Рішення № 75225725, 10.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2018 р. № 820/4533/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання - Савчук С.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Биковченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 122 від 05.02.2018 року в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_3 інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 136 о/с від 05.06.2018 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 05.06.2018 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.06.2018 року по день ухвалення рішення судом;

- постанову суду в частині поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 136 о/с від 05.06.2018 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 проходив службу в патрульній поліції та з 26.12.2016 р. був призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області (на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років іншої особи)(а.с.51 зворотній бік).

Судом встановлено, що 19.01.2018 до ГУНП в Харківській області з УПП в Харківській області ДПП Національної поліції надійшла інформація про те, що 19.01.2018 приблизно о 02.20 екіпажем УПП в Харківській області «КУПОЛ-0502» за порушення Правил дорожнього руху, а саме виїзд на смугу зустрічного руху на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, зупинено автомобіль ВАЗ-2121, н.з. НОМЕР_1 на білому фоні, під керуванням інспектора СРПП Борівського відділення поліції Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3, який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Працівниками УПП в Харківській області відносно капітана поліції ОСОБА_3 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Для встановлення наявності або відсутності в діях капітана поліції ОСОБА_3 факту порушення службової дисципліни, причин та умов, що передували вчиненню ним вищезазначених дій або сприяли та спонукали до цього, забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин події, та на виконання вимог п. 2.2.5 та п. 2.2.20 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073, начальником генералом поліції прийнято наказ №116 від 22.01.2018 р. «Про призначення та проведення службового розслідування»(а.с.35).

Наказом №116 наказано призначити службове розслідування відносно інспектора сектору патрульної поліції №4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУПН в Харківській області ОСОБА_3 за фактами складання відносно останнього адміністративних матеріалів.

За результатами проведеного службового розслідування відносно позивача старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУПН складено висновок від 31.01.2018 р.(а.с.36-38).

Згідно змісту висновку за порушення службової дисципліни, що виразилось в порушенні вимог п.п. 2.4-а, 2.5 та 11.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та Присяги працівника поліції, інспектора СРПП Борівського відділення поліції Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 05.02.2018 р. №122 на інспектора сектору патрульної поліції №4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУПН в Харківській області ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції(а.с.39).

Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 02.06.2018 р. (а.с.16 зворотній бік), у зв'язку з тим, що останній перебував на лікарняних, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії листків непрацездатності, довідок та рапортів (а.с.61-69).

На підставі наказу ГУПН в Харківській області від 05.02.2018 р. №122 т.в.о. начальника прийнято наказ №136 о/с від 05.06.2018 р., яким звільнено з служби в поліції згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_3 інспектора сектору патрульної поліції №4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУПН в Харківській області (а.с.31).

Згідно наявної в матеріалах справи копії розписки, позивач 06.06.2018 р. отримав, зокрема, витяг з наказу про звільнення(а.с.32).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 2 ст. 18 встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про національну поліцію» встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Закону України Про Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення МВС України прийнято наказ 12.03.2013 №230 про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.6 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, Скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Приписами п. 5.1 - 5.4 Інструкції встановлено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

З урахуванням змісту вказаних вище вимог законодавства, судом встановлено, що відповідачем правомірно призначено та проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_3

Розділом VI Інструкції визначені права та обов'язки учасників службового розслідування.

Особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять);

відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;

за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що з метою надання позивачем пояснень старшим інспектором Діденко О.Г., якому доручено проведення службового розслідування, було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_3 та повідомлено про призначення службового розслідування, у зв'язку з чим запропоновано надати пояснення, однак останній від надання письмових пояснень відмовився та усно нічого не пояснив.

У зв'язку з чим, було складено акт про відмову надати пояснення від 30.01.2018 р.(а.с.45 зворотній бік).

Щодо посилання позивача на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.05.2018 р., суд вважає за необхідне вказати наступне.

Судом встановлено, що 19.01.2018 р. о 2:30 год. складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення №224929(а.с.40), а саме порушення вимог п.п.2.4-а, 2.5 та 11.4 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п.2.4-а, 2.5 та 11.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, пред'явити до перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Вказаний протокол було направлено для розгляду за належністю до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.05.2018 р. (№623/313/18) провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАп - закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.17-18).

З огляду на вказане, протокол про адміністративне правопорушення №224929 по суті судом не розглядався.

Тоді як, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Як встановлено судом, підставою для медичного огляду були виявлені у позивача ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремор.

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_5: «у ході спілкування працівників поліції з водієм вказаного автомобіля, було помітно, що водій явно перебував у стані алкогольного сп'яніння, а саме він невпевнено стояв на ногах, мова його була незрозумілою, при спробі сісти до автомобіля водій не втримався на ногах та впав на землю»(а.с.43).

Другий свідок - ОСОБА_6 не зміг прибути ГУПН в Харківській області для надання пояснень, однак під час телефонної розмови надав старшому інспектору Діденко О.Г. аналогічного змісту пояснення, які останній виклав у рапорті(а.с.43 зворотній бік).

Крім того, в матеріалах справи містяться копії пояснень інспекторів Сердюкової О.Ю. та Долохова А.О., згідно яких позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння та поводив себе неадекватно, падав біля машини та вказував, що у інспекторів будуть неприємності якщо останні евакуюють транспортний засіб, якій йому належить(а.с.44-46).

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З наведеного слідує висновок - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, і відмова пройти огляд - фактично прирівнюється до визнання своєї провини.

Оскільки позивач відмовився від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, він унеможливив довести факт керування автомобілем не у стані алкогольного сп'яніння, що було підставою для притягнення його до дисциплінарного стягнення.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, то беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність.

Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, «усвідомлюючи свою високу відповідальність» (ч. 1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поряд з цим, відповідно до п. 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року № 326, гідна поведінка працівника МВС передбачає недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Окрім того, пункт 3.17 Наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» містить норму, згідно якої до працівників органів внутрішніх справ, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, слід приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.

Оскільки алкогольне сп'яніння впливає на психологічний стан та швидкість реакції, а також те, що перебування в стані алкогольного сп'яніння при перебуванні на службі в Національній поліції України може мати тяжкі негативні наслідки, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до особи, що перебуває у стані сп'яніння на службі, керування авто, не є занадто суворим.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

Так, у контексті розуміння ст. 12 Дисциплінарного статуту, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, а визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає, тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.

Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, у тому числі і допущення дисциплінарного проступку.

Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у частині першій статті 64 Закону «Про Національну поліцію», та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов'язків.

Враховуючи наявність встановлених під час розгляду судом справи фактів порушення позивачем Дисциплінарного статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказів № 122 від 05.02.2018 та № 136 о/с від 05.06.2018 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно частини позовних вимог про поновлення ОСОБА_3 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 05.06.2018 року; стягнення з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.06.2018 року по день ухвалення рішення судом, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є похідними вимогами від первинних позовних вимог, а з огляду на висновок суду про відмову у скасуванні наказів, вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 липня 2018 р.

Суддя Сагайдак В.В.