Рішення № 75224762, 10.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/1961/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно- західній залізниці про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить:

- визнати протиправною відмову щодо не зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні, оформлену листом від 30.03.2018 №37/7-1/176.

- зобов'язати ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України справ України на Південно-Західній залізниці здійснити зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ України у зоні безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 01.08.1996 по 26.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 1991 по 26.05.2016 він проходив службу в органах внутрішніх справи України на різних посадах середнього та начальницького складу у підрозділах Лінійного відділу на ст.Коростень Лінійного управління на Південно-Західній залізниці та лінійного відділу на ст.Коростень ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці. Наказом начальника ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці №56 від 26.05.2015 позивача було звільнено на підставі п.64 "ж" (за власним бажанням) положення "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ" з органів внутрішніх справ. Проте, до пільгової вислуги років позивачу не було зараховано період проходження служби у зонах безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення - з 01.08.1996 по 26.06.2015. Зазначає, що з метою врахування часу проходження служби у зоні безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні позивач звернувся до відповідача, проте останній листом за №37/7-1/176 від 30.03.2018 відмовив у зарахуванні пільгового стажу. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки його право на зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні періоду служби у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого відселення закріплене у постанові Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду на 06.06.2018.

06.06.2018 в судовому засіданні оголошено перерву за клопотання представника позивача.

Представник позивача до суду прибув, подав заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження без участі сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1991 по 26.06.2015 проходив службу в органах внутрішніх справи України на різних посадах середнього та начальницького складу у підрозділах Лінійного відділу на ст.Коростень Лінійного управління на Південно-Західній залізниці та лінійного відділу на ст.Коростень ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці, що підтверджується витягом із послужного списку та листами від 02.07.2018 №37/7-140 та від 07.06.2018 №ЛК-І-412-зі/133.(а.с.17-19, 83,85)

Наказом начальника ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці №56 від 226.06.2015 підполковника міліції ОСОБА_1 начальника сектору №4 відділу техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці, з 30.06.2015. (а.с.15)

Із наказу вбачається, що на день звільнення календарна вислуга років позивача складає 25 років 08 місяців 05 днів, у пільговому обчисленні не має.

За результатами розгляду звернення позивача ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці листом від 30.03.2018 №37/7-І-176 відмовило у зарахуванні до вислуги років в пільговому обчисленні часу проходження служби в зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у зв'язку з тим, що на даний час затвердженого переліку військових частин, підрозділів і установ, яким зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці, не прийнято.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок №393).

Відповідно до абзацу п'ятнадцятого підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 (в редакції до 01.01.2015) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 державної охорони.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року №76-VIII, пунктом 4 якого виключено статтю 2 у Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №939 від 06.12.2017 Про внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992 №393, яка набрала чинності 14.12.2017, внесено зміни до абзацу 15 підпункту в, а саме: слова і цифри пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи замінено словами і цифрами пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив умови зарахування на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: службу у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених законодавством України.

Згідно додатку 1 до наказу Міністерства внутрішніх справ України №748 від 22.11.1993 затверджено перелік населених пунктів віднесених до зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №17-Р, на території яких виконання службових обов'язків зараховується до строку вислуги років для призначення пенсій особовому складу органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони в пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця. Зокрема, до вказаного переліку входить м.Коростень, де проходив службу позивач.

Так, відповідно до довідки Коростенської міської ради Житомирської області №40 від 13.04.2018 м.Коростень Житомирської області згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.22).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.08.1999 по 26.06.2015 проходив службу в органах внутрішніх справи України на різних посадах середнього та начальницького складу у підрозділах Лінійного відділу на ст.Коростень Лінійного управління на Південно-Західній залізниці та лінійного відділу на ст.Коростень ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці, які розташовано у зоні гарантованого добровільного відселення.

Суд вважає, що оскільки Порядком №393 визначено зарахування служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення із розрахунку один місяць за півтора і цей порядок діє, то у відповідача не було правових підстав для відмови у зарахуванні позивачу вислуги років у пільговому обчисленні.

Посилання відповідача на відсутність переліку підрозділів, затверджуваного відповідно Міністерством внутрішніх справ України, не давало йому права для відмови позивачу у зарахуванні вислуги років у пільговому обчисленні.

Суд вважає, що надання Порядком №393 Міністерству внутрішніх справ України повноважень визначення переліку підрозділів та установ для реалізації вже наданого права не означає, що Міністерство внутрішніх справ України, визначаючи такі підрозділи та установи може звужувати обсяг наданого позивачу права, або скасовувати чи призупиняти таке право.

Крім того, посилання відповідача, що його посада не значить у переліку посад, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах суд вважає безпідставним, оскільки підставою для зарахування стажу до вислуги років у пільговому обчислення є служба у зоні гарантованого добровільного відселення.

Таким чином дії ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не зарахування ОСОБА_3 у пільговому обчисленні вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ у зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст.2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця є неправомірними.

Отже, суд дійшов висновку, що період проходження служби ОСОБА_1 з 01.08.1996 по 26.06.2015 на різних посадах середнього та начальницького складу у підрозділах Лінійного відділу на ст.Коростень Лінійного управління на Південно-Західній залізниці та лінійного відділу на ст.Коростень ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці підлягає зарахуванню до вислуги років у пільговому обчисленні, у зв'язку з чим позовні вимоги слід повністю задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності спірної відмови, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, тому задовольняє його у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАСУ понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250-251 КАС України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці (вул.Чапаєва,6, м.Київ, 01030, код 08602997) щодо не зарахування ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до вислуги років у пільговому обчисленні, оформлену листом від 30.03.2018 №37/7-1/176.

Зобов'язати ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України справ України на Південно-Західній залізниці (вул.Чапаєва,6, м.Київ, 01030, код 08602997) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ України у зоні безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 01.08.1996 по 26.06.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці (вул.Чапаєва,6, м.Київ, 01030, код 08602997) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені судові витрати у вигляді 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Капинос