Постанова № 75226478, 10.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року справа №241/1772/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Сухарька М.Г., Шишова О.О., секретар судового засідання Токарева А.Г., з участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у справі № 241/1772/16-а (суддя в І інстанції Демочко Д.О., повний текст рішення виготовлений 19.04.2018 в смт. Мангуш Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» до Мелекінської сільської ради про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» (далі – ПрАТ «СУ № 112 Стальконструкція») звернулося до суду з позовом до Мелекінської сільської ради, в якому просило скасувати рішення Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» та від 29.01.2016 № 7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» (арк.справи 1-3).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Мелекінською сільською радою прийняті рішення від 30 січня 2015 року № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік», яке згідно п. 3 набуває чинності з моменту прийняття, тобто з 30.01.2015 та № 7/4-104 від 29.01.2016 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік», яке згідно п. 4 також набуває чинності з моменту прийняття, тобто з 29.01.2016, якими встановлені ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивач вважає, що приймаючи спірні рішення відповідачем порушено вимоги пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що є підставою для їх скасування. У зв'язку з викладеним позивач просив скасувати вищевказані рішення.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у справі № 241/1772/16-а було відмовлено у задоволенні адміністративного позову (арк.справи 116-118).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов повністю через порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

30.01.2015 Мелекінською сільською радою прийнято рішення № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік», керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII» від 28.12.2014, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014, пп. 24 п.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (арк.справи 8).

Зазначеним рішенням встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради. Згідно п. 3 рішення набрало чинності з моменту прийняття.

Зазначеним вище рішенням затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради, пунктом 1 якого встановлено, що платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; п. 2 визначено, що об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (арк.справи 9-12).

Розділом 4 «Ставка податку» Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 року № 6/36-2183, встановлено, що ставки податку встановлюються за 1 кв.м. бази оподаткування: для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

29.01.2016 Мелекінською сільською радою, керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII, пп. 24 п.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято рішення № 7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік», яким затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради (арк.справи 13-17).

Зазначеним рішенням встановлені ставки нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради. Згідно п. 4 рішення набрало чинності з моменту прийняття.

Відповідно до розділів 1-2 Положення платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Розділом 4 «Ставка податку» Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Мелекінської сільської ради від 29.01.2016 року № 7/4-104, встановлено, що ставки податку встановлюються за 1 кв.м. бази оподаткування: для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Спірним у даній справі є правомірність (протиправність) рішень Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» та від 29.01.2016 № 7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік».

Щодо правомірності (протиправності) рішення Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Податкового кодексу України, в редакції станом на 30.01.2015 року, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

За приписами ст. 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок.

Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. 265.1.1 ст. 265 ПК України).

Відповідно до п. 4.4 ст.4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком, встановлення якого віднесено до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Згідно п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі – Закон №280, в редакції, чинній на 30.01.2015) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.

За приписами п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України).

Відповідно до пп.12.4.3 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті (п. 12.5 ст.12 ПК України).

Пунктом 12.3.5 ст.12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Згідно ч.5 ст.59 Закону № 280 акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно ч.11 ст.59 Закону № 280 акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, рішення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинно було бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків, тобто до 15 липня 2014 року, в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV (далі – Закон №1160) регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно п. 4 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Установити, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Враховуючи те, що оприлюднення рішення Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 № 6/36-2183 відбулося лише у липні 2016 року, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем строків, встановлених пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України.

На підставі викладеного, рішення Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 № 6/36-218 підлягає скасуванню. Тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правомірності (протиправності) рішення Мелекінської сільської ради від 29.01.2016 № 7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» колегія суддів зазначає наступне.

З 01 січня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 вказаного Кодексу (в редакції чинній на 1 січня 2015 року) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Як передбачено підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ, згідно з яким підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 2016 рік) викладено у такій редакції: ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, законодавець встановив чіткий строк, до якого органами місцевого самоврядування необхідно прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Колегіє суддів встановлено, що рішення Мелекінської сільської ради від 29.01.2016 № 7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» прийнято поза межами цього строку.

В той же час пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Отже, у 2016 році зупинено дію підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а, відповідно, відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Окрім того, підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду по справі № 803/1307/17 від 24 квітня 2018 року (адміністративне провадження № К/9901/927/17).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Мелекінської сільської ради від 29.01.2016 № 7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» є законними, прийнятим у відповідності до Законів та Конституції України та скасуванню не підлягає. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 зазначеної статті КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції – 2643 грн.

Тобто, в силу частини 3 статті 139 КАС України, враховуючи пропорційність задоволених вимог (50%), кошти у розмірі 2010,50 грн. ((1378,00 грн. + 2643,00 грн.) * 50%) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у справі № 241/1772/16-а – задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у справі № 241/1772/16-а - скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» до Мелекінської сільської ради про скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення Мелекінської сільської ради від 30.01.2015 № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік».

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мелекінської сільської ради (код ЄДРПОУ 04340460) на користь Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» (код ЄДРПОУ 01413767) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2010 гривень (дві тисячі десять гривень) 50 копійок.

Повне судове рішення складено 10 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді М.Г. Сухарьок

ОСОБА_2