Рішення № 75224660, 11.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р. справа № 809/1001/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності щодо відмови в здійсненні проведення перерахунку пенсії позивача з 07.12.2017 відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004 за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження заробітком у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 07.12.2017 з врахуванням сум заробітку відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004 за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та з максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що до даних правовідносин слід застосовувати законодавство у редакції, що діяло у період роботи позивача з 01.12.1992 по 31.08.1994, з якого розрахована пенсія. При цьому, зазначено, що під час отримання заробітної плати позивачем за вказаний період з 01.12.1992 по 31.08.1994 не існувало обмежень максимальної величини заробітної плати.

Ухвалою суду від 12.06.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.06.2018 надійшов до суду відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позову. Просив відмовити в задоволенні позову з мотивів безпідставності посилання позивача на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 з мотивів, що в даній угоді врегульовано питання зарахування трудового стажу в Російській Федерації при призначенні пенсії, а не визначення складових заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії. Також відповідач посилається на пропуск позивачем строків звернення до суду (а.с.30-38).

05.07.2018 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якого просить відхилити відзив на позов, посилаючись на врахування заробітку при обчисленні пенсії, визначене пунктом 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (а.с.39-54)

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

З 2000 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при загальному стажі роботи - 39 років 6 місяців 10 днів та пільговому стажу роботи за списком №2 - 15 років 5 місяців 2 дні.

ОСОБА_1 14.05.2018 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2017 із врахуванням суми заробітку відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004, виданої ООО "Лукойл-Западная Сибирь" ТПП "Когалымнефтегаз", за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження заробітку коефіцієнтом 5,6. (а.с.12).

Пенсійний орган листом № 275/С-15 від 25.05.2018 позивачу повідомив, що для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату з 01.11.1992 по 30.06.1995 згідно довідки №10-278 від 14.04.2004 яка видана ООО "Лукойл-Западная Сибирь" ТПП "Когалимнефтегаз", з 01.07.1995 по 31.10.1997 по довідці №23 від 25.07.2000, яка видана філіалом будівельно-торгової компанії "Луктур". При цьому, відмова мотивована тим що вимоги позивача щодо проведення йому перерахунку розміру пенсії без обмеження заробітку (доходу) у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати ( доходу) з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за спірний період суперечать законодавству України (а.с.13).

Судом встановлено, що в період з 17.10.1981 по 30.06.1995 позивач працював в районі Крайньої Півночі, що підтверджується записами у трудовій книжці: робота в м. Когалим, у СМУ-20 треста "Мегионнефтестрой", з 01.01.1985 перейменоване на будівельно-монтажне управління «Сургутнефтестрой» СМУ-20, з 21.01.1986 перейменовано на Спеціалізоване монтажне управління тресту "Когалимнефтестрой", пізніше перейменоване у ПО "Когалимнефтегаз", яке в подальшому перейменовано в АООТ "Лукойл Когалимнефтегаз" тресту "Когалимнефтегаз" та період з 01.07.1995 по 11.01.1999 робота в м. Когалим, філіал будівельно-торгової компанії "Луктур".

Судом встановлено, що при розрахунку пенсії позивача пенсійний орган врахував заробітну плату за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 згідно довідки гідно довідки №10-278 від 14.04.2004, яка видана ООО "Лукойл-Западная Сибирь" ТПП "Когалимнефтегаз" проте, з обмеженим коефіцієнтом 5,6.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Пунктом 2 частини 1 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум (пункт 2 статті 41 доповнено абзацом згідно із Законом № 2343-IV від 13.01.2005).

Отже, аналіз наведених правових норм, свідчить про те, що обчислення пенсії має проводиться за правилами та відповідно до законодавства, що діяло раніше встановлення спірного обмеження, а обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати повинно застосовуватись до перерахунку за період починаючи з 13.01.2005.

На час отримання ОСОБА_1 заробітної плати в період з 01.12.1992 по 31.08.1994 обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало оскільки, були встановлені лише 13.07.1998 Постановою Кабінету Міністрів України №1064 "Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу з яких справляються збори ( внески ) до соціальних фондів".

Разом з тим, відповідно до положень пункту 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки, страхові внески сплачувались з всієї (повної) заробітної плати яку позивач отримував у вищевказаний вказаний період тому, дії пенсійного органу щодо нарахування пенсії із обмеження заробітку у межах суми, що не перевищує 5,6 розміру середнього заробітної плати в Україні на день отримання заробітку є протиправними за період з 01.12.1992 по 31.08.1994.

Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду, то таке покликання суд вважає безпідставним, оскільки нарахування пенсії позивачу із обмеженням заробітку проведено саме з вини відповідача, на який покладено обов’язок щодо нарахування та виплати пенсії. Відтак, право позивача на перерахунок пенсії є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в здійсненні проведення перерахунку пенсії позивача з 07.12.2017 відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004 за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження заробітком у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та зобов'язання Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 07.12.2017 з врахуванням сум заробітку відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004 за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та з максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, є обґрунтованим, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.12.2017 відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004, яка видана ООО "Лукойл-Западная Сибирь" ТПП "Когалымнефтегаз" за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження заробітком у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код 37824000, вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пров. Шкільний, 2/109, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300) з 07.12.2017 та врахувати суми заробітку відповідно до довідки №10-278 від 14.04.2004, яка видана ООО "Лукойл-Западная Сибирь" ТПП "Когалымнефтегаз" за період з 01.12.1992 по 31.08.1994 без обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код 37824000, вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пров. Шкільний, 2/109, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири вісімдесят) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.