Рішення № 75226277, 11.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2018 року № 826/3196/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові Н.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГромадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України"до третя особа Міністерства молоді та спорту України Громадська організація "Всеукраїнський Союз Таеквон-До"провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язати відповідача вчинити дії, представник позивача: Ковпак Ірина Юріївна (ордер від 30.01.2018 серія КС № 150867),

представник позивача: Потернак Віктор Миколайович,

представник відповідача: Яковенко Уляна Дмитрівна (довіреність від 15.12.2017 № 9821/8.3),

представник третьої особи: Зобра Валентин Петрович,

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства молоді та спорту України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.12.2017 №5229 та зобов'язати відповідача вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19.06.2018 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Громадську організацію "Всеукраїнський Союз Таеквон-До".

22.06.2018 позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, водночас враховуючи те, що відповідно до положень частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право збільшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у той час, як перше судове засідання відбулось 19.06.2018, збільшення позовних вимог не було прийнято судом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для видання наказу від 27.12.2017 № 5229 в частині пункту 4, яким внесено зміни до розділу ІІ Реєстру визнаних видів спорту в України, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.03.2015 № 639 та доповнено його пунктом 117 "Таеквон-До", оскільки станом на 27.12.2017 в України вже було визнано видом спорту "Таеквондо (ІТФ)", правила змагань якого суттєво не відрізняються від правил змагань "Таеквон-До". Також позивач посилався на порушення визначеної законом процедури визнання нового виду спорту. Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив, в якому зазначив про те, що засідання на якому було розглянуто клопотання Громадської організації "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" про визнання в Україні виду спорту "Таеквонн-До" було проведено під головуванням Бідного М.В., який є заступником голови комісії та за визначеної законодавством кількості присутніх членів. Також відповідач зазначив про те, що вид спорту "Таеквон-До" має суттєві відмінності назви та правил спорту від виду спорту "Таеквондо (ІТФ)". Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Третя особа заперечила проти позовних вимог, підтримала позицію відповідача та її представник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Громадська організація "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" звернулась до Міністерства молоді та спорту України з заявою про визнання виду спорту в Україні, включення його до Реєстру визнаних видів спорту в Україні в якому просила визнати в Україні вид спорту "Таеквон - До".

Відповідно до пункту 3 протоколу №2 засідання комісії з визнання виду спорту в Україні від 19.12.2017 за результатами голосування пропозиції щодо визнання виду спорту в Україні "Таеквон-До" ухвалено визнати вид спорту "Таеквон-До" в Україні.

27.12.2017 Міністерством молоді та спорту України відповідно до статті 39 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", пункту 31 Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220, наказу Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 "Про затвердження Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2014 за № 281/25058, рішення Комісії з визнання виду спорту в Україні від 19.12.2017 (протокол № 2) видано наказ № 5229 "Про визнання виду спорту в Україні, та внесення змін до Реєстру визнаних видів спорту в Україні" в пункті 4 якого зазначено наступне: "Розділ II. Неолімпійські та національні види спорту Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 11.03.2015 № 639 "Про затвердження Реєстру визнаних видів спорту в Україні", доповнити такими пунктами:

"II. 116. Рукопаш гопак ",

"II. 117. Таеквон-До",

"II. 118. Грепплінг"."

Громадська організація "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" вважаючи пункт 4 наказу від 27.12.2017 протиправним та таким, що підлягає скасуванню та вважаючи, що з Реєстру визнаних видів спорту в України, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.03.2015 № 639 має бути виключено вид спорту "Таеквон-До" звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Частиною другою статті 39 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" встановлено, що порядок визнання видів спорту в Україні, включення їх до відповідного реєстру та порядок ведення цього реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Пунктом 1 розділу І Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 встановлено, що цей Порядок, розроблений відповідно до статті 39 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", визначає процедуру визнання видів спорту в Україні, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні та порядок його ведення.

Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 вказаного Порядку Реєстр визнаних видів спорту в Україні - це упорядкована спеціалізована база даних про визнані в установленому порядку види спорту в Україні. Види спорту вважаються визнаними в установленому порядку як олімпійські види спорту, неолімпійські та національні види спорту, види спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку. Зазначені види спорту включаються до відповідних розділів Реєстру.

Згідно з пунктом 6 Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 рішення про визнання, відмову у визнанні, скасування рішення про визнання виду спорту та внесення змін до Реєстру приймаються комісією з визнання виду спорту в Україні. Комісія є дорадчим органом Міністерства молоді та спорту України та у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, в тому числі цим Порядком. Персональний склад Комісії затверджується наказом Міністерства молоді та спорту України.

Пунктами 1, 3, 4, 5 та 6 розділу ІІ Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 встановлено, що комісію очолює голова, який за посадою є першим заступником Міністра молоді та спорту України або заступником Міністра молоді та спорту України з відповідного напряму діяльності. До складу Комісії входять голова, заступник голови, секретар, члени Комісії. До складу Комісії входять 10 представників від Міністерства молоді та спорту України, а також представники Національного олімпійського комітету України, Спортивного комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України та всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (за згодою) загальною кількістю не більше 10 осіб. Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться за необхідності. Рішення про проведення засідання Комісії приймає голова, а у разі його відсутності - заступник голови Комісії. Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше половини представників від Міністерства молоді та спорту України та не менше половини представників від громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІІ вказаного Порядку розгляд документів та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отриманих відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року N 1657/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за N 839/28969, здійснює Комісія на підставі заяви всеукраїнської громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості за формою згідно з додатком, до якої додаються: копія статуту всеукраїнської громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості, засвідчена в установленому законодавством порядку; копія статуту відповідної міжнародної організації та його переклад українською мовою, засвідчені в установленому законодавством порядку. Для національних видів спорту за наявності такої організації; відомості про керівників та склад всеукраїнської громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості; копія міжнародних правил спортивних змагань з відповідного виду спорту та їх переклад українською мовою. Для національних видів спорту в разі відсутності відповідної міжнародної організації копія правил спортивних змагань; інформація про наявність відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць України із зазначенням найменування та ідентифікаційного коду відокремленого підрозділу в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; документи, що підтверджують розвиток цього виду спорту у світі та в більшості адміністративно-територіальних одиниць України (дата утворення міжнародного громадського об'єднання з цього виду спорту у разі наявності та його поширення у світі, наявність необхідної матеріально-технічної бази, організація методичного забезпечення). Для національних видів спорту дані, які підтверджують, що вид спорту заснований на національно-культурних традиціях України, та у разі відсутності міжнародної організації документи, що підтверджують розвиток цього виду спорту в більшості адміністративно-територіальних одиниць України (наявність необхідної матеріально-технічної бази, організація методичного забезпечення); інформація про наявність кваліфікованих кадрів (тренери та інші фахівці, які мають спеціальну освіту, відповідну кваліфікацію і досвід роботи, спортивні судді) у складі всеукраїнської громадської організації та/або її осередках; інформація про проведення заходів з цього виду спорту в більшості адміністративно-територіальних одиниць України та про участь спортсменів та членів всеукраїнської громадської організації фізкультурно-спортивної спрямованості у міжнародних заходах з наданням протоколів відповідних змагань; програма розвитку цього виду спорту в Україні, яка, зокрема, передбачає систему підготовки кадрів, матеріально-технічного забезпечення, проведення заходів; документи, що підтверджують членство у міжнародній спортивній федерації, яка включена до переліку міжнародних спортивних федерацій, членами яких є відповідні всеукраїнські спортивні федерації, в порядку, визначеному наказом Міністерства молоді та спорту України від 11 листопада 2014 року N 3751 "Про затвердження Порядку ведення переліку міжнародних спортивних федерацій, членами яких є відповідні всеукраїнські спортивні федерації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 листопада 2014 року за N 1505/26282. Для національних видів спорту за наявності такої організації.

Згідно з пунктами 1, 3, 4, 5 розділу IV Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 документи, зазначені у пунктах 1, 2 розділу III цього Порядку, подаються всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості до Міністерства молоді та спорту України. Документи щодо визнання виду спорту, які надійшли на розгляд, передаються до відповідних структурних підрозділів Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Спортивного комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України для опрацювання в межах компетенції (далі - організації), які протягом 10 робочих днів надають секретарю Комісії пропозиції та зауваження щодо можливості визнання виду спорту або відмови у визнанні виду спорту. Рішення про визнання або відмову у визнанні виду спорту приймається безпосередньо під час засідання Комісії простою більшістю голосів шляхом голосування. За рівної кількості голосів вирішальним є голос голови Комісії. Рішення Комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами Комісії, що брали участь у голосуванні. Член Комісії, який не підтримує рішення Комісії, може викласти свою позицію у письмовій формі, що додається до протоколу засідання Комісії.

