Рішення № 75226345, 11.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2286/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:

- визнати протиправним рішення відповідача від 31.05.2018 №33/03/Є-11 про відмову у здійсненні позивачу перерахунку пенсії відповідно до п.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійсненні виплати пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсії, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно не проводиться перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки у серпні 1986 року він був призваний на спеціальні військові збори та направлений до військової частини 34102 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації для виконання особливо важливого урядового завдання з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому вважає що має право на отримання пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали від 15.06.2018 для подання відзиву на позов.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби. Вказує, що в період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач працював в колгоспі "Нове Життя", а дійсну строкову службу проходив з 16.10.1981 по 26.10.1983. Одночасно, відповідач просить провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи клопотання відповідча щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.2 та ч.5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. При цьому ч.7 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ч.2 - ч.6 цієї статті не застосовуються до справ, визначених п.п.1 - 9 ч.6 ст.12 цього Кодексу. В свою чергу, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, в тому числі, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору, що виник між сторонами є рішення відповідача, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Тобто справа, що розглядається, віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності, та її розгляд в порядку загального позовного провадження, з врахуванням вимог ч.7 ст.260 Кодексу, не передбачений, а отже в задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд заначає про таке.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення особи та вкладкою до нього, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серії НОМЕР_1 (а.с.15).

Згідно довідки серії МСЕ-ЧНВ № 147494 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із втратою 30% працездатності (а.с.18, 19).

30.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати йому пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до п.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак листом від 31.05.2018 №33/03/Є-11 позивачу повідомлено про відсутність законних підстав для обчислення його пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.11-12).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII). Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (ч.3 ст.59 цього Закону). Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).

Приписами пункту 9-1 Порядку №1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 (Пз/9901/33/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно в період з 20.08.1986 по 04.11.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини 34102 (а.с. 17).

Разом з тим, строкову військову службу, позивач проходив в період з 16.10.1981 по 26.10.1983, а в період участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи працював в колгоспі "Нове Життя", що позивачем жодним чином не заперечується.

А отже, враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

У відповідності до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Соборна, 3, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 11 липня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк