Постанова № 75223561, 10.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4394/18 Справа № 757/2188/18 Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С. Г. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 81

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року у справі за клопотанням Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду м. Мінська Республіки Білорусь від 12 жовтня 2017 року у справі №3-3/2017 за позовом Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізингового підприємства «Украгропостач» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року було залишено без розгляду клопотання Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду м. Мінська Республіки Білорусь від 12 жовтня 2017 року у справі №3-3/2017 за позовом Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до ТОВ «Виробничо-лізингового підприємства «Украгропостач» про стягнення страхового відшкодування.

В апеляційній скарзі Білоруське республіканське унітарне підприємство експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» просить ухвалу суду від 13 березня 2018 року скасувати та задовольнити клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи у січні 2018 року Білоруське республіканське унітарне підприємство експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» звернулися до Печерського районного суду м. Києва про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду м. Мінська Республіки Білорусь від 12 жовтня 2017 року у справі №3-3/2017 за позовом Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізингового підприємства «Украгропостач» про стягнення страхового відшкодування (а.с.2-4).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року клопотання Відкритого акціонерного товариства «Промагролізинг» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду м. Мінська Республіки Білорусь від 12 жовтня 2017 року у справі №3-3/2017 за позовом Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізингового підприємства «Украгропостач» про стягнення страхового відшкодування направлено для розгляду за підсудністю до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська (а.с.17).

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року залишено без розгляду клопотання Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду м. Мінська Республіки Білорусь від 12 жовтня 2017 року у справі №3-3/2017 за позовом Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до ТОВ «Виробничо-лізингового підприємства «Украгропостач» про стягнення страхового відшкодування (а.с.23).

Погодитися такими висновками суду неможливо з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Частиною 1 ст. 466 ЦПК України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмові формі і повинно містити: ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; мотиви подання такого клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 466 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.3 ст. 466 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: засвідчена у встановленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); документ, який засвідчує, що сторона стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі у справі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи; документ, що визнає в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконується); документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 466 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом із документами, що додано до нього, особі, що його подала.

Залишаючи без розгляду клопотання Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант», суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилався на те, що вказане клопотання подано без дотримання вимог діючого законодавства, а саме: до клопотання не додано засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у ч. 3 ст. 466 ЦПК України документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Слід зазначити, в ч. 5 ст.5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року, роз'яснено, що при зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув та безпідставно залишив без розгляду клопотання Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про надання дозволу на примусове виконання рішення.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2018 слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» - задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді