 гривень.

Таким чином, в порушення п. 2.12. Положення від 15.12.2004 №637 здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження у 2014 році на суму 2001,81 гривень.

Ревізією встановлено, що до авансового звіту за 17.04.2014 року ОСОБА_12 додано квитанцію банкомату про видачу готівки з електронного платіжного засобу „Ключ до рахунку” на суму 497,50 грн, при відсутності будь-яких документів щодо використання зазначеної готівки, що є порушення п. 2.12. Положення від 15.12.2004 №637.

Також, в порушення п. 2.12. Положення від 15.12.2004 №637, при проведенні розрахунків по відшкодуванню витрат, проведених за рахунок підзвітних коштів з ОСОБА_12, проведено за авансовий звіт від 03.10.2013 іншого працівника підприємства ОСОБА_14 на суму 299,99 гривень.

Ревізією встановлено, що до авансових звітів ОСОБА_12 додавались чеки на оплату продуктів харчування на загальну суму 151,35 гривень. По бухгалтерському обліку підприємства зазначені витрати списані на рах. 203 „Паливо” з подальшим віднесенням їх на адміністративні витрати.

Як наслідок, в порушення вимог вищезазначених нормативних документів Харківським облдержпідприємством проведено покриття витрат на оплату продуктів харчування за фізичну особу в загальній сумі 151,35 грн, в тому числі в 2013 році в сумі 115,55 грн та за 2014 рік в сумі 35,80 гривень.

Також, в ході ревізії встановлено, що ОСОБА_12 за перебування у відрядженні 04.08.2014 двічі відшкодовано добові витрати у сумі 30,0 грн, що є порушенням вимог п.4 розділу II “Порядок відрядження в межах України” Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі - Інструкція від 13.03.1998 №59).

Таким чином, в порушення вимог вищезазначених нормативних документів Харківське облдержпідприємством здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на загальну суму 33245,08 грн, в тому числі: за 2013 рік - на суму 1628,99 грн, за 2014 рік - на суму 6859,09 грн, 2015 - 24757,0 гривень. Копія фактичних даних, виведених на підставі первинних документів, щодо здійснення розрахунків Харківського облдержпідприємства з ОСОБА_12 за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 додаються.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 33245,08 гривень.

Також, встановлено випадки коли ОСОБА_12 здійснювались розрахунки за товар з використанням платіжної картки, яка знаходилась в його користуванні, що зафіксовано у виписці до рахунку, до якого емітована картка. Всього згідно виписок до рахунку за період лютий-травень 2014 року ОСОБА_12 здійснено витрат за допомогою платіжної картки на суму 4213,97 гривень.

Всього до бухгалтерії підприємства ОСОБА_12 надано авансових звітів з доданими до них чеками про оплату товарів з використанням платіжної картки на загальну суму 2442,34 гривень.

В порушення вимог п. 2.12 Положення від 15.12.2004 №637 звітів про використання коштів на суму 1771,63 грн разом із підтвердними документами ОСОБА_12 в бухгалтерію підприємства надано не було. Будь-які документи, що зазначені кошти надані ОСОБА_12 в якості фінансової допомоги відсутні.

Із суми не підтверджених документами витрат 1771,63 грн, бухгалтерією підприємства проведено заборгованість ОСОБА_12 по рах. 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” в сумі 909,96 грн, по рах. 372 „Розрахунки з підзвітними особами” в сумі 499,73 гривень. Заборгованість на суму 561,97 грн по бухгалтерському обліку за ОСОБА_12 не рахується.

Таким чином, в порушення вимог п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ, п. 2.12 Положення від 15.12.2004 №637 Харківським облдержпідприємством у 2014 році здійснено витрати підзвітних коштів без належного документального підтвердження на суму 1771,63 гривень. Копія фактичних даних, виведених на підставі первинних документів, щодо здійснення розрахунків Харківського облдержпідприємства з ОСОБА_12 за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 з копіями підтверджуючих документів додаються.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1771,63 гривень.

Крім того, ревізією встановлено, що протягом ревізуємого періоду іншими працівниками підприємства здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження, а саме.

В порушення ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ та листа Міністерства фінансів України „Об реквізитах закупівельного акту” від 03.12.2004 №31-03430-01-10/22335 здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на загальну суму 6679,0 грн, в тому числі: з 2013 рік на суму 2132,0 грн, за 2014 рік на суму 1106,0 грн, за 2015 рік на суму 3231,0 грн, за І півріччя 2016 року на суму 210,0 гривень.

Протягом ревізуємого періоду до авансових звітів працівниками підприємства були додані документи щодо закупівлі сільгосппродукції та (висівки, дров’яні відходи) та товарно-матеріальні цінності у фізичних осіб, які не відповідають ознакам первинних документів.

Працівники підприємства надавали до авансових звітів товарні чеки, накладні, рахунки офіціанту які не містять обов'язкових реквізитів визначених ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ, зокрема, дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

При закупівлі сільгосппродукції у фізичних осіб на ринку, оформлювались акти, які затверджувались керівником підприємства та підписувались працівниками підприємства. Будь-яких реквізитів, перелічених у листі Міністерства фінансів України „Об реквізитах закупівельного акту” від 03.12.2004 № 31-03430-01-10/22335, щодо продавця сільгосппродукції або обов'язкових реквізитів первинних документів зазначені акти не містять.

Також, встановлено, що на підставі наказів підприємства ОСОБА_4, в періоді коли вона перебувала у тарифній відпустці, здійснювалось відшкодування витрат по наданим нею авансових звітах, а саме: 13.12.2013 на суму 688,2 грн, 12.05.2014 на суму 98,0 грн та 13.05.2014 на суму 300,01 гривень. Аналогічно ОСОБА_8 було відшкодовано добові в сумі 30,0 грн, згідно авансового звіту від 24.06.2014, тоді як згідно наказу в цей період вона перебувала у відпустці.

По бухгалтерському обліку підприємства зазначені витрати списані на рах. 92 „Адміністративні витрати”.

Таким чином, в порушення п. 2.12. Положення від 15.12.2004 №637 здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на суму 1116,21 грн, а саме: у 2013 році на суму 688,2 грн, у 2014 році на суму 428,01 гривень.

Ревізією встановлено, що у 2015 році до авансових звітів додавались чеки на оплату продуктів харчування на загальну суму 510,45 гривень. По бухгалтерському обліку підприємства зазначені витрати списані на рах. 92 „Адміністративні витрати”, що є порушенням вимог п. 2 ст. З Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ, п.7, п. 18 П(С)БО 16 „Витрати” та п.4 П(С)БО 3.

До авансового звіту ОСОБА_15 від 02.10.2014 додано рахунок на оплату запасних частин до автомобілю на суму 200,0 грн, при цьому будь-які документи, встановлених форм та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу/отримання коштів на підприємстві відсутні.

По бухгалтерському обліку підприємства зазначені витрати списані на рах. 23 „Собівартість реалізованої продукції”.

Таким чином, в порушення вимог вищезазначених нормативних документів Харківське облдержпідприємством всього здійснено витрати підзвітних коштів при відсутності належного документального підтвердження на суму 8505,66 грн, в тому числі: за 2013 рік на суму 2820,20 грн, за 2014 рік на суму 1734,01 грн, 2015 на суму 3741,45 грн, за І півріччя 2016 року на суму 210,00 гривень.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 8505,66 гривень.

Стосовно виявлених порушень щодо покриття витрат іншої фізичної особи підприємством на загальну суму 8766,73 грн із них у 2013 році - 2249,96 грн, в 2014 році - 1400,0 грн, 2014 році - 2234,77 грн, І півріччя 2016 року - 2882,0 гривень.

Ревізією встановлено, що між підприємством (Замовник) та між громадянином ОСОБА_16 (Виконавець) укладено цивільно - правову угоду від 19.02.2016 № 1. Згідно умов договору, Виконавець бере на себе зобов’язання виконати такі роботи - транспортування продукції, матеріалів та рідкого азоту.

Пункт. 1.3 угоди Замовник зобов’язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану роботу згідно табеля робочого часу. Під час роботи у відрядженні, зарплату ОСОБА_16 нараховувати згідно погодинної тарифікації.

Проте, встановлено, що за виконані роботи (згідно табелю робочого часу) ОСОБА_16, з яким укладено цивільно - правова угода від 19.02.2016, за рахунок підзвітних коштів відшкодовувались добові за час перебування у відрядженні, що не передбачено зазначеною цивільно - правова угодою. Всього за період з 19.02.2016 по 30.06.2016 з каси підприємства ОСОБА_16 було видано підзвіт 2690,0 гривень. ОСОБА_13 щодо відшкодування витрат ОСОБА_16 Харківським облдержпідприємство, які не передбачені умовами цивільно - правової угоди від 19.02.2016 за І півріччя 2016 року та копія цивільно - правову угоду від 19.02.2016 № 1.

Таким чином, в порушення вимог вищезазначених нормативних документів Харківським облдержпіжприємством проведено покриття за рахунок державних коштів витрат фізичної особи на загальну суму 2690,0 гривень.

Також встановлено, що крім заробітної плати фізичній особі ОСОБА_17, з яким укладено агентські угоди від 01.01.2013 та від 02.09.2015, за рахунок підзвітних коштів відшкодовувались витрати на паливо, що не передбачено умовами зазначених агентських угод. Всього за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 з каси підприємства ОСОБА_17 було видано підзвіт 4578.73 гривень.

В ході ревізії встановлено, що фактичні витрати підприємства по відшкодуванню витрат на паливо на суму 4578,73 грн по даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства віднесено на собівартість реалізованої продукції.

Таким чином, в порушення вимог вищезазначених нормативних документів Харківським облдержпіжприємством проведено покриття за рахунок державних коштів витрат фізичної особи на загальну суму 4578,73 грн. в т. ч. за 2013 рік на суму 2249,96 грн, за 2014 рік на суму 1400,0 грн, за 2015 рік на суму 736,77 грн та за І півріччя 2016 року на суму 192,0 гривень.

Також ревізією законності списання коштів з рахунків встановлено, що підприємством 13.01.2015 року платіжним дорученням №11 до ТОВ „Готель „Харків” перераховано кошти в сумі 1498,00 грн за проживання згідно рахунку від 13.01.2015 № 9.

Згідно акту наданих послуг №8 від 15.01.2015 року в Готелі „Харків” надано кімнату №301 ОСОБА_18 на 2 доби з 13.01.2015 по 15.01.2015 року на загальну суму 1498,00грн, яки не є працівником підприємства. ОСОБА_13 рахунку—фактури від 13.01.2015 №9, платіжного доручення від 13.01.2016 №11, актів надання послуг від 15.01.2015 №°8 та прийому - здачі виконаних робіт від 15.01.2015 додаються.

Як наслідок, в порушення вимог вищезазначених нормативних документів Харківське облдержпідприємством проведено покриття витрат на оплату послуг по проживанню за іншу фізичну особу в загальній сумі 1498,00 гривень.

Стосовно встановлених порушень про витрати коштів без належного підтвердження в 2015 році на суму на загальну суму 131580,0 гривень.

Ревізією встановлено, що між Харківським облдержпідприємством, в особі директора ОСОБА_12 (Замовник) та ФОП ОСОБА_19 (Виконавець) було укладено договір на виконання агротехнічних послуг від 30.10.2014 №1.

Будь-яких документів, підтверджуючих надання підприємством ФОП ОСОБА_19 ЗЗР та насіння соняшника, для здійснення ним обробітку ЗЗР та посіву соняшника, ні в ході ревізії, ні в ході зустрічної звірки не надано.

