Ухвала суду № 75224326, 10.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з питань залишення позовної заяви без розгляду

10 липня 2018 року Справа № 0840/2729/18 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 (Ізраїль, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Івана Алексєєва, буд.2; код ЄДРПОУ 37927773)

про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати рішення Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №216/08 від 02.04.2018 про відмову неправомірним та скасувати та зобов'язати Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачці з 07.10.2009 – шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позивачем подано до суду разом з позовом Клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якому зазначив, як причину пропуску строку наступне: «… Пенсійний фонду України, а також його структурні управління, штучно створили ситуацію в Державі Ізраїлі, коли той факт, що громадяни України, які виїхали за її межі не мають права на поновлення пенсії, з причин вказаних вище, став загальновідомим, і їм начебто необхідно дочекатися моменту, коли будуть підготовлені нормативно-правові акти, які визначать механізм виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном, і з якими між Україною не укладено міжнародних договорів … Позивачка по справі, що на даний час постійно проживає в Державі Ізраїль, та що десятки років свого життя віддала тяжкій праці, не маючи відповідних юридичних знань та не знаючи особливостей пенсійного законодавства, як і тисячі інших пенсіонерів, що проживають за межами України, була введена органами ПФУ в оману, та була впевнена що вона не має права на поновлення пенсії до моменту визначення механізму виплати пенсій в законодавстві України. … Тільки після винесення рішення про відмову у поновленні пенсії позивачці від 02.04.2018 (отримане 25.04.2018) між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу рішень дій і бездіяльності відповідача для оскарження якого і був поданий цей позов. Таким чином, право позивачки на поновлення виплати пенсії було порушено дією, бездіяльністю та рішенням відповідача в момент отримання його відмови від 02.04.2018 і саме з цього моменту у позивачки виникло право на оскарження дій відповідача, і саме з цього моменту почав спливати шестимісячний строк, встановлений ст.122 КАС України, в межах котрого подається цей позов. …».

У ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Як зазначено у ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З 07.10.2009 – дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу (07.10.2009) територіальні органи Пенсійного фонду України мають відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте, наявність обов’язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009 та не відновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.

Звідси, згідно з приписами ст.122 КАС України права позивача підлягають захисту у межах шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому, подання позивачем до відповідача заяви про поновлення виплати пенсії 22.03.2018 не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав та інтересів. Дата 22.03.2018 свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і дана дата не пов’язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Позов був поданий на пошту 04.07.2018.

Таким чином, виходячи з приписів ст.ст.122, 123 КАС України права позивача підлягають захисту у межах шестимісячного строку звернення до суду – з 04.01.2018.

При цьому, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 07.10.2009 по 03.01.2018 позивач не надав, підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк не зазначив.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача у частині зобов’язання вчинити певні дії відповідача за період з 07.10.2009 по 03.01.2018 підлягають залишенню без розгляду.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 30.01.2018 у справі №408/2861/17-а (провадження К/9901/642/17); від 27.02.2018 у справі №523/5348/17 (провадження К/9901/247/17), які відповідно до положень ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення у справі.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Аналогічна за змістом правова позиція викладена колегіями суддів Верховного Суду України у постановах: від 22.12.2015 у справі №800/45/15, від 05.12.2011 у справі №21-369а11, Верховного Суду в ухвалі від 10.01.2018 по справі №332/3802/14-ц.

З урахуванням матеріалів справи, адміністративний позов поданий позивачем після закінчення строку, установленого законом, і суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На думку суду позивачем, його представником не наведено об’єктивних, поважних причин пропуску вказаного строку, тому адміністративний позов, поданий після закінчення строку, установленого законом, підлягає залишенню без розгляду. Поважних підстав для поновлення вказаного строку представником позивача не наведено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (Ізраїль, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Івана Алексєєва, буд.2; код ЄДРПОУ 37927773) про зобов’язання вчинити певні дії за період з 07.10.2009 по 03.01.2018 – залишити без розгляду.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295 КАС України.

Суддя О.О. Прасов