
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 липня 2018 р. Справа № 802/1578/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (25513, Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, пров. Примирення, 16)
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)
про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АА №806311, ІПН НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, м. Вінниця,Хмельницьке шосе, 7) провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше поданих документів та виплачених за 24 календарних місяці перед місяцем додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, доплати за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплати за службу у вихідні та святкові дні, згідно довідок: від 13.02.2018 року № 3.3/129-18/Д-68 Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції; від 14.02.2018 № 94/4-1-18/Д-1 Синельниківської виправної колонії (№94) - № 1 та № 2; від 14.02.2018 року № 27 Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 12.10.2017 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності. В березні 2018 року позивач звернувся до відповідача із довідками про склад та розмір усіх додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувались йому за час проходження служби та на які нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заявою здійснити обрахунок пенсії на підставі наданих довідок про розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових потреб, індексації виплат за 24 календарних місяці перед місяцем звільнення. Листом від 06.04.2018 року відповідач повідомив позивача про суму його грошового забезпечення, однак відмовився включити до обрахунку пенсії додаткові види грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, доплати за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплати за службу у вихідні та святкові дні. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 05.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, згідно якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Окремо зазначає, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено єдиний внесок при призначенні пенсії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 11.10.2017 року №378/ОС, полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Державної кримінально-виконавчої служби України Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з підстав, визначених ч.1 п. 2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Вислуга років на день звільнення становить в календарному обчисленні становить 20 років 11 місяців та 10 днів, у пільговому - 27 років 10 місяців та 21 день.
З 12 жовтня 2017 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до положень Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
23.03.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, в якій просив повідомити про складові: основні та додаткові види грошового забезпечення, з яких була обрахована його пенсія при призначенні та у разі не включення до додаткових видів грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових потреб та індексації на 24 календарних днів перед місяцем звільнення просив включити дані суми вказаних складових на підставі наданих довідок та здійснити перерахунок пенсії.
Листом від 06.04.2018 року № 1147/Д-12 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що при обчисленні пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до додаткових видів грошового забезпечення належать лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення та премії. Таким чином, при призначенні позивачу пенсії до додаткових видів грошового забезпечення не були враховані допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та грошова допомога при звільненні.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини другої цієї статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної на момент призначення пенсії позивачу) (далі - Постанова 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Відповідно до пункту 3 Постанови 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців .
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови №1294 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07 жовтня 2009 року №222 ,зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.09.2009 року за №1040 (чинної на момент звільнення позивача зі служби), (далі - Інструкція 222).
Згідно зазначених нормативних документів особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим хто перебуває у розпорядженні, виплачується матеріальна допомога у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення: для оздоровлення в разі вибуття в чергову відпустку та для вирішення соціально-побутових питань за мотивованим рапортом (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 9.1 розділу 9 Інструкції).
Таким чином, зазначені вище виплати є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 року відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Щодо доплати за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплати за службу у вихідні та святкові дні, то зазначені додаткові види грошового забезпечення передбачені п.1.9 Інструкції 222.
Так п. 1.9 Інструкції встановлено, що при залученні осіб рядового та начальницького складу до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу й окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці виходячи із 41-годинного робочого тижня. При цьому понаднормова служба не повинна перевищувати для кожної особи чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Компенсація понаднормової служби шляхом відгулів не допускається.
Служба осіб рядового та начальницького складу в дні щотижневого відпочинку (за винятком тих осіб, які несуть службу за затвердженими в установленому порядку графіками змінності служби) та святкові дні може компенсуватися за їх згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі виходячи з посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, як військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та ін.
Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
Таким чином, єдиний внесок нараховується і сплачується із суми грошового забезпечення кожної застрахованої особи.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, доплати за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплати за службу у вихідні та святкові дні, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Матеріали справи свідчать, що згідно довідок про додаткові види грошового забезпечення, наданих Синельниківською виправою колонією (94) № 94/4-1-18/Д-1 від 14.02.2018 року, Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 27 від 14.02.2018 року та Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №3.3/129-18/Д-68 за період з 2015 по 2017 роки позивачу виплачувались індексація, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, доплата за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплата за службу в святкові та неробочі дні, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.
Отже, індексація, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, доплата за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплата за службу в святкові та неробочі дні, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд в постановах від 28.02.2018 року у справі № 522/9660/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2925/18), від 22.03.2018 року у справі № 604/319/17 (адміністративне провадження № К/9901/875/17), від 14.03.2018 року справа № 272/963/17 (адміністративне провадження № К/9901/844/17).
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (2110, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403) щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АА №806311, ІПН НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з урахуванням раніше поданих документів та виплачених за 24 календарних місяці перед місяцем додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, доплати за несення служби понад установлений законодавством робочий час, доплати за службу у вихідні та святкові дні, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 12.10.2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АА №806311, ІПН НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Альчук Максим Петрович
Судове рішення № 75223579, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/1578/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: