Постанова № 75226877, 05.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 375/1440/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Ісаєнко Ю.А., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 березня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області (надалі за текстом - «Головне управління») у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності;

- стягнути з Головного управління на його користь одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 275 600,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до приписів Закону України «Про національну поліцію» має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано рішення Головного управління Національної поліції в Київській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності ОСОБА_2, викладене у листі № 99/ч-553 від 07 червня 2017 року заступника начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Тетері В.М. - протиправним. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності в розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі Головне управління, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, скаржник посилається на те, що оскільки він фактично заяву позивача не розглядав, то вважає вимоги щодо виплати одноразової грошової допомоги передчасними.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_2, судом першої інстанції порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу Головного управління без задоволення, оскільки, на його думку, виплата одноразової грошової допомоги позивачу має здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України № 850.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у період з 15.08.1996 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

З 07.11.2015 року по 27.01.2016 року проходив службу на посаді інспектора Рокитнянського відділу поліції ГУ НП України в Київській області.

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції в Київській області за № 22 о/с від 26 січня 2016 року позивача було звільнено зі служби згідно п. 1 п.п. 7 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 37/3в від 21 січня 2016 року військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Київській області» захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0451189 від 24.03.2016 за результатами первинного огляду позивачу встановлено з 23 березня 2016 року другу групу інвалідності. Причиною інвалідності зазначено захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС.

05.05.2016 року позивач звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Разом із заявою позивачем було додано усі необхідні документи.

Листом від 01.06.2016 року за № 29/ч-290 відповідач розглянувши подані позивачем документи повідомило позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_2 вважаючи таку відмову незаконною вернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з адміністративним позовом.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 07.02.2017 року у справі № 375/1480/16-а позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління у призначення та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності і зобов'язано Головне управління нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 24.03.2016 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року

вказану вище постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління щодо не розгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі інвалідності та зобов'язано Головне управління розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 як інваліду II групи захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти відповідне рішення за його заявою від 06 травня 2016 року.

26 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління про виконання вказаного рішення суду та виплату йому одноразової грошової допомоги.

Листом від 07 червня 2017 року № 99/ч-553 Головне управління повідомило, що діючи відповідно до ст. ст.ст. 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 року № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» не знайшло підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (надалі за текстом - «Закон № 565-XII») у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 13 лютого 2015 року «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

Разом з тим, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі за текстом - «Закон № 580-VIII»)

Згідно пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Водночас, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Згідно із частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом МВС від 12 вересня 2016 року № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).

За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому інвалідності, по причині захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Разом з тим, аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку, що право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що позивачу підлягає нарахуванню і виплату одноразова грошова допомога у розмірі, передбаченому Законом № 580-VIII, а не Законом № 565-XII, оскільки підстави для її виплати виникли у позивача під час проходження служби поліцейського.

Оскільки позивачу з 23 березня 2016 року встановлено IІ групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тобто після звільнення останнього з органів Національній поліції та у період коли діяв Закон № 580-VIII, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 99 Закону № 580-VIII (90 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату).

Відтак, вирішуючи спір по суті, суд мав виходили з того, що оскільки останнім місцем служби позивача було Головне управління Національної поліції в Київській області, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII та Порядку № 4.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 810/2646/16.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити частково.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 березня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності в розмірі, визначеному статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію», в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 10 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Ю.А.Ісаєнко