Рішення № 75226018, 02.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/558/18

02 липня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача: ОСОБА_1;

представника позивача: ОСОБА_2;

представника відповідача: ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним і скасування протоколу в частині результатів голосування та визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради (далі – відповідач) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол поіменного голосування Тернопільської міської ради від 21.10.2016 при голосуванні за внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га за адресою вул.Вербицького, яка перебуває в оренді ТОВ «Компанія Добробуд» в частині результатів голосування ОСОБА_1

- визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради в частині не розгляду заяви депутата ОСОБА_1 від 03.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

ОСОБА_1 обраний депутатом Тернопільської міської ради 7 скликання. 15.08.2016 позивачу стало відомо, що в порядку денному засідання комісії з питань містобудування Тернопільської міської ради планується розгляд та затвердження проекту рішення про внесення змін до рішення Тернопільської міської ради від 20.08.2014 року № 6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га. за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд». У зв'язку із заборонами та обмеженнями встановленими ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо недопущення реального чи потенційного конфлікту інтересів, враховуючи, що ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «Компанія Добробуд», 15.08.2016 року на виконання вимог ст.ст. 29 та 30 Закону, позивачем, 15.08.2016 та 20.10.2016 повідомлено голову комісії з питань містобудування та комісію по регламенту про самоусунення від голосування питань пов'язаних із TOB «Компанія Добробуд», зокрема і при розгляді та затверджені проекту рішення «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га. за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд» та відповідних змін до нього. 21.10.2016 відбулась сесія Тернопільської міської ради на якій, поряд з іншими питаннями, проводилось голосування щодо внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га, за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд», в результаті чого прийнято рішення №7/12/143. Позивачем не реалізувались депутатські повноваження з приводу права на голос у зазначеному голосуванні. Однак, йому стало відомо, що при голосування його голос враховано при розгляді рішення №7/12/143 від 21.10.2016. У зв’язку з чим, 03.11.2016 позивачем, подано заяву про недостовірність протоколу засідання вказаної сесії в частині врахування його голосу у голосуванні. Разом з тим, орган місцевого самоврядування не розглянув вказану заяву позивача. В подальшому, а саме, 04.09.2017 позивачем направлена заява до комісії по регламенту Тернопільської міської ради в якій останній просив комісію повідомити його про результати розгляду заяви від 03.11.2016, на що отримав лист-відповідь в якому зазначено, що постійна комісія міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності складається з одного члена, що не дає змоги розглянути звернення ОСОБА_1 щодо корегування протоколу пленарного засідання ради від 21.10.2016. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, що і зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У поданому до суду відзиві відповідач вказав, що протокол пленарного засідання сесії міської ради не є актом органу місцевого самоврядування, а тому не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства. Ведення такого протоколу здійснює секретар міської ради за допомогою системи електронного голосування «Віче» і при здійсненні управлінський функцій Тернопільська міська рада не порушила права позивача.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

03 березня 2018 року розгляд справи було відкладено у зв’язку із відрядженням головуючого судді.

Ухвалою від 11 травня 2018 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача з метою витребування доказів.

Ухвалою від 29 травня 2018 року розгляд справи було відкладено у зв’язку із неявкою представників сторін.

Ухвалою від 13 червня 2018 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача про допит свідків.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених в адміністративному позові та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог ОСОБА_1 та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та покази свідків, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

В силу ч.1-3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами і, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.

Відповідно до ч. 3 цієї статті депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на

пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен, серед іншого, не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно із ч. 7 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов’язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.

Так, статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Відповідно до Положення про постійні комісії Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 11.11.2015р. №7/1/9 (з подальшими змінами), Постійна комісія міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності здійснює контроль за дотриманням вимог ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надає зазначеним у ній особам консультації та роз’яснення щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками.

З наведеного слід дійти висновку, що депутат Тернопільської міської ради при здійсненні ним своїх депутатських повноважень, в тому числі шляхом участі у прийнятті рішень та у голосуванні, повинен не допускати виникнення приватного інтересу та усувати його, зокрема, шляхом повідомлення про це Постійної комісії міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності.

Як вже зазначалося, 20 жовтня 2016 року, напередодні голосування, позивач заявою повідомив Постійну комісію міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності про недопущення приватного інтересу стосовно розгляду рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га, за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд».

У цій заяві позивач також зазначив, що він усувається від виконання повноваження депутата при голосуванні при розгляді проекту цього рішення.

Аналогічна заява подавалася позивачем 15 серпня 2018 року голові постійної комісії Тернопільської міської ради з питань містобудування.

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивачем вчинялися вказані дії по усуненню приватного інтересу, то такі дії ставлять під сумнів доцільність участі позивача у голосуванні питання, що стосується майнових прав TOB «Компанія Добробуд», у якому він є співзасновником.

Разом з тим, як вже зазначалося, голос депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_1 був врахований, як такий, що проголосував «За» при прийнятті рішення Тернопільської міської ради №7/12/143 від 21.10.2016 щодо внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га, за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд», в результаті чого прийнято.

Згідно із п. 29.5, 29.6 Регламенту Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 24.11.2015 №7/2/152, відкрите поіменне голосування проводиться кожним депутатом особисто за допомогою системи електронного голосування «Віче». При проведенні відкритого поіменного голосування за допомогою системи електронного голосування «Віче» формується список з результатами голосування в стандартному режимі «За», «Проти», «Утримались», «Не голосували», який зберігається в електронному архіві сесії. Результати голосування висвітлюються за допомогою системи електронного голосування «Віче» на інформаційному табло.

З пояснень учасників справи судом встановлено, що голосування депутатів Тернопільської міської ради проводиться із застосуванням системи електронного голосування «Віче». За допомогою цієї системи депутати здійснюють голосування особисто під час пленарного засідання із застосуванням своїх персональних карток шляхом вставлення їх в отвори карткоприймачів та натискання відповідних кнопок для голосування.

За клопотанням представника позивача та позивача в судовому засіданні судом допитані в якості свідків позивач ОСОБА_1, а також ОСОБА_4, і ОСОБА_5, які також є депутатами Тернопільської міської ради.

Допитаний як свідок позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що багато років не бере участі в управлінні TOB «Компанія Добробуд». Позивачу було завчасно відомо, що 21 жовтня 2016 року Тернопільською міською радою планується розгляд проекту рішення про внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га, за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд», у якому він є співзасновником.

З метою усунення приватного інтересу 15 серпня 2016 року він повідомив голову постійної комісії Тернопільської міської ради з питань містобудування про те, що він усувається від голосування при розгляді цього рішення. 20 жовтня 2016 року він повідомив також голову комісії міської ради з регламенту.

20 жовтня 2016 року, перед тим, як на розгляд сесії міської ради було винесено проект рішення про внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38, він вийшов з сесійного залу і участі у голосуванні не брав. При цьому позивач пояснив, що його картка для голосування залишилася в карткоприймачі його депутатського місця. Після того, як він довідався, що його голос був зарахований «За» при прийнятті рішення 03.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про неврахування його голосу при підрахунку голосів за це рішення. Відповіді на звернення він не отримав. 04 вересня 2017 року він повторно звернувся до регламентної комісії Тернопільської міської ради про повідомлення причин нерозгляду зверненні від 03 листопада 2017 року та внесення відповідних змін до протоколу голосування міської ради. На це звернення він отримав відповідь, що збоїв при голосуванні не виявлено, а звернення від 03 листопада 2017 року є нерозглянуте, оскільки Постійна комісія міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності складається із одного депутата, що не дає змоги розглянути звернення.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що на початку весни 2018 року йому стало відомо від його колеги, депутата міської ради ОСОБА_5, що це він випадково натиснув кнопку «За» на депутатському місці ОСОБА_1, коли він вийшов із сесійної зали.

Допитаний як свідок депутат Тернопільської міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що його депутатське місце знаходиться поруч із депутатським місцем депутата ОСОБА_1

21 жовтня 2016 року він тимчасово покинув сесійну залу, а коли повертався, то на коридорі зустрів депутата ОСОБА_1 В цей час було оголошено голосування і він зайшов до сесійної зали та, оскільки розмовляв по телефону, випадково сів за депутатське місце позивача та проголосував «За». Після цього він зрозумів, що проголосував не за себе, пересів на своє місце, яке знаходиться поруч та другий раз проголосував «За» вже за себе. Про те, що він проголосував за позивача ОСОБА_5 не повідомив ОСОБА_1, оскільки не звернув на це уваги та вважав, що про це не треба повідомляти позивача.

Допитаний як свідок депутат Тернопільської міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 повідомляв йому, як голові фракції, про можливе виникнення приватного інтересу при голосуванні рішення щодо внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га, за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд» та те, що позивач не буде брати участі у цьому голосуванні.

На момент голосування 21 жовтня 2016 року ОСОБА_4 був присутній у сесійній залі. Оскільки його депутатське місце знаходиться поруч з депутатськими місцями ОСОБА_1 та ОСОБА_5, він бачив, як перед тим, як почалося голосування за зазначене рішення, ОСОБА_1 вийшов на коридор. В цей час до сесійної зали зайшов депутат ОСОБА_5, який розмовляв по телефону, сів за депутатське місце позивача та проголосував, на що ОСОБА_4 звернув увагу ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_5 пересів і проголосував за себе.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_4 підтвердив, що депутат ОСОБА_6 проголосував двічі за себе та ОСОБА_1 Також пояснив, що не повідомив про це ОСОБА_1, оскільки не звернув увагу, що рішення стосувалося TOB «Компанія Добробуд».

З наведених показів свідків суд робить висновок, що 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 не брав участі в голосуванні при прийнятті рішення щодо внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 №6/50/38 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га, за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді TOB «Компанія Добробуд», оскільки на час голосування позивач не перебував в сесійній залі, а замість нього проголосував депутат ОСОБА_5 ОСОБА_5 голосування депутата ОСОБА_5 замість позивача стало можливим, оскільки картка для голосування позивача знаходилася в отворі карткоприймача депутатського місця позивача.

На підтвердження пояснень позивача про відсутність необхідності брати участь у голосуванні суд звертає увагу на те, що при прийнятті згаданого рішення проголосувало 40 депутатів із 43, з них «за»: 29, «проти»: 0, «утрималось»: 1, «не голосувало»: 10 (а.с.11-12). Таким чином, враховуючи, що рішення ухвалює більшість від загального складу та те, що «за» проголосувало 29 депутатів, голос позивача не мав вирішального впливу на його прийняття.

Суд не погоджується з поясненнями представника відповідача що оскаржуваний протокол голосування від 21.10.2016 року не може бути предметом оскарження в суді, оскільки не є актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

Тобто, такий протокол є документом, який фіксує факт поіменного голосування депутатів при здійсненні ними своїх повноважень, та є невід’ємною частиною протоколу сесії ради, іншого акту щодо встановлення факту голосування депутатів міською радою не приймається та не оформляється.

Отже, зазначений протокол зумовлює виникнення прав і обов’язків у депутатів, які беруть участь у голосуванні, що безпосередньо пов’язані з цим голосуванням при здійсненні ними своїх повноважень, в тому числі тих прав і обов’язків, що пов’язані з участю чи неучастю депутатів у такому голосуванні. Таким чином, складення протоколу може мати юридичні наслідки для депутатів, може бути предметом юридичного спору та, відповідно, судового розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про неврахування його голосу при голосуванні за спірне рішення, суд зазначає, що як слідує з матеріалів даної адміністративної справи та не заперечувалось сторонами, Тернопільською міською радою не було розглянуто звернення позивача від 03.11.2016, в тому числі на повторне звернення від 04 вересня 2017 року, оскільки Постійна комісія міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності не діє, а тому таку бездіяльність відповідача суд вважає протиправною.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 03 листопада 2016 року.

Визнати нечинним протокол Тернопільської міської ради від 21.10.2016 року стосовно поіменного голосування депутатів при прийнятті рішення Тернопільської міської ради від 21.10.2016 року “Про внесення змін в рішення міської ради від 20.08.2014 року №6/50/38 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5988 га. за адресою вул. Вербицького, яка перебуває в оренді ТОВ “Компанія Добробуд” в частині результатів голосування ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 липня 2018 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.