Постанова № 75226316, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12574/16 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Печерського відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Наталії Євгенівни про визнання протиправними лій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. неправомірними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. від 20.07.2016 року;

- зобов'язати заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. вчинити дії щодо прийняття відповідного рішення про відмову стягувачу у відкритті виконавчого провадження по виконанню постанови стягувача № 6 про стягнення від 14.11.2014 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що державним виконавцем порушено приписи ст. 22 та ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, строк подачі якого сплинув.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. неправомірними. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. від 20.07.2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник наполягає на тому, що заступник начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Н.Є. під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 20.07.2016 року з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2014 року № 6 діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, обґрунтовано та правомірно.

Скаржник звертає увагу на те, що раніше ним пред'являвся виконавчий документ до виконання у зв'язку з чим строк давності пред'явлення його до виконання переривався.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк для пред'явлення виконавчого документу (постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2014 року № 6) сплинув, а отже в даному випадку відповідач зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

Судом попередньої інстанції встановлено, що постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві № 6 від 14.11.2014 р. на ОСОБА_2, за правопорушення передбачене ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф у розмірі 6 800 грн.

12 січня 2015 р. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві із листом № 7/26-18/1201/05 про примусове виконання згаданої постанови.

Із матеріалів справи вбачається, що за цим виконавчим документом було відкрито виконавче провадження № 46317658.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 31 травня 2016 р. виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Законом України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Листом від 23.06.2016 року №10/26-1/2306/11 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві повторно направив до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві постанову № 6 від 14.11.2014 р.

20 липня 2016 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Н.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51697001 з примусового виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві № 6 від 14.11.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 6 800 грн.

Відповідно до ст. 300 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із частинами першою та другою ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

На момент виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулювались Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 6 Закону № 606-XIV на державного виконавця покладено обов'язок використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини першої ст. 22 Закону № 606-XIV встановлено, що посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 23 Закону № 606-XIV після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною 1 статті 25 Закону № 606-XIV установлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 названої статті Закону № 606-XIV передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Отже, враховуючи, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві було винесено 31.05.2016 р., а з повторною заявою про прийняття виконавчого документу до виконання Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві звернувся 23.06.2016 р., таке звернення відбулося в межах встановленого строку пред'явлення виконавчого документа, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 47 Закону № 606-XIV не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, а перебіг строку встановлюється з дня повернення виконавчого документа.

Суд попередньої інстанції на наведене уваги не звернув та припустився помилки, дійшовши висновку про те, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Враховуючи наведене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 10 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна