Рішення № 75224638, 04.07.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/961/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря – Сириці І.О., Дигас В.М.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Військової частини 2269 Національної гвардії України до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12.10.2017 №0061841308.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки, певні грошові кошти, що знаходились на розрахункових рахунках позивача, були зараховані органами фіскальної служби в рахунок сплати штрафних санкцій за рішенням відповідача від 08.08.2016 №0015741301, яке постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №П/811/1573/16 скасовано. Крім того, посилаючись на положення частини ч.6 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, стверджував, що відповідачем протиправно не використано грошові кошти у вигляді переплати Військовою частиною 2269 Національної гвардії України на р/р 37191202011126 для погашення недоїмки по р/р 37192201011126. Також, звертав увагу суду, що відповідачем не надіслано на адресу позивача подані до суду копії інтегрованих карток Військової частини 2269 Національної гвардії України, що на думку позивача, є підставою для того, щоб суд не брав до уваги даний доказ.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що позивачем, в порушення ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, сплачено єдиний внесок за серпень-грудень 2016 року, січень – квітень, червень – серпень 2017 року (по коду класифікації 71010000) з порушенням законодавчо встановленого строку.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням від 12.10.2017 №0061841308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано до Військової частини 2269 Національної гвардії України штраф в розмірі 25737,20 грн. та нараховано пеню в сумі 807,88 грн. за період з 21.09.2016 по 28.09.2017 (а.с.11).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі за текстом – Закон №2464-VI).

Згідно ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, в тому числі, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".

Зважаючи на наведену норму, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, суд зазначає, що військовій частині відкрито рахунки, зокрема: 37192201011126 – для сплати єдиного внеску цивільних осіб (код класифікації бюджету 7101); 37191202011126 – для сплати єдиного внеску військовослужбовців (код класифікації бюджету 7102).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною 10 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема уразі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Згідно ч.11 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464-VI0.

Згідно ч.6 ст.25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нараховара та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Щодо посилання позивача на рішення №0015741301, скасоване в судовому порядку, суд зазначає наступне.

Так, рішенням №0015741301 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.08.2016 до Військової частини 2269 Національної гвардії України застосовано штраф в розмірі 95 202,93 грн. та нараховано пеню в сумі 9 929,35 грн..

Військова частина 2269 Національної гвардії України, не погодившись з даним рішенням, звернулась до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про його скасування.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 по справі №П/811/1573/16 в задоволенні позову Військової частини 2269 Національної гвардії України до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування рішення №0015741301 від 08.08.2016, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 95202,93 грн. та пеню в сумі 9929,35 грн. - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017, вищезазначену постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року - скасовано. Позов задоволено. Скасовано рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0015741301 від 08.08.2016 (а.с.30-31).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, при прийнятті зазначеної постанови, дійшов висновку, що підставою винесення податковим органом рішення №0015741301 від 08.08.2016 послугувало те, що Військова частина помилково сплатила 15.04.2015 на р/р 37191201001126 замість р/р 37190202001126 грошові кошти в сумі 689 656,30 грн. (платіжне доручення №588 від 14.04.2015). Про дане помилкове зарахування грошових коштів Військова частина дізналась тільки 09.08.2016 зі змісту вказаного Рішення. Військова частина 09.08.2016 звернулась до відповідача з проханням щодо зарахування помилково сплачених коштів в сумі 689 513,31 грн. з р/р 37191201001126 на р/р 37190202001126. Зарахування даних грошових коштів податковою було проведено, цим самим помилкове сплачення грошових коштів було виправлено.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на дані рішення, оскільки постановою суду скасовано рішення щодо застосування до позивача штрафних санкцій за несплату єдиного внеску по військовослужбовцям, а рішення, що оскаржується в даному провадженні стосуються сплати єдиного внеску цивільних осіб.

В судовому засіданні представник відповідача посилався на наявність у Військової частини 2269 Національної гвардії України недоїмки за період з 21.09.2016 по 28.09.2017, у зв’язку з чим Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області прийнято оскаржуване рішення.

Ухвалою від 24.04.2018 судом зобов’язано відповідача, у строк до 18 травня 2018 року, подати до суду інтегровану картку платника податків Військової частини 2269 Національної гвардії України по єдиному внеску за період з 01.08.2016 по 01.10.2017, а також належним чином завірені копії усіх матеріалів та доказів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення. Одночасно направити зазначені документи іншим учасникам справи та надати до суду докази, що підтверджують їх надіслання (а.с.35).

Копію зазначеної ухвали Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області отримано 26.04.2018 (а.с.37).

22 травня 2018 року відповідачем подано до суду копії інтегрованих карток платника податків Військової частини 2269 Національної гвардії України за 2016-2017 роки (а.с.40-120).

Відповідно до ч.ч.8 ст.79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг навести обґрунтовані причини неможливість подання до суду, витребуваних ухвалою від 24.04.2018, доказів у вказаний судом строк.

Згідно п.1 ч.9 ст.79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження надсилання (надання) копій вищезазначених інтегрованих карток, поданих до суду, позивачу. Доказів наявності зазначених доказів у Військової частини 2269 Національної гвардії України суду не надано.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги подані відповідачем, інтегровані картки платника податків Військової частини 2269 Національної гвардії України за 2016-2017 роки. Натомість позивачем надано докази, що своєчасної сплати єдиного внеску (а.с.188-197). Інших доказів, які б свідчили про наявність у позивача недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2016 по 01.10.2017, відповідачем суду не надано.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, винесеним не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1762 грн., підлягають стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви,77/95, код ЄДРПОУ 14322859) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) про скасування рішення – задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №0061841308 від 12 жовтня 2017 року.

Стягнути на користь Військової частини 2269 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 14322859) судовий збір у розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено – 09.07.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3