Рішення № 75225827, 10.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 р. справа № 820/1311/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.09.2008;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.09.08, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України № Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" ;

- подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 по справі № 820/1311/18 скасовано.

Справу № 820/1311/18 направлено для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року відкрито провадження по справі № 820/1311/18.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді доцента кафедри Харківського університету Повітряних Сил та був звільнений у запас 22.12.2004 року. Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону « 2262-ХІІ як особа звільнена з військової служби в розмірі 77 % грошового забезпечення та перебуває на обліку у ГУПФУ. На виконання постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2017 по справі № 638/9307/17, Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок розміру пенсії з 01.09.2008 року по 28.02.2018 року у розмірі 49310,47 грн. Зазначені кошти виплачені позивачу 05.02.2018 року. Однак, ГУПФУ не нарахувало та не виплатило позивачу компенсацію втрати частини доходу з 01.09.08 року.

04.07.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що проміжок часу між датою нарахування та датою фактичної виплати коштів позивачу складає менше одного календарного місяця. Зокрема, постанова Дзержинського районного суду від 28.08.2017 року була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 року, а перерахунок пенсії позивачу проведено 05.02.2018 року, що також зазначено представником позивача в позові.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді доцента кафедри Харківського університету Повітряних Сил та був звільнений у запас 22.12.2004 року.

Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону « 2262-ХІІ як особа звільнена з військової служби в розмірі 77 % грошового забезпечення та перебуває на обліку у ГУПФУ.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову та не заперечується відповідачем, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2017 по справі № 638/9307/17, адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності (дій) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано бездіяльність (дії) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації права на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не перерахунку пенсії ОСОБА_1 з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008 року та наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814 з 01.01.2014 року протиправними. Зобов'язано головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області: скласти та надати до Харківського обласного військового комісаріату список осіб пенсії яких підлягають перерахунку якій містить ім'я ОСОБА_1 для складання останнім довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії з 01.09.2008 року та з 01.01.2014 року з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказу Міноборони від 27.07.2008 року № 377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814. Після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений 77% з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року № 377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814, здійснити виплату суми перерахунку починаючи з 01.09.2008 року та з 01.01.2014 року. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат після отримання списку осіб пенсії яких підлягають перерахунку якій містить ім'я ОСОБА_1 скласти довідку для перерахунку пенсії про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року № 377 з 01.09.2008 року та наказу Міноборони від 27.11.2013 року № 814 з 01.01.2014 року; подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Представник позивача вважає, що права ОСОБА_1 порушені тим, що зазначені кошти виплачені позивачу 05.02.2018 року. Однак, ГУПФУ не нарахувало та не виплатило позивачу компенсацію втрати частини основного розміру пенсії з 01.09.08 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення суду здійснено перерахунки пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 07.02.2018 року у розмірі 48942,85 грн., що підтверджується довідкою № 308 від 25.06.2018 року та випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за лютий 2018 року.

Вказані обставини не заперечувались представником позивача в адміністративному позові та підтверджується представником відповідача у своєму відзиві на позов.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від21.02.2001 (далі - Порядок №159).

Згідно ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом ст.4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14.

З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Таким чином, оскільки постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2017 (справа № 638/9307/17), залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018, виконана відповідачем своєчасно, тобто в межах одного місяця з моменту набрання постановою законної сили та виникнення підстав для нарахування позивачу та виплати грошових доходів у вигляді пенсії, що позивачем не спростовується, підстави для задоволення позовних вимог об'єктивно відсутні, оскільки для застосування положень Закону № 2050-III не дотримано передумову у вигляді порушення строків виплати нарахованих доходів.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.