Рішення № 75225439, 11.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р. справа № 809/788/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 102,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 18281,55 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 позовну заяву Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в частині стягнення заборгованості в сумі 1179 грн. повернуто позивачу згідно ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій в загальній сумі 17 102, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб. Крім цього, в ході проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення нею при здійсненні господарської діяльності Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що полягало в здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а також продаж пива особі яка не досягла 18 років. Крім цього, відповідачем не проведено розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, та як наслідок не видано розрахункового документа встановленого зразка. Контролюючим органом за вказані порушення застосовано штрафні санкції.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала про відкриття провадження в справі, копія позовної заяви та копії доданих до неї документів судом неодноразово надсилалися відповідачу, в тому числі за адресою повідомленою ОСОБА_1 під час надсилання їй телефонограми про наявність позовних вимог про стягнення з неї податкового боргу.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В статті 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Статтею 162 Податкового кодексу України встановлено, що об'єкт оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (підпункт 164.1.3).

Відповідно до пункту 177. 1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст.49 Податкового кодексу України).

На підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за ІІ квартал 2015 року в якій самостійно визначено розмір податку на доходи фізичних осіб в сумі 301, 55 грн. (а.с. 16-17).

Таким чином, шляхом подання даної декларації відповідач самостійно визначила та узгодила податкове зобов'язання по податку на доходи фізичний осіб.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (пункт 176.1 статті 176 Податкового кодексу України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ст.1 вказаного Закону мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перша статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці – магазину “Жан - продукти”, розташованого за адресою: вул. Тисменицька, м.Івано-Франківськ, що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_1.

За результатом перевірки складено акт за № 1/09-19-40-02/НОМЕР_1 від 04.01.2017, яким встановлено здійснення відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої, а саме: коньяком "Жан - Жак" 0,5 л., міцністю 42 % по ціні 120 грн. за пляшку; горілкою “Первак Пшеничний” 0,5 л., по ціні 65 грн. за пляшку; горілкою “Малинівка лагідна” 0,25 л., по ціні 22 грн. за пляшку; горілкою “Княгинин оригінальна” 0,5 л., міцністю 40 % по ціні 55 грн. за пляшку та не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, не видача розрахункового документа встановленого зразка (а.с.19 - 22).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відмовилася від підпису та отримання акту перевірки, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 23).

За приписами ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Враховуючи норми Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснено роздрібну торгівлю коньяком та горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, передбачена ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Частиною 2 ст.17 вказаного Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Як наслідок, рішенням Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 13.02.2017 за №0000054002 застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. (а.с.28).

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що відповідачем не проведено розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахункового документа встановленого зразка.

Згідно ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

На підставі вищевикладеного, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.02.2017 та за № НОМЕР_2, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Як вбачається з постанови виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 11.10.2017 за № 12/749, 11.09.2017 громадянкою ОСОБА_2 здійснено продаж алкогольного напою - пива “Облонь “BEER MIX” неповнолітній особі в магазині “Жан - Продукти” розташованого за адресою: вул. Тисменицька, м.Івано-Франківськ, чим порушено вимоги ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на останню штраф у сумі 510 грн (а.с. 33).

Матеріали справи № 114 про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно громадянки ОСОБА_2 та постанову виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 11.10.2017 за № 12/749 направлено супровідним листом за № 121 від 07.12.2017 Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 32).

Відтак, відповідачем зроблений висновок про порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн., згідно рішення від 19.01.2018 №000004401.

У відповідності до ст.15-3 вищезгаданого Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Згідно ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач застосовуючи штрафні санкції до відповідача за вищезгадані порушення реалізував свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог податкового законодавства.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Контролюючим органом було надіслано податкове повідомлення – рішення від 13.02.2017 № НОМЕР_2 та рішення про застосування фінансових санкцій від 13.02.2017 №0000054002 та від 19.01.2018 №000004401 ОСОБА_1, за адресою її реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про належне вручення цих рішень (а.с. 29, 30, 40).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати штрафних санкцій визначених податковим повідомленням – рішенням та рішеннями про застосування фінансових санкцій, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкові вимоги форми "Ф" за № 2170-25 від 16.03.2015, згідно яких загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 15.03.2018 становила 392,88 грн. Дані вимоги направлялася відповідачу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10).

Зазначена у вимозі сума податкового боргу відповідачем не погашена.

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 на час звернення податкового органу до суду складає 17 102, 55 грн.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.

Таким чином, позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 102,55 грн. підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Млинарська, 50/63, м.Івано-Франківськ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 17 102 (сімнадцять тисяч сто дві ) грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3