Рішення № 75223879, 11.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. Справа№805/4276/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі його заяви, яка подавалася у 2008 році, мав бути проведений перерахунок пенсії. Будь-які рішення чи повідомлення щодо перерахунку пенсії не отримував.

З листа відповідача від 20 грудня 2017 року №32142/02 та доданих до нього документів дізнався, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2008 року та оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з цього часу не вірно обрано період оптимізації – обрано період з 01 травня 1982 року по 30 червня 1983 року.

Вважав, що при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі позивач відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має право на виключення 27 місяців. При виключенні періоду з 01 травня 1982 року по 30 червня 1983 року коефіцієнт по заробітній платі становить 1,02367, а при виключені періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року – 1,16785, тобто більший.

У березні 2018 року, не погодившись з перерахунком пенсії, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі скаргою на дії відповідача, в якій просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії шляхом виключення періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з дня невірного нарахування, тобто з 01 січня 2008 року, на що отримав відповідь від 13 березня 2018 року про відмову в перерахунку пенсії.

Вважаючи, що порушені його пенсійні права, просив:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови в перерахунку його пенсії шляхом виключення періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з дня невірного нарахування, тобто з 01 січня 2008 року;

- зобов’язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області провести перерахунок його пенсії шляхом виключення періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з дня невірного нарахування, тобто з 01 січня 2008 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі допущено заміну відповідача ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області його правонаступником – Маріупольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що позивач отримуває пенсію за віком з 19 квітня 1993 року, для обчислення пенсії використано заробіток позивача за 24 календарні місяці за період з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1992 року (середній заробіток по народному господарству склав 126,68 грн.; заробіток за місяці, які увійшли у розрахунок склав 2984,47289; середньомісячний заробіток для обчислення склав 124,35). При написанні заяв про перерахунок пенсії від 21 січня 2008 року, 15 січня 2010 року, 23 лютого 2012 року, 17 лютого 2014 року, 11 лютого 2016 року, 02 березня 2016 року, 26 липня 2016 року (усіх заяв про перерахунок пенсії, що наявні у пенсійній справі) позивач не виявив бажання виключити з підрахунку заробітної плати якийсь конкретний період, тому Управління проводило перерахунки автоматизованим способом. Внаслідок проведеного перерахунку по заяві від 21 січня 2008 року сума коефіцієнтів заробітної плати зменшилася з 85,02354 до 74,72529, проте індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії після проведення оптимізації заробітку збільшився з 0,97728 до 1,02363, що в свою чергу спричинило збільшення розміру пенсії позивача, оскільки даний коефіцієнт використовується у формулі для обчислення пенсії. Вважав, що відповідач діяв відповідно до вимог законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, який є правонаступником Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсію йому призначено з 19 квітня 1993 року. До 22 липня 2016 року мав статус працюючого пенсіонера.

Позивач неодноразово звертався до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявами про перерахунок пенсії: заяви від 21 січня 2008 року, 15 січня 2010 року, 23 лютого 2012 року, 17 лютого 2014 року, 11 лютого 2016 року, 02 березня 2016 року, 26 липня 2016 року, в яких не просив при перерахунку пенсії виключити із підрахунку заробітної плати певні періоди.

21 листопада 2017 року звернувся до відповідача із заявою, в якій не погоджуючись з розміром пенсії, просив направити на його адресу певні документи щодо призначення, перерахунку, індексації та розміру пенсії.

На заяву надано відповідь від 20 грудня 2017 року №32142/02, в якій повідомлялося, що перерахунок пенсії позивача після 01 листопада 2011 року відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (як працюючому пенсіонеру) по стажу і заробітку не проводився. Розрахунок відповідно до ч. 2 ст. 27 вказаного Закону також не проводився. Пенсія не індексувалася відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», оскільки до 22 липня 2016 року позивач мав статус працюючого пенсіонера. З 01 жовтня 2017 року проведено осучаснення пенсій відповідно до змін, що були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії». Розмір пенсії розраховано згідно з діючим законодавством на підставі документів пенсійної справи.

Разом з вказаним листом на адресу позивача були надіслані: копія розпорядження розрахунку пенсії з відомостями про коефіцієнти стажу по заробітку, доплати та надбавки, періоди страхового стажу та заробітної плати, розмір середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні; довідку про розмін нарахованої та фактично виплаченої пенсії (з урахуванням індексації) помісячно з часу призначення пенсії до теперішнього часу; довідку про базові місяці для обчислення індексації.

У березні 2018 року після ознайомлення з вказаними документами, не погодившись з перерахунком пенсії, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі скаргою, в якій зазначав, що при перевірці нарахованої йому пенсії він виявив, що при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі має право на виключення 58 місяців. При оптимізації коефіцієнта по заробітній платі ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області не вірно була проведена оптимізація. Так, при виключенні періоду з 01 травня 1982 року по 30 червня 1983 року коефіцієнт по заробітній платі становить 1,02367, а при виключені періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року – 1,16785. Просив зобов’язати ОСОБА_2 об'єднане управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі виключити період з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року починаючи з 01 січня 2008 року.

На скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь від 13 березня 2018 року, в якій повідомлялося, зокрема, що страховий стаж позивача становить 49 років 13 днів (стаж враховано по 31 січня 2016 року), у тому числі за списком №2 – 29 років 9 місяців 25 днів. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період з 01 січня 1979 року по 31 грудня 1983 року згідно з довідкою про заробітну плату та за період з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року за даними системи персоніфікованого обліку (87 міс.). Максимальна дата оптимізації заробітку позивача – 31 грудня 2003 року.

Також повідомлялося, що з 01 жовтня 2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» з використанням показника середньої заробітної плати 3764,40 грн., показника вартості одного року страхового стажу 1% та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 1452 грн. Індивідуальний коефіцієнт стажу становить 0,49000. Розмір середньої заробітної плати для обчислення пенсії – 3853,50 грн. (3764,40 грн. – показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік х 1,02367 – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Також повідомлялося, що розмір пенсії позивача з 01 жовтня 2017 року становить 2303,13 грн., де: 1888,22 грн. – основний розмір пенсії (3853,50 грн. х 0,49000); 348,48 грн. – доплата понад нормативний стаж (1452 грн. х 24%); 66,43 грн. – підвищення дітям війни. Пенсія виплачується згідно із законодавством.

Судом також встановлено, що відповідно до архівної довідки про заробітну плату від 16 березня 2007 року № 738, що видана архівним відділом Маріупольської міської ради, та інформацією про заробітну плату, що міститься у відповідача, протягом періоду з 01 травня 1982 року по 30 червня 1983 року позивач 6 місяців (травень, червень, липень, вересень 1982 року, травень та червень 1983 року) не отримував заробітну плату.

Відповідно до довідки про заробітну плату за 2005, 2006 та 2007 звітні роки, що видані комунальним закладом «Дитячо-юнацька спортивна школа №2 міського управління освіти м.Маріуполя», та інформацією про заробітну плату, що міститься у відповідача, протягом періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року позивач щомісяця отримував заробітну плату.

При проведенні перерахунку пенсії і при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з 01 січня 2008 року відповідачем з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключено період з 01 травня 1982 року по 30 червня 1983 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною на час перерахунку пенсії позивача у 2008 році, було передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка є чинною натепер, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Згідно з вказаним Порядком орган, що призначає пенсію, розглядає питання, зокрема про призначення, перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою (п. 37 Порядку в редакції, яка була чинною на час перерахунку пенсії позивача у 2008 році, і додаток 4 до нього, п. 4.1 Порядку в редакції, яка є чинною натепер, і додаток 2 до нього).

Додатками до вказаного Порядку є заява про призначення/перерахунок пенсії, в якій є абзац, який в разі необхідності підлягає заповненню: «При призначенні пенсії прошу виключити із підрахунку заробітної плати період з _____ до _____ або провести це автоматизованим способом (непотрібне закреслити).»

Отже, законодавством надано право особі, яка звернулася за пенсією, на виключення за її вибором з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за певних умов.

Таке право реалізується шляхом волевиявлення – тобто шляхом подання відповідної заяви до органу Пенсійного фонду України із зазначенням періоду, який особа бажає виключити.

В жодній з поданих позивачем заяв про перерахунок пенсії, що містяться в пенсійній справі, питання про виключення з підрахунку заробітної плати певного періоду, зокрема періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року, про який йдеться позові, не ставилося.

З огляду на наведене органом Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії і при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з 01 січня 2008 року з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, було самостійно виключено період з 01 травня 1982 року по 30 червня 1983 року, протягом якого позивач 6 місяців не отримував заробітну плату.

Вказані дії відповідача не порушують пенсійні права позивача, оскільки не позбавляють його можливості звернення до органу Пенсійного фонду України з питанням про перерахунок пенсії з урахуванням виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, певного періоду.

З огляду на наведене правові підставі для визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду України із зазначених в позові підстав – відсутні.

Позовні вимоги про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії (провести перерахунок пенсії позивача шляхом виключення періоду з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року при оптимізації коефіцієнта по заробітній платі з дня невірного нарахування, тобто з 01 січня 2008 року) - є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основних позовних вимог (п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні основних позовних вимог, тому правові підстави для задоволення похідних позовних вимог відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року сплату судового збору в сумі 704,80 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при відмові в задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь Державної судової адміністрації України (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволені позову ОСОБА_1 (87517, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (87517, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, розрахунковий рахунок: 31211256026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації 22030106) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 11 липня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.