Рішення № 75223676, 09.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року справа № 810/2327/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

10 травня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (далі – Закон № 796-XII);

- зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог ст. 54 Закону № 796-XII в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, з 18 листопада 2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, оскільки позивачем при подачі заяви було подано усі необхідні документи, визначені Законом № 796-XII.

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що відсутні підстави для призначення пенсії в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до вимог Закону № 796-XII за матеріалами архівної пенсійної справи померлого чоловіка позивача – ОСОБА_2 Зазначив, що розрахунок пенсії може бути проведено за умови надання нової архівної довідки про заробітну плату з урахуванням 6-ти годинного робочого дня (а.с. 58-59).

4 липня 2018 р. від представників сторін до суду надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, у судовому засіданні 4 липня 2018 р. було ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

8 листопада 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії «по втраті годувальника фактичні збитки» (а.с. 7).

10 листопада 2017 р. відповідачем було винесено рішення № 3819 «Про відмову в перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1» (далі – рішення № 3819) (а.с. 9).

Вказане рішення обґрунтовано тим, що за матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка позивача ОСОБА_2 розрахунок заробітної плати проведено з урахуванням роботи в зоні відчуження у період з 29 по 31 травня 1986 р. по 8 годин щоденно. Розрахунок проведено відповідно до довідки від 4 січня 2006 р. № 5, виданої відкритим акціонерним товариством «Поліський рай-постач». У матеріалах пенсійної справи міститься копія табелю обліку робочого часу за травень-червень 1986 р., складений на підприємстві «Поліська райсільгосптехніка», не завірений в зоні відчуження та копія особового рахунку за 1986 р., в якому також не зазначено кількість відпрацьованих в зоні відчуження годин. Сума заробітної плати в зоні відчуження в особовому рахунку не виділена.

У зв’язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 796-XII та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 (далі - Порядок).

Згідно з вимогами ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до вимог п. 2.3. Порядку до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в п.п. 2, 3 п. 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії членам сім’ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Позивач є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням № 603948, виданим 14 вересня 2017 р. Київською обласною державною адміністрацією (а.с. 13).

10 липня 2007 р. позивач звільнена з роботи за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.15-18).

17 березня 2017 р. помер чоловік позивача – ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-ОК № 397025 (а.с. 19).

Як вже зазначалося, 8 листопада 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії «по втраті годувальника фактичні збитки» (а.с. 7).

До вказаної заяви позивачем було долучено: трудову книжку, довідку про заробітну плату, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію Чорнобильського посвідчення, копію диплому, копію військового квитка, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дітей, документи про стаж, що підтверджується додатком до заяви (а.с. 8).

10 листопада 2017 р. відповідачем було винесено рішення № 3819, яким було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії (а.с. 9).

Вказане рішення обґрунтовано тим, що за матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка позивача ОСОБА_2 розрахунок заробітної плати проведено з урахуванням роботи в зоні відчуження у період з 29 по 31 травня 1986 р. по 8 годин щоденно. Розрахунок проведено відповідно до довідки від 4 січня 2006 р. № 5, виданої відкритим акціонерним товариством «Поліський рай-постач». У матеріалах пенсійної справи міститься копія табелю обліку робочого часу за травень-червень 1986 р., складений на підприємстві «Поліська райсільгосптехніка», не завірений в зоні відчуження та копія особового рахунку за 1986 р., в якому також не зазначено кількість відпрацьованих в зоні відчуження годин. Сума заробітної плати в зоні відчуження в особовому рахунку не виділена.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що для розрахунку пенсії в разі втрати годувальника за довідкою від 4 січня 2006 р. № 5, яка міститься в матеріалах архівної пенсійної справи, підстави відсутні.

При вирішенні правомірності таких дій відповідача, судом враховано таке.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Наведене свідчить, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка досягла пенсійного віку та має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Як вже зазначалося, вимогами ст. 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Тобто, позивач має право на отримання 50 % розміру пенсії померлого чоловіка.

Судом встановлено, що померлий чоловік позивача ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується розпорядженнями відповідача (а.с. 45-46).

При цьому, розмір пенсії померлого чоловіка позивачем не оспорюється.

Згідно з вимогами п. 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до вимог п. 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як убачається з п. 4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як убачається з копії заяви позивача від 8 листопада 2017 р., вона оформлена належним чином та прийнята працівником відповідача, що підтверджує правильність її заповнення на наявність усіх необхідних документів (а.с. 7-8).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника, а отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії у зв’язку з втратою годувальника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З урахуванням вимог зазначеної норми, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку позивачу пенсії від 10 листопада 2017 р. № 3819 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням вищезазначених висновків суду.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію по втраті годувальника з 18 листопада 2017 р., судом встановлено таке.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов’язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні в цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.ст. 9, 245 КАС України, зокрема, вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права, а саме: зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії по втраті годувальника, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Вимогами ст. 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на те, що у матеріалах архівної пенсійної справи відсутні документи для перерахунку пенсії померлого чоловіка позивача ОСОБА_2, оскільки розмір його пенсії позивачем не оспорюється.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1 991 р. № 796-XII.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області «Про відмову в перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1» від 10 листопада 2017 р. № 3819.

Зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 8 листопада 2017 р. з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.