Постанова № 75225582, 05.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/799/18 Справа № 179/452/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т. А. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О. Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Кравцової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором

за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Союз-Дніпро»

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2017 року Кредитна спілка «Союз-Дніпро» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 07 квітня 2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, як позичальником був укладений кредитний договір № 723/16. Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачеві ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 19170 грн. 00 коп., строком на 24 місяці, починаючи з 07 квітня 2016 року по 06 квітня 2018 року, а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за кредитним договором згідно умов договору. Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався погашати заборгованість щомісячно у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості. Кредит мав бути повернутий відповідачем ОСОБА_2 у строк до 06 квітня 2018 року. Проте, відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов'язання по кредитному договору. Порушення виявилося в тому, що відповідач ОСОБА_2 несвоєчасно сплачував заборгованість по кредиту та відсоткам за його користування. В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 перед позивачем по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і сум штрафних санкцій, був укладений договір поруки між позивачем та ОСОБА_3 Згідно договору поруки відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем. Неодноразово позивачем на адресу відповідачів направлялися листи з вимогами погасити заборгованість за кредитним договором, однак зобов'язання не виконувалися. Тому позивач змушений звертатися до суду та вимагати від солідарних боржників сплатити заборгованість по кредитному договору в розмірі 32352 грн. 17 коп., з яких: 17402 грн. 74 коп. - залишок по кредиту; 14949грн. 43 коп. - проценти нараховані за прострочення платежів (2090 грн. 88 коп. - проценти за користування кредитом, 14531 грн. 29 коп. - процент (плата) за користування кредитом за прострочення заборгованості за кредитом) та судові витрати (а.с.2).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року позовні вимоги Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволенні частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (проживаючого АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживаючої АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2) на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. К.Лібкнехта, 49, код ЄДРПОУ 33274256, р/р 26501000000057 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 723/16 від 07 квітня 2016 року, а саме: залишок по кредиту - 17402 грн. 74 коп.; проценти - 2090 грн. 88 коп.; неустойку (процент, плата) - 1740 грн. 00 коп.;

В іншій частині позовних вимог - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.36-38).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити дані позовні вимоги в повному обсязі (а.с.41-42).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт в своїй апеляційній скарзі фактично не згоден з рішенням суду в частині розрахування відсотків за користування кредитом, які були нараховані у зв'язку із простроченням заборгованості, як неустойку та зменшені, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду в оскаржуваній частині - скасувати, задовольнивши в цій частині позовні вимоги.

Суд 1 інстанції приходячи до висновку про зменшення розміру неустойки, виходив з того, що процент (плата), яка нараховується за порушення боржником зобов'язання (п. п. 4.4 кредитного договору) у розумінні ч. 1 ст. 549 ЦК України є неустойкою, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦП України може бути зменшена за рішенням суду.

Однак із вказаним висновком суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 07 квітня 2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, як позичальником, був укладений кредитний договір № 723/16 (а.с.4-5).

Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачеві ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 19170 грн. 00 коп., строком на 24 місяці, починаючи з 07 квітня 2016 року по 06 квітня 2018 року, а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за кредитним договором згідно його умов.

Згідно п. 1.1 процентна ставка становить 21,76 % від суми кредиту, які підлягають сплаті в день отримання кредиту.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався погашати заборгованість щомісячно у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості. Кредит мав бути повернутий відповідачем ОСОБА_2 у строк до 06 квітня 2018 року.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, «Сторони дійшли згоди, що при порушенні позичальником строків сплати кредиту, вказаних в п. 4.2. більш ніж на 15 календарних днів, з 16 дня, кредитодавець нараховує процент (плату) за користування кредитом із розрахунку 0,5% на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення».

В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та сум штрафних санкцій, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №723/16, згідно якого відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем (а. с. 6).

У зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 723/16 від 07 квітня 2016 року, станом на 16.03.2017 року становить - 32352 грн. 17 коп., з яких: 17402 грн. 74 коп. - залишок по кредиту; 14949грн. 43 коп. - проценти нараховані за прострочення платежів (468, 71 грн. (2090 грн. 88 коп. - 1672,74 грн.) - проценти за користування кредитом, 14531 грн. 29 коп. - процент за користування кредитом при простроченній заборгованості за кредитом). (а. с. 3).

Так, згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі а на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зі змісту наведених норм вбачається, що зобов'язання з кредитного договору передбачає єдиний обов'язок боржника повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору.

При цьому однією з істотних умов укладення кредитного договору, яка повинна бути узгоджена в договорі, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) як вид забезпечення зобов'язання є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Виконання зобов'язання може бути забезпечене неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому договором або законом можуть бути встановленні інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання. За допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання. Неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, сторони дійшли згоди, що при порушенні позичальником строків сплати кредиту, вказаних в п. 4.2. більш ніж на 15 календарних днів, з 16 дня, кредитодавець нараховує процент (плату) за користування кредитом із розрахунку 0,5% на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення.

Тобто, передбачене кредитним договором підвищення процентної ставки відбувається внаслідок порушення зобов'язань, зокрема користування кредитом понад встановлений строк, тобто збільшення процентної ставки сторони пов'язали з певною подією - неповерненням кредитних коштів у встановлений у договорі строк.

Таке підвищення процентної ставки є саме реакцією на порушення зобов'язань за договором і не може вважатися таким, що зумовлене збільшенням кредитного ризику, оскільки підвищення кредитного ризику - це ймовірна можливість виникнення ускладнень при виконанні договору, а в даному випадку йдеться про збільшення процентів внаслідок порушення договору.

Оскільки сторони не визначили зазначені проценти як відсотки від суми невиконаного, або неналежно виконаного, або несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, то правова природа таких відсотків не може тлумачитись як неустойка (штраф, пеня).

На вказане суд 1 інстанції не звернув уваги та безпідставно дійшов висновку, що відсотки які нараховуються згідно п. 4.4 кредитного договору є неустойкою в розумінні ч. 1 ст. 549 ЦК України, а тому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України підлягають зменшенню.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині судового рішення про задоволення позовних вимог, та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача відповідно до п. 4.4 кредитного договору № 723/16 від 07 квітня 2016 року заборгованості по процентам в розмірі 14 949,43 грн. станом на 16.03.2017 року.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Союз-Дніпро» - задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року в оскаржуваній частині - скасувати, задовольнивши в цій частині позовні вимоги, а саме: стягнути солідарно з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_4, (проживаючого АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1), ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживаючої АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2) на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. К.Лібкнехта, 49, код ЄДРПОУ 33274256, р/р 26501000000057 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість станом на 16.03.2017 року по процентам за кредитним договором № 723/16 від 07 квітня 2016 року (п. 4.4 кредитного договору) в розмірі 14 949,43 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: