Ухвала суду № 75226832, 10.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

"10" липня 2018 р.справа № 804/2151/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі судді Чумака С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в адміністративній справі № 804/2151/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року адміністратвний позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 14.05.2018 року судом першої інстанції прийнято рішення, а отже в силу норм ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з цієї дати. Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження в даному випадку було 13.06.2018 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку лише 23 червня 2018 року, тобто поза межами строку встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Проте рішення суду від 14.05.2018 року не було вручене апелянту у день його складення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення його повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду отримано апелянтом 22.05.2018 року, що підтверджується розпискою. (а.с. 59) Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження в даному випадку було 21 червня 2018 року, тоді як зазначалося вище апеляційна скарга подана до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку лише 23 червня 2018 року. Тобто, навіть якщо рахувати строк на апеляційне оскарження з дня вручення апелянту вказаного рішення суду, апеляційна скарга все одно подана поза межами строку встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 14.05.2018 року апелянтом не порушується.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, апелянтом в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України не надано документ про сплату судового збору.

Одночасно з апеляційною скаргою відповідач звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись при цьому на відсутність бюджетних асигнувань.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 8 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Так, згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, для обчислення сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 грн.

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір ставок судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (1762*0,4=704,8 грн.)

Таким чином, якщо при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 704,8 грн., то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику необхідно сплатити 1057,2 грн. (150%*704,8=1057,2).

Реквізити для справляння судового збору: Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу апелянта необхідно залишити без руху та встановити йому десятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі №804/2151/18 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач : С.Ю. Чумак