Рішення № 75223414, 25.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Справа № 804/377/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької південної об"єднаної державної податкової інспекції Головного управлціння ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.06.2017р. № Ф-743-13/484,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.06.2017р. № Ф-743-13/484.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки з моменту отримання вимоги позивач неодноразово намагався отримати інформацію від відповідача стосовно часу виникнення заборгованості по недоїмці, періоду часу виникнення заборгованості недоїмки, суми заборгованості недоїмки, наявності фінансових санкцій (розміру штрафів, пені), порядку нарахування заборгованості по недоїмці. Жодної відповіді стосовно виникнення даної заборгованості по недоїмці відповідач не надав. За весь період здійснення господарської діяльності як фізичної особи-підприємця з 2006 року і по цей час органами податкової інспекції перевірок щодо позивача взагалі не проводилось. Відповідно не має актів документальних перевірок, на підставі яких можна було б взнати хоча б період часу в який виникла недоїмка.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаружване рішення винесено правомірно, оскільки станом на 01.06.2017р. у позивача існувала заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 6283,88 грн. В зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску, відповідно до п. 4 ст. 25 ЗУ №2464, ФОП ОСОБА_2 було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-743-13/484 від 12.06.2017р.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги та зазначив, що за період з 01.01.2017р. по 31.05.2017р. було нараховано єдиний внесок у сумі 3102,00 грн., проте позивачем сплачено — 7979,82 грн. (тобто більше на 4877,82 грн), але при цьому заборгованість станом на 01.06.2017р. складає 6283,88 грн. Таким чином, позивач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12 червня 2017 року № Ф-743-13/484 складена безпідставно, є необгрунтованою, неправомірною та підлягає скасуванню.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи позовної заяви, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності в Виконавчому комітеті Криворізької міської ради з 19.06.2006р. З 19.10.2012 року перебуває на обліку в Криворізькій об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС (далі - ОДПІ) (спрощен система оподаткування) та є платником єдиного внеску.

22 червня 2017р. позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 червня 2017 року № Ф-743-13/484 (надалі вимога), виданої Криворізькою південною об'єднаною Державною податковою інспекцією - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якій визначено суму недоїмки в розмірі 6283,88 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - ЗУ № 2464).

Згідно п.4. ч.1 ст.4 Закону України №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи -підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону України №2464 - платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску, Державною фіскальною службою України в інформаційні системи ГУ ДФС платників з кодом бюджетної класифікації 71040000 впроваджено автоматичне щоквартальне нарахування сум єдиного внеску по фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно приписів ч. 4 ст. 8 Закону № 2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Порядок нарахування та обліку сум платежів, нарахованих в інтегрованій картці платника був визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 №_765 (порядок № 765) (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 та діяв до 10.06.2016) та наразі визначається Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422.

Пунктами 3 - 5 розд. III Порядку №765 передбачено, що нарахування сум до сплати єдиного внеску, самостійно визначених платником, в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів.

Суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум. Нарахування сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Дані про надходження передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, (п. 5 розд. IV зазначеного Порядку).

Згідно п. 7 розд. V Порядку у разі наявності у платника несплаченої суми недоїмки, штрафів та пені сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Тобто, відомості про утворення (нарахування) та погашення суми недоїмки, штрафів та пені платника єдиного внеску відображаються у відповідній інтегрованій картці.

Відповідно до ч.ч. 2 – 4, 6 ст. 25 Закону Україн 2464, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

При цьому, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У зв'язку із набранням чинності Закону України від 04.07.2013 року №406-\ТІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", та у відповідності до сумісного листа Міністерства доходів і зборів України та Пенсійного фонду України від 30.08 2013 №11149/5/99-99-17-03-01-16 та від 30.08.2013 №22777/03-01 «Про адміністрування єдиного внеску» - з урахуванням п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» функцію адміністрування єдиного внеску передано органам Міністерства доходів і зборів України з 01.10.2013 року.

Станом на 01.10.2013 року Управлінням Пенсійного фонду у Дзержинському районі м. Кривого Рогу було передано залишок, по особовому рахунку ФОП ОСОБА_2 позитивне сальдо зі сплати єдиного внеску у сумі 398,01 грн. (переплата).

З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску, Державною фіскальною службою України в інформаційні системи ГУ ДФС платників з кодом бюджетної класифікації 71040000 впроваджено автоматичне щоквартальне нарахування сум єдиного внеску по фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування.

З копій витягів Індивідуальної картки платника податків ФОП ОСОБА_2 (2014-2017 роки), встановлено, що за період з 01.10.2013р. по 31.12.2013р. нараховано єдиний внесок у сумі 1194,03 грн., сплачено - 0,0 грн.

Заборгованість по сплаті єдиного внеску на 01.01.2014р. склала 796,02 грн.

За період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. нараховано єдиний внесок у сумі 5022,52 грн., сплачено - 1218,67 грн.

Заборгованість по сплаті єдиного внеску на 01.01.2014р. склала 4599,87 грн.

В період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. нараховано єдиний внесок у сумі 5127,32 грн., сплачено - 3803,85 грн.

Заборгованість по сплаті єдиного внеску на 01.01.2016р. склала 5923,34 грн.

За період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. нараховано єдиний внесок у сумі 9536,03 грн., сплачено - 4297,67 грн.

Заборгованість по сплаті єдиного внеску на 01.01.2017р. склала 11161,7 грн.

За період з 01.01.2017р. по 31.05.2017р. нараховано єдиний внесок у сумі 3102,0 грн., сплачено - 7979,82 грн.

Станом на 01.06.2017р. заборгованість по сплаті єдиного внеску склала 6283,88 грн.

В зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску, відповідно до п. 4 ст.25 Закону України №2464, відповідачем було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-743-13/484 від 12.06.2017р. в розмірі 6283,88 грн.

Суд не приймає доводи позивача про те, що за період з 01.01.2017р. по 31.05.2017р. було нараховано єдиний внесок у сумі 3102,00 грн., проте ним сплачено — 7979,82 грн. (тобто більше на 4877,82 грн), але при цьому заборгованість станом на 01.06.2017р. склала 6283,88 грн., оскільки як було зазначено та підтверджується витягом з Індивідуальної картки платника податків ФОП ОСОБА_2, станом на 01.01.2017р. заборгованість по сплаті єдиного внеску у позивача складала 11161,7 грн., за період з 01.01.2017р. по 31.05.2017р. було нараховано єдиний внесок у сумі 3102,0 грн. Загальна сума нарахованого єдиного внеску склала: 11161,7+3102,00 = 14263,7 грн. Позивачем було сплачено 7979,82 грн. Таким чином, станом на 01.06.2017р. заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску склала 6283,88 грн. (14263,7-7979,82). На вказану суму відповідачем була сформована спірна вимога.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено що вимога від 12.06.2017р. № Ф-743-13/484, була сформована протиправно, не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність спірної вимоги від 12.06.2017р. № Ф-743-13/484., у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись, ст.ст. 139, 205, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 50006, інн НОМЕР_1) до Криворізької південної об"єднаної державної податкової інспекції Головного управлціння ДФС у Дніпропетровській області (пр.Металургів, 16, м.КривийРіг, 50006, код ЄДРПОУ 39738998) про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.06.2017р. № Ф-743-13/484 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3