Рішення № 75223748, 12.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Справа № 804/824/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/824/18 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_2, у якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 49 839, 37 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідача обліковується заборгованість у загальному розмірі 49 839, 37 грн., яка платником у добровільному порядку не погашена.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер №804/824/18.

Поданий Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 05 лютого 2018 р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

На виконання ухвали суду від 05.02.2018р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Так, позовна заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була приведена у відповідність до ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і вважається поданою 30 січня 2018 року.

Водночас, відповідачем у поданій Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області до суду позовній заяві визначено фізичну особу (ОСОБА_2).

Згідно із приписами ч.2, ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вимог зазначеної норми, 26.02.2018р. судом сформовано та направлено до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2.

21.03.2018р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла запитувана інформація за вказаним зверненням суду.

21.03.2018р. згідно наявної у матеріалах справи довідки №75 від 13.04.2018р. суддя Барановський Р.А. перебував у відпустці, у зв’язку з чим питання щодо відкриття провадження по справі вирішено суддею після виходу з відпустки у строк визначений ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2018 р. відкрито провадження по справі №804/824/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/824/18 у спрощеному провадженні з урахуванням положень ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі №804/824/18 судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 12.04.2018р.

Вищезазначену ухвалу суду разом із супровідним листом було направлено на адресу проживання/перебування відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, яку підтверджено відомостями Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 14.03.2018р. (вх. №14334/18 від 21.03.2018р.), а саме: 49000, АДРЕСА_1.

01.06.2018р. на виконання вимог ст. 116 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку” №270 від 05 березня 2009 року працівниками УДППЗ "Укрпошта" було повернуто вищезазначене поштове відправлення суду із відміткою "За закінченням терміну зберігання" та відбитком штепеля поштової служби, що датований 31.05.2018р.

Таким чином, ухвалу суду про відкриття спрощеного позовного провадження від 12.04.2018р. направлена на поштову адресу відповідача та згідно із приписами статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається врученою, оскільки поштове відправлення повернуто до суду поштовою службою та не вручено адресату з незалежних від суду причин.

Станом на 12.06.2018р. відзив ОСОБА_2 на позов у встановлений судом строк до суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 024.07.1961 р.н.) перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній податковій інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Так, за обліковими даними контролюючого органу відповідач має податкову заборгованість по сплаті земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 112 9320, 43 грн., з якого подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позову щодо стягнення податкового боргу в сумі 63 091, 06 грн., який постановою суду від 17.04.2017р. по справі №804/1987/17 задоволено повністю, а сума новоствореного боргу складає 49 839, 37 грн.

Даний борг виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом згідно:

-податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за №0002381302 від 22.03.2017р. в сумі 964, 05 грн. (отримано відповідачем згідно наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 12.04.2017р.;);

-податкового повідомлення-рішення форми "Ф" за №13562-1302 від 12.07.2017р. в сумі 48 875, 32 грн. (отримано відповідачем згідно наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 18.08.2017р.).

Докази оскарження в адмінстратвиному або судовому порядку вищезазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника, у зв’язку з несплатою вищезазначених сум податкові зобов’язання відповідача по сплаті земельного податку з фізичних осіб набули статусу податкового боргу, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також неухильно додержуватись Конституції, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 58.2. ст.58 ПК - податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст.58 ПК - податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Так, зважаючи на відсутність доказів оскарження платником податкових повідомлень-рішень №13562-1302 від 12.07.2017р. та №0002381302 від 22.03.2017р. сума заборгованості відповідача за вказаним рішенням є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).

На виконання вимог зазначеної норми, позивачем сформовано та направлено на адресу платника податкову вимогу №3055-25 від 15.05.2015р. на суму 5125, 21 грн.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

Докази оскарження або відкликання зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті земельного податку з фізичних осіб, яка в рамках даного адміністративного спору становить 49 839, 37 грн. та відповідчем у добровільному порядку не погашена.

Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК).

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 тп п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед податковим органом зі сплати земльного податку з фізичних осіб в рамках даного адміністративного позову становить 49 839, 37 грн., однак відповідачем до суду не надано відзиву на позов або доказів погашення відповідної суми заборгованості підприємства, у зв'язку з чим суд вважає правомірним стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи №804/824/18 позивач, як суб’єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву на позов та з огляду на відсутність доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДФС в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 143, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 39394856) до ОСОБА_2 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49026, м.Дніпро, пр. Слобожанський, 95а; код ЄДРПОУ 39499924) про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податкову заборгованість в сумі 49 839, 37 грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень тридцять сім копійок)..

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1