Постанова № 75226635, 04.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9117/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Лозинської О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенко Ігоря Івановича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 (далі - Позивач, ДАБІ) звернулася до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенко Ігоря Івановича (далі - Відповідач, Уповноважена особа) у якому просила

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», яке оформлене протоколом від 17.05.2016 в частині визнання нікчемного правочину;

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом №152 від 18.05.2016, в частині застосування наслідків нікчемності правочину, а саме операції безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_6 НОМЕР_2 у сумі 195 000,00 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), яка має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі договору банківського рахунку НОМЕР_2 від 01.04.2016 в ПАТ «КБ «Хрещатик» в сумі 195 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14 на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно ч. 1 статті 2442 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за доцільне відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14, виходячи з наступного.

Як зазначено Верховним Судом України у вищевказаній постанові, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку ГПК України.

В свою чергу, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Між тим, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які дійсно вирішуються в порядку ГПК України.

Проте, в даній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказаний Закон є спеціальним, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками та Національним банком України (ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в Господарському суді.

Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Крім того, пунктом 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Враховуючи наведене в сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14 та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду № 820/11591/15 від 12.04.2018, Суд дійшов висновку, що вимоги щодо включення в реєстр вкладників, що мають право на отримання гарантованого державою відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вимоги до 200 000 грн.) відносяться до адміністративної юрисдикції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_6, як позичальником, та ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», як позикодавцем, укладено договір позики б/н від 31.03.2016, за умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 195 000,00грн.

В подальшому, між ОСОБА_6, як клієнтом, та ПАТ «КБ «Хрещатик», як банком, укладено договір № 2620400193645 банківського рахунку фізичної особи від 01.04.2016, за умовами якого банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в національній валюті (гривня) та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Так, на виконання умов вказаного вище договору позики ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перерахувало на рахунок позивача, відкритий за договором рахунку, 195 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 9 від 01.04.2016, призначення платежу: надання позики згідно договору б/н від 31.03.2016 без ПДВ.

Постановою Правління Національного банку України № 234 від 05.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №463 від 05.04.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду №560 від 21.04.2016, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

У відповідності до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко І.І. з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №913 від 03.06.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Костенку І.І.

Листом №41/3-12/2785 від 24.05.2016 Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенко І.І. повідомлено ОСОБА_6 про нікчемність правочину, а саме: операції безготівкового перерахування коштів 01.04.2016 з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_6 НОМЕР_2 у сумі 195 000,00 грн., відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також наголошено на тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків (а.с.19-20).

На підставі рішення комісії 24.04.2016 з рахунку НОМЕР_2 на рахунок №2600100018894 ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перераховано кошти в сумі 195 000,00 грн. з призначенням «Повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності згідно Наказу №152 від 18.05.2016 та протоколу комісії від 17.05.2016».

Про що повідомлено позивача листом №21/2-1311 від 08.06.2016 (а.с.21).

На підставі зазначеного, Уповноваженою особою не включено позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач, вважаючи зазначені дії та рішення Уповноваженої особи протиправними, звернулася до суду з даним позовом за захистом свої прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, відповідно до норм чинного законодавства, зобов'язаний включити позивача до переліку вкладників та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон № 4452-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати цим Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між цим Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовими положеннями ч. 2 ст.1 Закону № 4452, метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Пунктами 3 та 4 ст.2 Закону № 4452 визначені поняття, зокрема: вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

В свою чергу, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону №4452, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст.27 Закону №4452.

Згідно із частинами 1-3 ст. 34 Закону № 4452, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України». Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Статтею 37 Закону № 4452, визначені повноваження Уповноваженої особи, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 (надалі - Положення №14).

Відповідно до п.4 та п. 6 ч. 2 ст.37 Закону №4452, Уповноважена особа має право, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Стаття 38 Закону № 4452, встановлює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.

Частиною 1 цієї статті уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Згідно частини 2 цієї ж статті протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини 4 ст.38 Закону № 4452, Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач не була включена до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки грошові кошти у розмірі 195 000 грн., що надійшли на рахунок позивача, який відкрито в ПАТ «КБ «Хрещатик», від третьої особи ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», були повернені в автоматизованій банківській системі ПАТ «КБ «Хрещатик» на рахунок ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Про зазначене листом №21/2-1311 від 08.06.2016 року було повідомлено адвоката позивача ОСОБА_3 (а.с.21).

Також, в матеріалах справи наявна копія виписки по особовому рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_2 за період з 31.03.2016 по 31.05.2016, з якого вбачається, що 24.05.2016, на підставі наказу № 152 від 18.05.2016 та протоколу комісії від 17.05.2016, кошти в розмірі 195 000 грн. повернуто на рахунок ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (а.с.58-59).

Тобто, станом на 24.05.2016 на рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_2 залишок коштів становив 0,00 грн.

В свою чергу, обов'язковою умовою для отримання гарантованого відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є наявність договору, укладеного з банком, відкриття вкладнику рахунку в банку та існування вкладу (коштів) на такому рахунку.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що, в даному випадку, відсутні правові підстави застосовувати процедуру повернення гарантованої суми вкладу ОСОБА_6 та включати інформацію про неї до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок коштів Фонду, оскільки після повернення Банком коштів на рахунок ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», на рахунку позивача залишилося менше 10 гривень, що в свою чергу, відповідно до законодавства не підлягає поверненню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи, яке оформлене наказом №152 від 18.05.2016, в частині застосування наслідків нікчемності правочину, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов'язків для третіх осіб, то не можна вважати порушеними будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Таким чином, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права щодо встановлення ефективним способом відновлення порушеного права позивача визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи № 152 від 18.05.2016 в частині застосування наслідків нікчемності, оскільки зазначена вимога позивача не є правильно обраним способом захисту своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/17448/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що всі інші позовні вимоги є похідними, а тому судом до уваги не приймаються, адже у позивача відсутнє право на відшкодування коштів в сумі 195 000,00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку Уповноваженою особою, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірності своїх дій та надано обґрунтовані доводи не подання додаткової інформації про позивача, як про вкладника ПАТ «КБ «Хрещатик», до Фонду відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити повністю, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання апеляційної скарги Уповноваженою особою ПАТ «КБ «Хрещатик» (ліквідація) сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1784,10 грн.

Між тим, правовими положеннями ст. 139 КАС України не передбачено повернення сплаченого судового збору в разі задоволення апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень, а тому сплачений Уповноваженою особою ПАТ «КБ «Хрещатик» (ліквідація) судовий збір не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенко Ігоря Івановича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: Л.В. Губська

О.В. Епель