Пунктом 6 розділу IV вказаного Порядку встановлено, що підставами для визнання виду спорту є: наявність уніфікованого порівняння досягнень людей у фізичному, інтелектуальному та інших видах спортивної діяльності шляхом проведення спортивних заходів у більшості адміністративно-територіальних одиниць України; назва нового виду спорту та правила спортивних змагань з цього виду спорту повинні суттєво відрізнятися від назви видів спорту та правил спортивних змагань з видів спорту, які визнані в Україні. Для національних видів спорту дані, які підтверджують, що вид спорту заснований на національно-культурних традиціях України; членство у міжнародній спортивній федерації, яка включена до переліку міжнародних спортивних федерацій, членами яких є відповідні всеукраїнські спортивні федерації, в порядку, визначеному наказом Міністерства молоді та спорту України від 11 листопада 2014 року N 3751 "Про затвердження Порядку ведення переліку міжнародних спортивних федерацій, членами яких є відповідні всеукраїнські спортивні федерації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 листопада 2014 року за N 1505/26282.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 на підставі рішення Комісії про визнання, відмову у визнанні виду спорту протягом 10 робочих днів після підписання протоколу видається відповідний наказ Міністерства молоді та спорту України. Про прийняте рішення письмово повідомляється відповідна всеукраїнська громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості. Наказ Міністерства молоді та спорту України про визнання виду спорту є підставою для включення його до Реєстру.

Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що підставою для скасування виду спорту про визнання в Україні, зокрема, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, Міністерство молоді та спорту України приймає наказ про визнання виду спорту та внесення змін до Реєстру визнаних видів спорту в Україні на підставі рішення Комісії з визнання виду спорту в Україні, яка є дорадчим органом Міністерства молоді та спорту України, про визнання виду спорту та внесення змін до Реєстру визнаних видів спорту в Україні яке приймається під час засідання Комісії простою більшістю голосів шляхом голосування після опрацювання документів щодо визнання виду спорту відповідними структурними підрозділами Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Спортивного комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України та надання ними пропозиції та зауваження щодо можливості визнання виду спорту або відмови у визнанні виду спорту.

При цьому пунктом 6 розділу IV Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 визначено виключний перелік підстав для визнання виду спорту в Україні та до них віднесено:

- наявність уніфікованого порівняння досягнень людей у фізичному, інтелектуальному та інших видах спортивної діяльності шляхом проведення спортивних заходів у більшості адміністративно-територіальних одиниць України;

- назва нового виду спорту та правила спортивних змагань з цього виду спорту повинні суттєво відрізнятися від назви видів спорту та правил спортивних змагань з видів спорту, які визнані в Україні. Для національних видів спорту дані, які підтверджують, що вид спорту заснований на національно-культурних традиціях України;

- членство у міжнародній спортивній федерації, яка включена до переліку міжнародних спортивних федерацій, членами яких є відповідні всеукраїнські спортивні федерації, в порядку, визначеному наказом Міністерства молоді та спорту України від 11 листопада 2014 року N 3751 "Про затвердження Порядку ведення переліку міжнародних спортивних федерацій, членами яких є відповідні всеукраїнські спортивні федерації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 листопада 2014 року за N 1505/26282.

Наказ від 27.12.2017 № 5229 прийнято на підставі рішення Комісії з визнання виду спорту в Україні від 19.12.2017 (протокол №2).

Згідно протоколу № 2 засідання комісії з визнання виду спорту в Україні від 19.12.2017 його було проведено під головуванням Бідного М.В. та за участю 15 членів.

Відповідно до наказів Міністерства молоді та спорту України від 27.05.2014 №1654 "Про утворення комісії з визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні" з додатком, від 11.03.2015 № 649 "Про внесення змін у додаток наказу Міністерства молоді та спорту України від 27.05.2014 №1654" з додатком, від 10.06.2015 № 1905, від 12.02.2016 № 553від 12.12.2016 № 4627, від 04.11.2017 № 4660, від 19.12.2017 № 5176 "Про внесення змін у додаток наказу Міністерства молоді та спорту України від 27.05.2014 №1654 (зі змінами)" з додатками, Бідний Матвій Вікторович призначений заступником голови Комісії з визнання виду спорту в Україні.

