Рішення № 75224397, 10.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2750/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1

ОСОБА_2 (представник за ордером та договором)

відповідач: ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Портова, буд. 8 «а», кв. 10; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Військової частини А3955 (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 51; код ЄДРПОУ 07954406) про визнання протиправним та скасування п.3 наказу № 116 від 17.05.2018р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 липня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А3955, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини А3955 “Про результати службового розслідування за фактами порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” № 116 від 17.05.2018р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А3955 на посаді заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини. Відповідно до п.3 наказу командира військової частини А3955 №116 від 17.05.2108 р. "Про результати службового розслідування за фактами порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - "сурова догана". Позивач вважає, що наказ є індивідуально-правовим актом по відношенню до позивача, який порушує права та законні інтереси позивача і не відповідає принципам обґрунтованості, законності та доцільності. Підставою для видання наказу послугував акт службового розслідування від 14.05.2018 р., відповідно до якого службовим розслідуванням встановлено, що позивач при продажі влітку 2017 року автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon 2007 року за 332000 гривень та придбання в кінці листопада 2017 року автомобіля Mitsubishi Outlander 2009 року за 330000 грн. не повідомив письмово Національне агентство з питань запобігання корупції про вказані суттєві зміни майнового стану у 10-денний термін. Поряд з цим, при подачі позивачем електронної декларації до НАЗК за 2017 рік вказана інформація була ним зазначена. Позивач зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 48 Закону України "Про запобігання корупції" функції з контролю та перевірки декларацій щодо своєчасності подання, правильності та повноти заповнення, логічного та арифметичного контролю належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції. За таких обставин факт наявності правопорушення має встановлювати саме НАЗК. Позивач вважає, що, не дотримавшись вказаних вимог при притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача, відповідач вийшов за межі повноважень, що на думку позивача, є підставою для скасування наказу про притягнення до відповідальності. Також, позивач зазначив, що його майновий стан не змінювався, а відтак він не був зобов'язаний інформувати про це НАЗК.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2018р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; зобов'язано Військову частину А3955 надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії: особової справи позивача, зокрема наказів про призначення позивача на посаду; оскаржуваного наказу та всіх документів, що послугували підставою для його прийняття; матеріалів службового розслідування; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 05.07.2018 р. об 11 год. 00 хв.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про необґрунтованість позовних вимог, оскільки 19.04.2018р. на адресу командира військової частини А3955 надійшло подання заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону щодо виявлення порушення посадовими особами військової частини А3955 вимог Закону України "Про запобігання корупції". Згідно наказу командира військової частини А3955 №39 від 19.04.2018 р. службове розслідування проводив заступник командира військової частини А3955 з морально-психологічного забезпечення. За результатами службового розслідування встановлено, що позивач не мав на меті приховати отриманий дохід або уникнути декларування, оскільки грошові кошти були отриманні у законний спосіб із законних джерел та їх було задекларовано позивачем під час подання декларації. З пояснень наданих позивачем під час проведення службового розслідування встановлено, що в його діях щодо несвоєчасного подання необхідної інформації формально вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, однак, враховуючи відстутність у позивача прямого або непрямого умислу, мотивів щодо уникнення фінансового контролю, не усвідомлення протиправності характеру своєї дії чи бездіяльності, не передбачення її шкідливих наслідків, відстутній суб'єктивний склад адміністративного правопоршення. Зазначене, на думку відповідача, унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею. Відповідач вважає, що наказ командира військової частини А3955 виданий в межах компетенції, вина позивача повністю доведена і позивач обгрунтовано притягнутий до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях виявленні порушення антикорупційного законодавства.

У судовому засіданні 05.07.2018 р. позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити, в тому числі посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в тому числі, посилаючись на обставини, зазначані у відзиві на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині А3955 на посаді заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини.

Згідно наказу командира військової частини А3955 "Про результати службового розслідування за фактами порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" № 116 від 17.05.2018р., за порушення ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності – оголошено «сувору догану» (а.с. 13-14).

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнято протиправно та останній підлягає скасуванню, в зв’язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 р. затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі – Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до вимог ст.ст.1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Згідно ст. 69 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.

Згідно ст.83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №608 від 21.11.2017р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі – Порядок №608).

Відповідно до п. 2 розділу І «Загальні положення» Порядку №608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чи її дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно п.1 розділу ІІ «Підстави та предмет службового розслідування» Порядку №608, службове розслідування призначається у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов’язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені;

якщо за характером вчиненого правопорушення на військовослужбовця буде накладено дисциплінарне стягнення, застосування якого призведе до позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, накладення дисциплінарного стягнення, внаслідок чого військовослужбовець буде понижений у посаді, понижений у військовому званні, позбавлений військового звання, звільнений з військової служби.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Судом не встановлено порушення відповідачем процедури та строків проведення службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом службового розслідування встановлено, що майор ОСОБА_1, який перебуває на посаді заступника командира з озброєння начальник технічної частини військової частини А3955, у своєму поясннені вказав, що на початку 2018 року командиром Військової частини А3955 всім старшим офіцерам військової частини було встановлено завдання подати електронні декларації за 2017 рік до НАЗК у встановлені терміни, що й було цим військовослужбовцем зроблено.

В цій декларації була вказана інформація про суттєві зміни в майновому стані посадової особи, а саме: майор ОСОБА_1 вказав інформацію за продаж влітку 2017 року автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon 2007 року за 332000 грн. та придбання в кінці листопада 2017 р. автомобіля Mitsubishi Outlander 2009 року за 330000 грн. Однак, зазначеною посадовою особою в 10-денний термін з моменту отримання доходу або придбання майна не було письмово повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції, як того вимагає Закон України "Про запобігання корупції". Військовослужбовець не мав на меті приховати отриманий дохід або уникнути декларування, оскільки грошові кошти ним були отримані у законний спосіб із законних джерел, що підтверджується декларуванням цмх коштів під час подання декларації за 2017 рік. Причиною невчасного подання необхідної інформації військовослужбовець вказав неможливість глибокого вивчення вимог керівних документів щодо порядку та правил електронного декларування в зв'язку зі значною службовою завантаженістю внаслідок виконання службових обов'язків в особливий період.

Згідно наказу командира військової частини А3955 № 39 від 19.04.2018 р. в термін з 19.04.2018 р. до 14.05.2018 р. було проведено службове розслідування за фактом порушення військовослужбовцями військової частини А3955 Закону України "Про запобігання корупції", за наслідками якого складено акт від 14.05.2018р.

17.05.2018р. Командиром військової частини А3955 видано наказ № 116 від 17.05.2018р. "Про результати службового розслідування за фактами порушення вимог Закону України"Про запобігання корупції".

Службовим розслідуванням встановлено факт порушення ОСОБА_1 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» .

За приписами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців передбачені вказаною статтею обов'язки.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов’язків військової служби.

Згідно з ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно ст. 242 ч. 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 11.03.2018 р. у справі № 814/886/17.

На підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 серпня 2016 року №1 «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону №1700-VII належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Закону №1700-VII, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права згідно з вимогами частини другої статті 49 Закону №1700-VII зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Згідно із підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 3, частиною першою статті 45 Закону № 1700-VII військові посадові особи Збройних Сил України забов'язанні щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-VII.

Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.1 розділу ІІ «Підстави та предмет службового розслідування» Порядку №608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв’язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Згідно п.1, 3 розділу V «Оформлення результатів службового розслідування» Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв’язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв’язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

За наслідками службового розслідування не встановлено причинного зв’язку правопорушення з виконанням позивачем обов’язків військової служби; вини військовослужбовця; причинного зв’язку між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась.

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на матеріали службового розслідування, зазначив, що позивач не мав на меті приховати отриманий дохід або уникнути декларування, оскільки грошові кошти ним було отримано у законний спосіб із законних джерел та останні відображені під час подання декларації.

Вирішуючи спір, суд враховує, що точність та передбачуваність підстав для дисциплінарної відповідальності є надзвичайно бажаними для цілей юридичної визначеності та особливо для гарантування незалежності.

Вислів “згідно із законом” вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі “Копп проти Швейцарії”, п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

Отже, ця фраза передбачає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (рішення від 24 квітня 2008 року у справі “C.G. та інші проти Болгарії”, заява № 1365/07, п. 39). Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій у цьому контексті є необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (рішення у справі “P. G. та J. H. проти Сполученого Королівства”, заява № 44787/98, п. 46, ECHR 2001-IX).

Беручи до уваги наведене, враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.03.2018 р. у справі № 814/886/17, відповідно до якої здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, суд дійшов висновку, що наказ командира військової частини А3955 «Про результати службового розслідування за фактами порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» № 116 від 17.05.2018 р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 у вигляді оголошення суворої догани (пункт 3 наказу) є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Портова, буд. 8 «а», кв. 10; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Військової частини А3955 (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 51; код ЄДРПОУ 07954406) про визнання протиправним та скасування п.3 наказу № 116 від 17.05.2018р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А3955 «Про результати службового розслідування за фактами порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» № 116 від 17.05.2018 р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 у вигляді оголошення суворої догани (пункт 3 наказу).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.07.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.