Постанова № 75226149, 11.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року справа №805/4297/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., Геращенка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод Радар» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (головуючий суддя І інстанції – Логойда Т.В.) по справі № 805/4297/17-а, складене у повному обсязі у м. Слов’янську Донецької області 29 січня 2018 року, за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Радар» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Завод Радар» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (з урахуванням уточнень) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій товариства без встановлення факту порушення;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17 жовтня 2017 року № 763 у частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій Приватного акціонерного товариства «Завод Радар» (а.с. 5-6, 64 т. 1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року по справі № 805/4297/17-а відмовлено у задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Завод Радар» (а.с. 176-177 т. 1).

Не погодившись із судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Завод Радар» подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідач прийняв рішення від 17 жовтня 2017 року №763, яким зупинив внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, зокрема, по позивачу. Рішення прийнято на підставі постанови начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України від 11 жовтня 2017 року, що винесена в ході досудового розслідування за №42017000000001836 від 07 червня 2017 року.

Вважає, що спірне рішення винесено без наявності підстав, встановлених Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, та без встановлення факту порушення позивачем законодавства про цінні папери.

Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не встановлено чи підлягають обов’язковому виконанню будь-які постанови слідчого, чи тільки ті, які є законними, і чи є законними в розумінні ст. 170 КПК України постанови слідчого, де слідчий втручається у здійснення права власності без дозволу слідчого судді.

Вважає, що суд першої інстанції невірно встановив можливість порушень у процесі здійснення операцій з акціями, які обертаються з 07 червня 2016 року, оскільки за попередній період постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року у справі № 826/9146/16 визнана відсутність порушень, а рішення відповідача визнано протиправним (а.с. 220-222 т. 1).

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2017 року №763 зупинено з 18 жовтня 2017 року внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, зокрема, Приватному акціонерному товариству “Завод Радар”.

Рішення прийнято на виконання постанови начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України від 11 жовтня 2017 року, що винесена в ході досудового розслідування за №42017000000001836 від 07 червня 2017 року за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222-1 Кримінального кодексу України (а.с. 7-10, 48-49 т. 1).

Вказаною постановою слідчого за результатом встановлення, зокрема, щодо позивача певних фактів, які свідчать про вчинення ним порушення законодавства, постановлено Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на найближчому засіданні прийняти рішення про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, зокрема по Приватному акціонерному товариству “Завод Радар” (а.с. 150-163 т.1).

Спірним питанням у справі є обґрунтованість заявлених вимог позивача.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення оскарженого рішення суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо результату розгляду справи, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон № 448/96-ВР).

Статтею 2 Закону № 448/96-ВР, визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, зокрема створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Відповідно до ст. 3 Закону № 448/96-ВР, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Стаття 7 Закону № 448/96-ВР визначає, що основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, у тому числі: захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Пунктом 30 ст. 8 Закону № 448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Частиною 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші Фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Як вбачається з матеріалів справи, до Комісії постанова начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної Прокуратури України ОСОБА_1 від 11 жовтня 2017 року про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку, яка була винесена за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування № 42017000000001836 від 07 червня 2017 року за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч. 2 ст.209 та ч. 2 ст. 222-1 КК України (а.с. 150-163 т.1).

Саме на виконання зазначеної постанови слідчого, Комісією прийнято відповідне рішення від 17 жовтня 2017 року №763.

При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язок Комісії щодо проведення перевірки відомостей, які містяться у постановах слідчого, а також не передбачено проведення перевірок юридичних осіб з метою перевірки відомостей, які зазначаються у постановах слідчого. Таким чином, посилання апелянта на вказані обставини безпідставні.

Частина 7 ст. 110 КПК України встановлює, що постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Крім того, п. 13 ст. 8 Закону № 448/96-ВР не пов'язує право зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів із процедурою накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів; у свою чергу накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, виходячи зі змісту пункту 14 частини першої статті 8 цього Закону визначені як окремі повноваження Комісії; за своєю правовою природою зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів не є санкцією, а є застосованим відповідачем у межах наданих йому повноважень заходом запобігання і припинення порушень на ринку цінних паперів.

Враховуючи право Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента з метою захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери та обов'язок виконати постанови слідчого, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що оскаржуване рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є таким, що прийняте на підставі та у межах повноважень, передбачених Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а тому, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Цього ж висновку дійшов і Вищий адміністративний суд в ухвалі від 20 липня 2016 року по справі № 826/26027/15 (провадження № К/800/12119/16).

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року у справі № 826/9146/16 якою визнано відсутність порушень позивача в процесі здійснення операцій з акціями, оскільки у вказаній постанові обставини встановлені щодо іншого періоду, спірним є інше рішення, а правова оцінка зроблена діям іншої особи (слідчого), яка не має відношення до даної адміністративної справи. Отже, передбачені ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України підстави звільнення від доказування – відсутні.

Отже посилання апелянта, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по справі неправомірно надавав аналіз дій відповідача в контексті приписів п.30 ст.8 Закону Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» , судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки саме на підставі зазначеного закону відповідачем приймалось рішення щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій ПрАТ « Завод Радар» , який є предметом розгляду в даній справі.

Суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод Радар» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 805/4297/17-а – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 805/4297/17-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 липня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3