Рішення № 75224651, 06.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 липня 2018 року Справа № 808/2182/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати противоправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з 06.04.2018 відповідно, до ст.ст. 26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2015-2017 роки та виплати відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2015-2017 роки, та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 06.04.2018.

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення - 06.04.2018, з урахуванням призначення пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з показниками середньої заробітної плати по Україні за 2015-2017 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому з 11.09.2009 призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Пенсійне забезпечення», але він її отримував. Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. 06.04.2018 (після досягнення 60 років 04.04.2018) позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому в призначенні пенсії за віком з 06.04.2018 відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2015-2017 роки та виплати відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 18.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження (без повідомлення сторін) в адміністративній справі №808/2182/18, перше судове засідання призначено на 06.07.2018.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив (вх.№21046 від 06.07.2018), зазначивши, що при переведенні на пенсію за віком позивачу був застосований показник середньої заробітної плати за повний 2016 рік. Так як з 11.09.2009 і до цього часу позивач отримує один і той же вид пенсії, то підстав для застосування показника середньої заробітної плати по України за три роки, що передують року звернення з такою заявою, у відповідності до ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у позивача відсутні. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. У зв’язку з тим, що з 11.09.2009 позивачу було призначено пенсію за вислугу років при страховому стажі як працівника охорони здоров’я 25 років 0 місяців 10 днів на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі 10 місячних пенсій позивач правових на те підстав не має у зв’язку із відсутністю на момент первинного призначення пенсії у кількості 35 років. На сьогоднішній день пенсія позивачу розрахована у відповідності до чинного законодавства при страховому стажі 42 роки 0 місяців 18 днів.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11.09.2009 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

06.04.2018 (після досягнення 60 років 04.04.2018) позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач відмовив позивачу у: призначенні пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком; виплаті згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день її призначення, про що зазначив у відповіді (вих.№329/М-9 від 07.06.2018).

Доказів виплати позивачу пенсії за вислугою років як працівнику сфери охорони здоров’я відповідач до суду не надав.

У п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції станом на 11.09.2009 – день призначення позивачу пенсії за вислугою років) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Суд вважає, що оскільки позивачу 11.09.2009 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 06.04.2018, то відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію за віком та не розрахував її з урахуванням ст.26, ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Звідси, суд не погоджується з позицією відповідача у необхідності використання у спірних правовідносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійсненим відповідачем перерахунком позивачу пенсії з 06.04.2018.

З урахуванням зазначеного, при обчисленні пенсії позивачу повинна була бути використана середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме – за 2015-2017 роки.

У п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Судом з’ясовано, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працював у закладі комунальної форми власності (у Комунальній установі «Запорізькій міській клінічній лікарні №10») на посаді (лікар отоларинголог отоларингологічного кабінету поліклініки), робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і має страховий стаж понад 35 років на таких посадах і до цього не отримував будь-яку пенсію.

Протилежного відповідач не довів.

Оскільки позивачу не виплачувалась пенсія за вислугу років, то він відповідно до вимог п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на виплату йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у: постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14; ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2017 у справі №335/9347/17 (провадження №2-а/335/429/2017).

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, б.2-б, ідентифікайний код 41248629) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати противоправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, б.2-б, ідентифікайний код 41248629) щодо відмови ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в призначенні пенсії за віком з 06.04.2018 відповідно, до ст.ст. 26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2015-2017 роки та виплати відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, б.2-б, ідентифікайний код 41248629) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2015-2017 роки, та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 06.04.2018.

Зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, б.2-б, ідентифікайний код 41248629) виплатити ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення - 06.04.2018, з урахуванням призначення пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з показниками середньої заробітної плати по Україні за 2015-2017 роки.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, б.2-б, ідентифікайний код 41248629).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення складено у повному обсязі 06.07.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова