Ухвала суду № 75224637, 26.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 червня 2018 року Справа 804/4656/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Держави України в особі Державної служби України з питань праці з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці, яка виявилася у порушені механізму, порядку, шаблону розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.03.2018 року згідно порядку ст.18,19 Закону України “Про звернення громадян”, ч.ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України "Про державну службу";

- притягти до адміністративної відповідальності і зобов'язати Державу Україна в особі Державної служби України з питань праці протягом 15-ти днів вжити заходів для надання копії скарг від 13.08.2016, 05.12.2017 з усіма матеріали, для надання розпорядження, яким зобов’язано начальника Управління Держпраці Кіровоградської області надати припис за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, який відбувся 02.06.2010 з позивачем на підприємстві ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою 27505 м. Светловодск вул.Дружби 17 та скасовано акт форми Н-5 від 14.07.2010 і перевірено додержання законодавства на підприємстві ОСОБА_2 з питань розслідування зазначеного нещасного випадку з виявленням відповідності окремих посадових осіб займаній посаді, для надання наказу, яким витребовано від ПП ОСОБА_2 НПВ від 14.07.2010, належно оформленний та копію листа непрацездатності № 520964 КЗ «Міська лікарня №7» необхідних для МСЕК і усуненні причини, що їх породжують відповідно до скарг від 13.08.2016, 05.12.2017;

- зобов'язати Державу Україна в особі Державної служби України з питань праці окремим листом надати порядок і термін звернення до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, надати роз’яснення яким чином зазначені в актах причини настання нещасного випадку спричинили не настання страхового випадку державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві для позивача, пояснити при кожному окремому розгляді його заяви від 13.08.2016, 05.12.2017 вчинені дії були на підставі якої статті Конституції України, чи враховані при цьому усі обставини, що мають значення для прийняття рішення, чи був дотриманий необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для його прав, свобод та інтересів і цілей, на досягнення яких спрямоване рішення (дія) і при цьому були урахуванні його права на участь у процесі прийняття рішення, надати вихідний та вхідний реєстраційні номера заяви від 13.03.2018;

- захистити право позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 13.03.2018 та права викривати недоліки в роботі Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав та законних інтересів шляхом іх визнання окремим пунктом рішення.

Відповідно до п.п. 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст.ст.160,161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В адміністративному позові позивачем не зазначено повних реквізитів відповідача – відповідно до ч.5 ст. 160 КАС України, а саме: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з’ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

У відповідності до ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Отже, на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності позивач повинен надати до суду копію паспорту громадянина України.

Також, статтею 4 КАС України визначено, що відповідачем у справі виступає суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Під терміном “суб’єкт владних повноважень”, розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивачем у позовній заяві відповідачем визначено “державу Україна в особі Державної служби України з питань праці”, що не відповідає наведеним вище положенням КАС Україна.

Нормами КАС України не передбачено такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи.

Отже, позивачу необхідно визначити належного відповідача у справі відповідно до норм КАС України.

У відповідності до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення даної норми наданий позивачем запит до Державної служби України з питань праці від 13.03.2018 р. не містить відмітки про її прийняття/реєстрацію державним органом, а також позивачем не надано доказів направлення запиту на адресу державного органу.

Крім того, до позовної заяви не надано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.

Згідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою позивачем було надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що він не має можливості сплатити судовий збір, оскільки перебуває у тяжкому майновому стані.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 8 Закону України “Про судовий збір” зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. На підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом 1 групи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з червня 2017 по травень 2018 року.

Надаючи оцінку довідки, суд зазначає, що наявна в ній інформація стосуються лише отримання позивачем компенсаційних виплат за період з червня 2017 по травень 2018, та не підтверджує розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній 2017 рік.

Жодних інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору (відсутність місця роботи, матеріальне становище, розмір річного доходу\за попередній календарний рік, тощо) позивачем не було надано суду.

Отже, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, у зв’язку з чим клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 р. (із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” № 2246-VIII від 07.12.2017 р., прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить – 1 762 гривні.

Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі, коли у позовній заяві об’єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (отримувач коштів – УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП) , код отримувача 37989253, Рахунок отримувача 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101) судовий збір в розмірі - 704,80 грн. за кожну заявлену ним позовну вимогу немайнового характеру, тобто у розмірі 2819,20 грн. (704,80*4).

Згідно з п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного кодексу України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Пунктами 3, 4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.2 ст.9 Кодексу адміністративного кодексу України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивачем в п.2 позовних вимог заявлено позовну вимогу щодо притягнення до адміністративної відповідальності і зобов'язання Державу Україна в особі Державної служби України з питань праці протягом 15-ти днів вжити заходів для надання копії скарг від 13.08.2016, 05.12.2017 з усіма матеріали, для надання розпорядження, яка не відповідає встановленим ст.5 Кодексу адміністративного кодексу України засобам захисту порушених прав та законних інтересів.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного кодексу України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, розгляд позовної вимоги про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача належить до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:

- надання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- надання копії паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;

- надання уточненої позовної заяви з викладенням позовних вимог відповідно до ст.ст.5, 20 Кодексу адміністративного кодексу України, в якій згідно ст. 160 КАС України зазначити належного відповідача, зазначити ідентифікаційний код відповідача, адреси електронної пошти позивача та відповідача (або вказати про те, що такі адреси відсутні або не відомі позивачу);

- надання доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог (в тому числі докази направлення та отримання запиту від 13.03.2018р. відповідачем).

На підставі викладеного, керуючись ст.160, ст ч.1 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності – залишити без руху.

3. Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

4. Роз’яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

5.Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_4