Рішення № 75224631, 10.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1415/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнати протиправним рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі) до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач), про визнати протиправним рішення, зобов’язання вчинити певні дії

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків та з урахуванням уточнених вимог позивачі просять суд:

- визнати протиправним рішення відповідача від 16.11.2016, затверджене протоколом № 20 про призупинення (відмову) у продовженні виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,

- визнати протиправним рішення відповідача від 15.06.2017, затверджене протоколом № 57 про призупинення (відмову) у продовженні виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,

- зобов’язати відповідача виплатити заборгованість із адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за періоди незаконного припинення рішеннями з 01.11.2016 по 31.04.2017 та з 01.06.2017. по 27.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що позивачі є внутрішньо переміщеними особами. Позивачі отримували адресну допомогу, однак, 27.12.2016 отримали роз’яснення в якому зазначається, що згідно з актом обстеження житлових умов та листа Міністерства соціальної політики України від 09.04.2015 № 5276/0/14-15/081 сім’я, яка перемістилась у межах області, має у своєму володінні будинок на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, права на призначення грошової допомоги не має.

Позивачі звернулись до відповідача із заявою про надання роз’яснення щодо стану розгляду питання відновлення виплат йому та його дружині адресної допомоги, на що отримав відповідь від 01.11.2016, в якій зазначено, що рішенням від 16.11.2016 № 20 призупинено призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Пізніше 01.06.2017 позивач знову звернувся із заявою про надання роз’яснення щодо стану розгляду питання відновлення виплат йому та його дружині адресної допомоги, на що отримав відповідь, в якій зазначено, що рішенням від 16.06.2017 № 57 призупинено призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Позивачами зазначено, що призупинення призначення адресної допомоги здійснено на підставі перевірки фактичного місця проживання позивачів, комісією встановлено, що позивачі проживають в будинку ОСОБА_2, який дійсно належить їй на праві власності.

Однак, відповідно до пункту 16 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженому розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р будинок, в якому проживають позивачі знаходиться на території проведення антитерористичної операції. Ввважаючи рішення відповідача неправомірним, позивачі звернулись з позовом до суду.

Ухвалою суду від 11.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) (арк.спр. 1-2).

Позивачі надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (арк.спр. 92).

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що подав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що ОСОБА_2 як уповноважений представнику сім’ї звернулась до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. В акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 зазначила, що вона є власником помешкання, в якому вона разом з чоловіком мешкає, помешкання є садовим (дачним) будинком. З посиланням на норми Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, відповідач зазначив, що садовий будинок – це будинок для літнього (сезонного) використання. Житлове приміщення - це опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання (Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18 травня 2005 року № 80). Раніше було з’ясовано, що земельна ділянка не приватизована та не має документації на будинок. На підставі цього комісія, яка утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, прийняла рішення відмовити у призначенні (відновленні) виплати грошової допомоги. (арк.спр. 50 -54).

З урахуванням наданого відзиву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі (акр. спр. 94).

Згідно із частиною дев’ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кварт. ДружбиАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316) є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить видана Управлінням соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області довідка від 29 квітня 2015 року № 1037 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 6).

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кварт. ДружбиАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316) є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить видана Управлінням соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області довідка від 06 травня 2015 року № 1209 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 9).

Період спірних правовідносин становить з 01 листопада 2016 року по 27 листопада 2017 року, що сторонами не заперечується.

У межах спірних правовідносин позивачі звернулись до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області із заявою від 01 листопада 2016 року про призначення щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (арк. спр. 68).

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, складеним соціальним інспектором 15 листопада 2016 року № 1590, підтверджено, що на час обстеження заявник перебувала за фактичною адресою: с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316 (арк. спр. 55).

Відповідно до протоколу від 16 листопада 2016 року № 20 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до пункту 12. Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування відмовлено у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за наявності підстав, передбачених законодавством (арк. спр. 76-80).

Рішенням Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 17.11.2016 року б/н згідно витягу з протоколу від 16 листопада 2016 року № 20 та на підставі пункту 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (арк. спр. 57 та з.б. арк.спр. 57).

01 червня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області із заявою № 93 про призначення щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (арк.спр. 70).

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї за № 3456, складеним соціальним інспектором 07 червня 2017 року, підтверджено, що на час обстеження заявники перебували за фактичною адресою: с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316 (арк. спр. 58).

Відповідно до протоколу від 15 червня 2017 року № 57 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування та Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам призупинено призначення (відновлення) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (арк. спр. 59).

Рішенням Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 16.06.2017 б/н згідно витягу з протоколу від 15.06.2017 № 57 та на підставі пункту 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (арк. спр. 60).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (частина друга статті 5 Закону № 1706-VII).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок № 505.

Так, пунктом 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (абзац другий пункту 3 Порядку № 505).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім’ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім’ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім’ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім’я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, або документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті); зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); наявність у будь-якого із членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції (для військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції), копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім’ї, письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім’ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житла, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.