Таким чином Бідний М.В. був наділений повноваженнями щодо призначення та проведення засідання Комісії з визнання виду спорту в Україні та ньому брали участь члени Комісії у достатній кількості для визнання її засідання правомочним.

В наданому суду відзиві відповідач зазначив про те, що визнаний вид спорт "Таеквон-До" відрізняється від виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" та на підтвердження цього надав суду Порівняльну таблицю про суттєву відмінність назв та правил спортивних змагань нового виду спорту "Таеквон-До" від назви та правил спортивних змагань визнаного в Україні виду спорту "Таеквондо (ІТФ)".

З аналізу змісту вказаної таблиці вбачається, що вона не містить жодних даних щодо того у чому саме полягає відмінність назви виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" від назви виду спорту "Таеквон-До". Також, обґрунтування щодо наявності відмінностей між назвами виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" та "Таеквон-До" відповідачем не було наведено ні у відзиві, ні в наданих суду письмових заявах. Також відповідна інформація відсутня в протоколі № 2 засідання комісії з визнання виду спорту в Україні віл 19.12.2017.

При цьому, як безпосередньо зазначає третя особа у наданих суду письмових поясненнях вона є членом Міжнародної Федерації Таеквон-До (International Taekwon-do Federation), яка розташована в місті Бенідорм, Іспанія, а позивач є членом Міжнародної Федерації Таеквон-До (International Taekwon-do Federation), яка розташована в м. Відень, Австрія, а отже оскільки вказані міжнародні організації мають однакове написання англійською мовою - International Taekwon-do Federation, у спортивній діяльності при посиланні на приналежність до своєї міжнародної організації Союз і Федерація мають право використовувати скорочену абревіатуру «ІТF». А отже третьою собою фактично визнано, що при зазначені виду спорту "Таеквон-До" буде використовуватись скорочення абревіатури "ІТF".

Посилання третьої особи на те, що назва виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" відрізняється від назви виду спорту "Таеквон-До" наявністю дефісу, наявністю у назві великої літери "Д", відсутністю у назві абревіатури ІТФ та відсутністю у назві слів у дужках, суд вважає безпідставними, оскільки вказані відмінності не є суттєвими , оскільки дефіс, дужки та написання великої літери "Д" є лише графічними особливостями позначення назви, у той час, як можливість використання абревіатури ІТФ разом з назвою виду спорту "Таеквон-До" третьою особою не заперечується, оскільки абревіатура ІТФ є посиланням на приналежність до міжнародної організації, у то час, як назви міжнародних організацій до яких приналежні третя особа та позивач збігаються та мають однакову абревіатуру.

Крім того, враховуючи те, що назви міжнародних організацій до яких приналежні третя особа та позивач збігаються та мають однакову абревіатуру ІТФ, суд вважає, що її зазначення в назві виду спорту не може ідентифікувати приналежність виду спорту до спорту, який розвивається International Taekwon-do Federation (Іспанія) чи International Taekwon-do Federation (Австрія), а отже і вважатись суттєвою відмінністю у назві.

Таким чином, назва виду спорту "Таеквон-До" суттєво не відрізняється від назви виду спорту "Таеквондо (ІТФ)".

З аналізу даних наведених в Порівняльній таблиці про суттєву відмінність назв та правил спортивних змагань нового виду спорту "Таеквон-До" від назви та правил спортивних змагань визнаного в Україні виду спорту "Таеквондо (ІТФ)", "ПРАВИЛ ПРОВЕДЕНЕЯ ЗМАГАНЬ В УКРАЇНІ З ТАЕКВОН-ДО І.Т.Ф." затверджених заступником міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту 18.10.2010, "ПРАВИЛ ТУРНІРІВ" Міжнародної федерації Таеквон-До (м. Відень, Австрія), 2017, "Правил проведення світових турнірів серед юніорів та дорослих" Міжнародної федерації Таеквон - До (м. Бенідорм, Іспанія) судом не встановлено суттєвих відмінностей в правилах спортивних змагань з виду спорту "Таеквон-До" та з виду спорту "Таеквондо (ІТФ)".

При цьому суд звертає увагу на те, що у Порівняльній таблиці про суттєву відмінність назв та правил спортивних змагань нового виду спорту "Таеквон-До" від назви та правил спортивних змагань визнаного в Україні виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" міститься лише співставлення правил спортивних змагань, при цьому відсутні висновки щодо того, у тому полягає їх суттєва відмінність. Також відповідна інформація відсутні в протоколі № 2 засідання комісії з визнання виду спорту в Україні віл 19.12.2017.

В матеріалах справи наявна копія листа Спортивного комітету України складеного на ім'я відповідача за результатами розгляду клопотання третьої особи про визнання виду спорту "Таеквон-До" від 12.10.2017 №111 в якому зазначено про те, що за результатами вивчення отриманих матеріалів, Спортивний комітет рекомендує утриматися від визнання виду спорту "таеквон-до". В доданих до зазначено листа документам зазначено про те, що відповідно до порівняльного аналізу наданого Федерацією таеквон-до І.Т.Ф. України, правила змагань з «таеквон-до» суттєво не відрізняються від правил змагань з вже зареєстрованого виду спорту «таеквон-до (ІТФ)», що суперечить пункти 6 розділу IV Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення.

Також, відповідно до службової записки Департаменту Олімпійського спорту від 12.06.2017 № 535/4.3, копія якої наявна в матеріалах справи, складеної за результатами опрацювання документів поданих Громадською організацією "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" необхідних для визнання "Таеквон-До", як виду спорту, визнаного в Україні, та включення його до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, на думку Департаменту олімпійського спорту "Таеквон-До" не суттєво відрізняється від видів спорту визнаних в Україні, як "Таеквондо (ВТФ)", ""Таеквондо (ІТФ)", але департамент не заперечує у визнанні "Таеквон-До", як виду спорту, визнаного в Україні.

Отже, Спортивний комітет України за результатами аналізу правил змагань виду спорту "Таеквон-До" та виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" дійшов висновку про те, що вони суттєво не відрізняються, а Департамент Олімпійського спорту хоча не заперечує у визнанні "Таеквон-До", як виду спорту, визнаного в Україні, водночас на його думку "Таеквон-До" не суттєво відрізняється від видів спорту визнаних в Україні, як "Тхеквондо (ВТФ)", ""Таеквондо (ІТФ)"

Національний олімпійський комітет України в листі від 16.06.2017 № 430-НК зазначив про те, що вид спорту «Таеквон-До» не включений до програми Олімпійських Ігор, Міжнародна федерація Таеквон-До, представником, якої в Україні є «ГО «Всеукраїнський Союз Таеквон-До», не відноситься до організацій визнаних Міжнародним Олімпійським Комітетом та Національний комітет спорту інвалідів України в листі від 13.06.2017 № 282 зазначив про те. що вид спорту Таеквон-До серед інвалідів в Україні не розвивається, з огляду на що він не має пропозицій щодо визнання вказаного виду спорту.

Таким чином Національний олімпійський комітет України та Національний комітет спорту інвалідів України за результатами розгляду клопотання третьої особи про визнання виду спорту "таеквон-до" взагалі не надали йому оцінки та не встановили наявності чи відсутності підстав для визнання "таеквон-до" видом спорту в Україні.

Також, відповідачем надано суду копію "Пропозиції та зауваження департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту щодо можливості визнання виду спорту "Таеквон-До", або відмови у його визнання" в яких не зазначено дату їх складання та номер реєстрації в яких зазначено про те, що Департамент фізичної культури та неолімпійських видів спорту опрацював документи подані громадською організацією "Всеукраїнський Союз Таеквон-До", для визнання виду спорту " Таеквон-До " та підтримує визнання виду спорту " Таеквон-До". Водночас в зазначеному документі відсутні дані щодо критеріїв за якими Департамент фізичної культури та неолімпійських видів спорту дійшов висновку про наявність підстав для підтримки визнання виду спорту " Таеквон-До".

Відповідачем обґрунтувань щодо того у чому саме полягає саме суттєва відмінність правил спортивних змагань виду спорту "Таеквон-До" від правил спортивних змагань визнаного в Україні виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" суду надано не було.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що Спортивний комітет України за результатами аналіз правил змагань виду спорту "Таеквон-До" та виду спорту "Таеквондо (ІТФ)" дійшов висновку про те, що вони суттєво не відрізняються та на думку Департаменту Олімпійського спорту "Таеквон-До" не суттєво відрізняється від видів спорту визнаних в Україні, як "Тхеквондо (ВТФ)", ""Таеквондо (ІТФ)", а також те, що судом за результатами аналізу Порівняльної таблиці про суттєву відмінність назв та правил спортивних змагань нового виду спорту "Таеквон-До" від назви та правил спортивних змагань визнаного в Україні виду спорту "Таеквондо (ІТФ)", "ПРАВИЛ ПРОВЕДЕНЕЯ ЗМАГАНЬ В УКРАЇНІ З ТАЕКВОН-ДО І.Т.Ф." затверджених заступником міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту 18.10.2010, "ПРАВИЛ ТУРНІРІВ" Міжнародної федерації Таеквон-До (м. Відень, Австрія), 2017, "Правил проведення світових турнірів серед юніорів та дорослих" Міжнародної федерації Таеквон - До (м. Бенідорм, Іспанія) судом не встановлено суттєвих відмінностей в правилах спортивних змагань з виду спорту "Таеквон-До" та з виду спорту "Таеквондо (ІТФ)", дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про наявність суттєвих відмінності у правил спортивних змагань виду спорту "Таеквон-До" від правил спортивних змагань визнаного в Україні виду спорту "Таеквондо (ІТФ)".

Таким чином, судом не встановлено, що назва нового виду спорту "Таеквон-До" та правила спортивних змагань з цього виду спорту суттєво відрізняються від назви видів спорту "Таеквондо (ІТФ)", який визнаний в Україні та його правил спортивних змагань.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що назва та правила його спортивних змагань нового виду спорту "Таеквон-До" суттєво не відрізняють від назви та правил спортивних змагань виду спорту Таеквондо (ІТФ)", який визнаний в Україні, суд дійшов висновку про те, що визнання "Таеквон-До" видом спорту в Україні суперечить положенням абзацу 3 пункту 6 розділу IV Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058.

Водночас, суд звертає увагу на те, що пунктом 4 оскаржуваного наказу розділ ІІ Реєстру визнаних видів спорту в України, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.03.2015 № 639 доповнено 3 пунктами, одним з яких є "ІІ. 117. Таеквон-До".

Позивачем у позовній заяві наведено обґрунтування щодо відсутності підстав для визнання видом спорту в Україні "Таеквон-До" та фактично пункту 4 наказу від 27.12.2017 № 5229 оскаржується лише у відповідній частині.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу відповідача від 27.12.2017 № 5229 в частині доповнення Розділу II. Неолімпійські та національні види спорту Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 11.03.2015 № 639 "Про затвердження Реєстру визнаних видів спорту в Україні" пунктом "ІІ. 117. Таеквон-До".

Враховуючи те, що Реєстр визнаних видів спорту в Україні - це упорядкована спеціалізована база даних про визнані в установленому порядку види спорту в Україні та до нього підлягають включенню лише визнані в Україні види спорту, у той, час, як судом встановлено, що "Таеквон-До" видом спорту в Україні суперечить положенням абзацу 3 пункту 6 розділу IV Порядку визнання видів спорту, включення їх до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, порядок його ведення затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 27.01.2014 № 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 281/25058 суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача виключити з Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.03.2015 № 639 вид спорту "Таеквон-До" зазначений за номером ІІ.117.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-Б, код ЄДРПОУ 21704320) до Міністерства молоді та спорту України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, код ЄДРПОУ 38649881), третя особа на стороні відповідача Громадська організація "Всеукраїнський Союз Таеквон-До" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19, офіс 30, код ЄДРПОУ 34085239) про визнання протиправним та скасування наказу від 27.12.2017 № 5229 та зобов'язати відповідача вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Міністерства молоді та спорту України від 27.12.2017 № 5229 в частині доповнення Розділу II. Неолімпійські та національні види спорту Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 11.03.2015 № 639 "Про затвердження Реєстру визнаних видів спорту в Україні" пунктом "ІІ. 117. Таеквон-До".

3. Зобов'язати Міністерство молоді та спорту України виключити з Реєстру визнаних видів спорту в Україні, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.03.2015 №639 вид спорту "Таеквон-До" зазначений за номером ІІ.117.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства молоді та спорту України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, код ЄДРПОУ 38649881) на користь Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-Б, код ЄДРПОУ 21704320) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2600,00 грн. дві тисячі шістсот грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов