Ухвала суду № 75226558, 06.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2018 року справа № 336/5725/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 лютого 2018 року (суддя Жупанова І.Б.) в адміністративній справі № 336/5725/17(2-а/336/34/2017) за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 на зазначене рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року повернута скаржнику у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, що була залишена без руху.

25 травня 2018 року ОСОБА_1 повторно подана апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2018 року. В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що первісна апеляційна скарга була ним подана у межах строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснивши аналіз наведених скаржником доводів, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.

Строк на апеляційне оскарження визначений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 Кодексу).

Згідно матеріалів справи, оскаржене рішення суду першої інстанції було прийнято суддею в порядку спрощеного провадження 16 лютого 2018 року (а.с.48). Копія повного тексту рішення отримана позивачем 23 лютого 2018 року. Апеляційна скарга, яка була подана позивачем 17 квітня 2018 року, залишалась судом апеляційної інстанції без руху з підстави несплати судового збору, а ухвалою від 14 травня 2018 року повернута скаржнику.

Повторно апеляційна скарга відповідачем подана 20 червня 2018 року.

Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами. У зв'язку з цим, доводи скаржника про відсутність фінансової можливості вчасно сплатити судовий збір, на думку колегії суддів, не можуть бути підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Крім того, частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеним Законом визначені певні умови, за наявності яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставок судового збору становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав - 1600 грн.

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 640 грн. (1600*0,4=640), при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 960 грн. (640*150%=960) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів УК у Шевченківському районі м. Дніпра/р.22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

Крім того, частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно матеріалів справи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 16 лютого 2018 року подана 20 червня 2018 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Скаржнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, надавши суду:

- оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 960грн.;

- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску з підтвердженням таких обставин належними доказами.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2018 року в адміністративній справі № 336/5725/17 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Шлай