До заяви, в якій уповноважений представник сім’ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім’ї (абзац чотирнадцятий пункту 5 Порядку № 505).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб..

Абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім’ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім’ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім’ї на наступний шестимісячний строк.

Також, аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505 (пункти 6 та 12), суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Під час дослідження доказів судом встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачі звертались до відповідача з заявами про призначення щомісячної адресної допомоги, що підтверджується заявами від 01 листопада 2016 року № 1031, та від 01 червня 2017 року № 93, актами обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 15 листопада 2016 року № 1590, від 07 червня 2017 року № 3456, протоколами від 16 листопада 2016 № 20 та від 15 червня 2017 № 57, рішеннями від 17 листопада 2016 та від 15 червня 2017 (арк.спр 55-60, 68-71, 76-88).

Пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі – Порядок № 365) визначено, що соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У протоколі від 16 листопада 2016 року № 20, засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що мешкають у с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316, відмовлено (протокольне рішення) у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги з підстав, визначених пунктом 12 Порядку № 365. У протоколі від 15 червня 2017 року № 57 зовсім не зазначено підстав призупинення (відновлення) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам ( арк.спр. 84).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що підставою для відмови у призначенні (продовженні) щомісячної адресної допомоги у спірному періоді стало те, що садовий будинок, розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садовий, буд. 316, в якому мешкають позивачі, не є житловим приміщенням, оскільки є будинком для літнього (сезонного) використання.

Що стосується тверджень відповідача про те, що садовий будинок не вважається житловим приміщенням, суд зазначає таке.

По-перше, така підстава за Порядком № 505 не є підставою для відмови чи припинення виплати щомісячної адресної допомоги.

По-друге, частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно чи тимчасово.

Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

За приписами статі 380 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Статтею 381 Цивільного кодексу України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає:

жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);

жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);

квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Статтею 6 Житлового кодексу України визначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

З системного аналізу вищевказаних норм судом встановлено, що садибний будинок є житловим будинком та може бути місцем постійного чи тимчасового проживання (житлом) фізичної особи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави вважати такий садовий (садибний) будинок нежитловим.

Факт проживання позивачів у будинку, що розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316, підтверджено актами обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 15 листопада 2016 року № 1590, від 07 червня 2017 року № 3456.

Крім того, позивачами до суду надано технічний паспорт на садовий (дачний) будинок який знаходиться в садовому товаристві «Схід» (Восход), по вул. Садовій № 316 у Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району, план земельної ділянки садового (дачного ) будинку, план садового (дачного ) будинку, експлуатацію приміщень до плану садового (дачного) будинку та характеристику будинку, господарських приміщень, (арк.спр. 18-24).

Також, суд вважає за необхідне вказати, що згідно з статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”, визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, в тому числі, входить м. Луганськ Луганської області та село Пшеничне (Вільхівська сільська рада) Станично-Луганського району Луганської області.

Також с. Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області входить до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, наведеного у Додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085.

Тобто, будинок, в якому мешкають позивачі, розташований в населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, а також розташований на лінії зіткнення.

Відповідно, у розумінні Порядку № 505, наявність житлового будинку, розташованого в районі проведення антитерористичної операції та/або на лінії зіткнення, не є підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги.

За таких обставин судом встановлено, що відповідачем відмовлено позивачам у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги за заявами від 01 листопада 2016 року, та від 01 червня 2017 року, з підстав, не передбачених Порядком № 505, тобто, протиправно.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 17 листопада 2016 року б/н, та від 16 червня 2017 року б/н, якими позивачам відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги, і зобов’язати відповідача призначити позивачам за заявами від 01 листопада 2016 року та від 01 червня 2017 року щомісячну адресну допомогу на період з 01 листопада 2016 року по 31 квітня 2017 року та з 01 червня 2017 року по 27 листопада 2017 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивачами при зверненні до суду з позовом сплачено 1409,60 грн судового збору (арк. спр. 2а, 33).

У зв’язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 1409,60 грн, понесені позивачами, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнати протиправним рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 17 листопада 2016 року б/н, та від 16 червня 2017 року б/н, якими ОСОБА_2 відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 17 листопада 2016 року б/н, та від 16 червня 2017 року б/н, якими ОСОБА_1 відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (ідентифікаційний код 03197049, місцезнаходження: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, буд. 52) призначити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кварт. ДружбиАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кварт. ДружбиАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316) за заявами від 01 листопада 2016 року та від 01 червня 2017 року щомісячну адресну допомогу на період з 01 листопада 2016 року по 31 квітня 2017 року та з 01 червня 2017 року по 27 листопада 2017 року, а також виплатити ОСОБА_2, як уповноваженому представнику сім’ї, заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт.Станиця Луганська, вул. Центральна, буд.52, код ЄДРПОУ: 03197049) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кварт. ДружбиАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт.Станиця Луганська, вул. Центральна, буд.52, код ЄДРПОУ: 03197049) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кварт. ДружбиАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93652, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Пшеничне, с/т “Восход”, вул. Садова, буд. 316) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4