Постанова № 75227046, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6577/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шеметенко Л.П.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника скаржника Крупка О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року прийняту у відкритому судовому засіданні об 17:19 год. у справі за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2015 року ОСОБА_4(далі - ОСОБА_4, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 17.11.2015р. просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 гривень за рахунок коштів Фонду гарантування фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не включено позивачку до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року, чим було порушені її майнові права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року адміністративний позов задоволений.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова В.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Окрім того скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції не досконально досліджено питання про перевагу позивача в порівнянні з іншими вкладниками щодо можливості отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.

А також зазначає, що на рахунку позивача відсутні кошти. що є підставою для відмови йому у включенні до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, таким чином позов у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова В.Л. на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задоволено. Зупинено провадження за апеляційною скаргою за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року №13 щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року у справі №826/9693/13-а.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року поновлено провадження у справі №815/6577/15 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року.

Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №3 на 12 червня 2018 року об 15:00.

Обставини справи.

28 січня 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" (Банк) та ОСОБА_4 (вкладник) укладено договір банківського вкладу №009-15843-280115 (Депозит Delta Premier (без поповнення)"), відповідно до якого, банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 та прийняв від вкладника внесені на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 12 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 27 липня 2015 року та зобов'язується сплачувати на проценти вклад у розмірі 5,50 процентів річних.

Разом з укладенням Договору банківського вкладу, що укладався за типовою формою, між Банком та позивачем було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої передбачили, що внесення (зарахування) вкладу на рахунок буде здійснюватись шляхом перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента.

Відповідно до підпунктів 1.6. та 1.7. договору вкладу, Банк зобов'язався щомісячно сплачувати Вкладнику проценти шляхом зарахування сум на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1, відкритий на ім'я вкладника, а по закінченню строку залучення депозиту виплатити вклад шляхом перерахування суми коштів на той же поточний рахунок вкладника.

28 січня 2015 року на особистий вкладний рахунок позивача були зараховані грошові кошти у розмірі 12 000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №1 в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності. Грошові кошти на вкладний рахунок позивача були перераховані з поточного рахунку ОСОБА_5.

Представником відповідача підтверджено факт надходження грошових коштів.

АТ "Дельта Банк" були нараховані проценти відповідно до договору банківського вкладу за перший місяць користування грошовими коштами та перераховані на поточний рахунок позивача.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" призначено провідного спеціаліста з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича, що підтверджено офіційними оголошеннями, які було розміщено на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та АТ "Дельта Банк".

Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". На підставі зазначеної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича строком на два роки з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.

На офіційному сайті Фонду та АТ "Дельта Банк" опубліковані оголошення про те, що з 08 жовтня 2015 року розпочинається прийом письмових заяв щодо пред'явлення вимог кредиторів АТ "Дельта Банк", що можуть бути подані протягом 30 днів, та про початок виплати з 08 жовтня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладникам АТ "Дельта Банк" через банки агенти. Для отримання коштів, вкладники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 08 жовтня 2015 року до 18 листопада 2015 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду - АТ "ОЩАДБАНК", АТ "УКРЕКСІМБАНК", АБ "УКРГАЗБАНК";

Виплати вкладникам здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних (тобто по 02 березня 2015 року), але не більше 200 тисяч гривень на одного вкладника.

Як зазначено позивачем, 04 листопада 2015 року вона отримала компенсацію від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 2 471,48 гривень, що підтверджено наявною у справі копією заява на отримання переказу та заяви на отримання готівки №10171. Таким чином, позивачем отримано компенсацію коштів, що як відсотки були нараховані на вклад та перераховані на її поточний рахунок відкритій в АТ Дельта Банк".

05 жовтня 2015 року на адресу позивача надійшло повідомлення від представника ТА "Дельта Банку" вихідний №8821/1528 від 23 вересня 2015 року про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Наказом уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Дельта Банк" за №813 від 16 вересня 2015 року визнано недійсними правочини, в тому числі, і договір банківського вкладу (депозиту) №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року. На підставі зазначеного наказу грошові кошти були списані з депозитного рахунку позивача, при цьому були зараховані не на поточний рахунок позивача, а на рахунок третьої особи, ОСОБА_5

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернулася до суду з позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, таким чином позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільному кодексу України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Джерела права й акти їх застосування.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно ч. 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3 визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно положень частини 1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником визнається фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту).

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Тобто процедура перевірки правочинів провадиться ще на стадії тимчасової адміністрації.

При цьому, згідно пункту 4 частини 2 статті 37 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженій особі серед іншого надано право повідомляти сторони зо договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

Частина 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно пунктів 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених АТ "Дельта Банк".

07 серпня 2015 року відповідачем видано наказ №691 "Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк" та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Дельта Банк"", яким визначено продовжити строк здійснення перевірки Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Дельта Банк" правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) ПAT "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами проведеної перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозит), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами-клієнтами після 16 січня 2015 року включно.

Так, комісією встановлено, що кошти для зарахування на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли з рахунку іншого клієнта. Тобто, з рахунку клієнта банку - ОСОБА_5, розмір вкладу якого становив більше, ніж еквівалент 200 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням та випискою по рахунку. В результаті таких дій, грошовий вклад ОСОБА_5, із значною сумою подрібнювався, або розподілявся і передавався у власність іншій особі.

За результатами проведеної перевірки винесено наказ №813 від 16 вересня 2015 року згідно якого визнано договір укладений між позивачем та АТ "Дельта Банк" нікчемним.

В результаті викладеного, відповідач повідомив позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року, в зв'язку з чим позивача не включено до переліку вкладників. При цьому, відповідач посилався на пункт сьомий частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів не погоджується з вказаними доводами відповідача викладеними в повідомленні про нікчемність правочину №8821/1528 від 23 вересня 2015 року виходячи з наступного.

Щодо посилання відповідача на пункт 7 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу недійсності правочину, колегія суддів зазначає наступне.

Пільги повинні полягати у наданні особливих гарантій, що створюють специфічний правовий статус саме для кредитора банку в порівнянні із статусом і правами визначеними законом.

Оскільки статус кредитора вкладник набуває тільки після внесення грошових коштів пільги повинні стосуватись порядку чи гарантій повернення грошових коштів і відноситись виключно до кредитора який набув даного статусу на підставі спірного договору.

Таким чином, договір банківського вкладу укладений між позивачем та банком відповідно до чинних на той час ринкових умов та внутрішніх правил банку, які були доступні будь-якому вкладнику ПАТ "Дельта Банк" жодних переваг чи пільг позивачу не надав.

Більш того, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи договір банківського вкладу передбачав стандартні умови повернення коштів внесених на депозитний рахунок. Умови договору не містять будь-яких пільг для позивача при поверненні грошових коштів.

До того ж, відповідачем не надано доказів, які саме переваги було надано договором банківського вкладу позивачу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що зі змісту умов спірного договору не вбачається будь-яких переваг для третьої особи - ОСОБА_5 перед іншими кредиторами, так як умови договору вкладу передбачають зарахування суми вкладу та відсотків, по закінченню строку вкладу, на поточний рахунок позивача, і ніяким чином не передбачають участь в отриманні коштів ОСОБА_5, у зв'язку з чим доводи відповідача та скаржника по даній справі є не обґрунтованими.

Більш того, колегія суддів вважає, що з моменту надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок позивача дані грошові кошти перейшли у його власність і саме він, як вкладник, має право розпоряджатись ними на власний розсуд, відповідно до положень статей 15, 184, 316, 321, 328, 1066-1068 Цивільного Кодексу України, що визначають права власника грошових коштів розміщених на рахунку.

Право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено форми власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року, набув чинності для України 11 вересня 1997 року) визначає: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів."

Таким чином, доводи апеляційної скарги про перевагу позивача в порівнянні з іншими вкладниками щодо можливості отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовані висновками суду першої інстанції з якими погоджується колегія.

Щодо вимоги позивача про включення його до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Правові засади відкриття, закриття та функціонування валютних рахунків у банках України фізичними особами регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року №492 (надалі Інструкція №492).

Саме на порушення даної інструкції, як підстави недійсності правочину Фонд гарантування вкладів посилався у своїх запереченнях.

Пунктом 10.19 Інструкції №492 передбачено, що на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента зараховуються у тому числі: - кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи, якщо це передбачено договором банківського вкладу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28 січня 2015 року між позивачем та АТ "Дельта Банк", разом з укладенням договору банківського вкладу, укладено додаткову угоду №1, якою передбачено, що грошові кошти на вкладний рахунок будуть перераховані з поточного рахунку іншої особи.

Таким чином, сторонами дотримано порядок укладення договору банківського вкладу та дотримано вимоги пунктів 10.19. Інструкції №492, чим спростовано доводи третьої особи, а саме Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо порушення приписів чинного законодавства.

Окрім того, колегія суддів перевірила доводи позивача щодо недотримання позивачем положень пунктів 5.5., 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", що не допускає зарахування грошових коштів на вкладний рахунок від третьої особи, та дійшла до висновку про те, що вказані Правила є внутрішнім документом банку, які розміщені на офіційному сайті і за своєю правовою природою разом з типовими договорами банку є офертою (публічним договором) банку.

Таким чином, Правила є невід'ємною частиною договору і їх зміст може обиратись чи корегуватись сторонами при укладенні договору в письмовому вигляді, що і було зроблено сторонами при укладенні додаткової угоди до договору, яка містить пряму вказівку про незастосування даних положень до нього. Сторони були вільні у визначенні умов договору, який укладався між ним, а зміст внутрішніх документів банку не міг суперечити вимогам норм права, тому надання права позивачу на отримання зарахування грошових коштів з рахунку іншої особи не є наданням переваг кредитору у розумінні положень пункту сьомого частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" спростовують доводи відповідача щодо недійсності правочину внаслідок зарахування коштів на рахунок вкладника від іншої особи, оскільки відповідно пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладом визнаються кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту).

Так, в частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідачем під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій по-перше, не надано переконливих доказів щодо переваги позивача перед іншими кредиторами банку, по-друге, не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), по-третє, не встановлено, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції сторони судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року не надавали.

При цьому, всі операції по перерахуванню, зарахуванню та інших транзакцій коштів клієнтів ПАТ "Дельта Банк" здійснювались безпосередньо посадовими особами ПАТ "Дельта Банк", а тому, доводи скаржника на порушення позивачем умов та порядку здійснення зарахування коштів на рахунок Позивача на підставі умов договору вкладу від 28 січня 2015 року колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідальність щодо укладення з позивачем вказаного договору має покладатись безпосередньо на банк, його посадових осіб, а не на позивача шляхом обмеження його права на відшкодування коштів за вкладом по договору.

З урахуванням викладеного, Уповноваженою особою банку під час перегляду судом апеляційної інстанції справи щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови від 02 лютого 2016 року не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про включення позивача до спису вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що станом на день введення в АТ "Дельта Банк" тимчасової адміністрації 03 березня 2015 року грошовий вклад ОСОБА_4 за договором банківського вкладу становив 12 000 дол. США., за курсом Національного банку, встановленого на цю саме дату 2482,0658 грн. за 100 дол. США, було еквівалентно 297 840, 00 грн., що перевищує граничну суму компенсації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, з врахуванням раніше виплачених грошових коштів ОСОБА_4 має право на отримання відшкодування в розмірі 197 528,52 грн., що правильно було встановлено судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів критично ставиться до твердження представника відповідача, про неможливість включити позивача у відповідний список, так як на рахунку останнього відсутні грошові кошти.

Так, згідно пункту 1.7. Договору банківського вкладу №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року вбачається порядок виплати вкладу шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника.

Пунктом 10.20. Інструкції №492 передбачено, що виплата чи перерахування коштів може відбуватись з вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи-резидента виключно за розпорядженням вкладника або за його дорученням.

Однак, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, грошові кошти в сумі 12 000 доларів США були повернуті на рахунок третьої особи - ОСОБА_5, при цьому перерахування здійснено на підставі Наказу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів на ліквідацію "АТ "Дельта Банк" №813 від 16 вересня 2015 року, як наслідок визнання нікчемності правочину, без будь-якого доручення власника коштів - ОСОБА_4

Колегія суддів вважає, що дане перерахування грошових коштів здійснено відповідачем без належних правових підстав, а отже не може бути підставою для відмови у захисті майнового права позивача, так як судом встановлено відсутність підстав для визнання правочину нікчемним.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 встановлено, що Уповноважена особа фонду наділена повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внаслідок чого, належним способом захисту порушеного права, в рамках подібних правовідносин, є саме зобов'язання Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування, в разі встановлення судом під час розгляду справи факту необґрунтованості не включення кожного окремого вкладника банку до переліку вкладників.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновку суду першої інстанції з яким погоджується колегія суддів.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 26 червня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Семенюк Г.В. Шеметенко Л.П.