Таким чином, в порушення вимог Положення від 24.05.1995 №88, посадовими особами Харківського облдержпідприємства прийнято до виконання документи, а саме акти виконаних робіт по наданню послуг сільгосптехніки по обробітку ЗЗР на площі 153 га від 31.10.2014, від 18.05.2015, від 11.07.2015 на загальну суму 131580,0 грн та безпідставно списано на витрати підприємства зазначену суму, а в акти прийому-передачі виконаних робіт внесено дані, що не відповідають дійсності.

Зазначене призвело до завищення обсягів наданих послуг по договору від 30.10.2014 №1, в частині надання послуг по обробітку ЗЗР на площі га, на загальну суму 131580,0 гривень.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 131580,0 гривень.

Стосовно виявлених порушень щодо заниження доходів за рахунок не списання кредиторської заборгованості в сумі 7420,87 грн.

Ревізією наявності кредиторська заборгованості, за якою минув термін позовної давності встановлено, що згідно наданої інформації, станом на 01.07.2015 року, по рахунку 361 „Розрахунки з покупцями та замовниками” зазначена кредиторська заборгованість склала в сумі 7420,87 грн (ПА „Ватал” в сумі 1013,06 грн, СВК „Заповіт Леніна” в сумі 4823,4 грн, СЗО „Охоче” в сумі 286,92 грн, ЗАТ АПО „Мрія” в сумі 823,40 грн, СТОВ „Колос” - 217,75 грн, ПАО „Промінь” в сумі 256,34 гривень). ОСОБА_13 Довідки про кредиторську заборгованість по ДП „ХОСППСТ” станом на 01.01.2013, станом на 01.01.2014, станом на 01.01.2015, станом на 01.01.2016, та станом на 01.07.2016.

В порушення вищезазначених нормативних документів, внаслідок не списання простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, підприємством не включено до складу доходів підприємства кошти в сумі 7420,87 гривень.

Відповідне порушення призвело до заниження у рядку 2240 «Інші доходи» форми №2 «Звіт про фінансові результати» за І півріччя 2016 року на суму 7420,87 грн, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за №996- XIV.

Таким чином в ході ревізії були встановлені порушення, що призвели у 2013 році до завищення собівартості продукції та адміністративних витрат за рахунок завищення витрат на оплату праці на 76197,73 грн, витрат підзвітних коштів без належного документального підтвердження на 4449,19 грн, покриття витрат іншої фізичної особи гривень. Це призвело до заниження чистого прибутку на 8897,00 грн та до не нарахування та неперерахування частини прибутку (доходу) підприємства до державного бюджету в сумі 1335,00 гривень

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на спростування зазначених у акті перевірки порушень, встановлених Північно-східного офісом Держаудитслужби.

Крім того, у матеріалах справи наявний розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету по ДП "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" за 2013-2015 роки та за І півріччя 2016 року на суму у розмірі 88578,00 грн., який підписаний директором та головним бухгалтером підприємства (а.с. 41), що підтверджує ті обставини, що підприємство було обізнане про обов'язок відшкодування на користь Державного бюджету України коштів в загальному розмірі 88578,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем не усунуто в повній мірі виявлених ревізією порушень, які зазначені у вимозі від 25.01.2017 р. № 20-07-25-14/622, то позивач мав усі необхідні правові підстави для звернення до суду про стягнення до державного бюджету зайво отриманих та використаних бюджетних коштів.

Зважаючи на те, що вимога позивача від 25.01.2017 р. № 20-07-25-14/622 є чинною як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, винесеною на підставі, в межах повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені законодавством України, та спрямована на виконання функцій, покладених Законом на органи державного фінансового контролю, станом на час розгляду справи порушення не усунуті, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення зайво отриманих коштів.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 820/2731/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_20Судді ОСОБА_21 ОСОБА_22 Повний текст постанови виготовлено 10.07.2018 року.