Рішення № 75223135, 09.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2018 р. Справа № 802/1713/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (24321, АДРЕСА_1)

до: Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23)

про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просить:

визнати протиправними дії Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо зменшення під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 року та з 03.03.2018 року індивідуального коефіцієнту страхового стажу, який враховується для розрахунку пенсії, внаслідок зменшення оцінки страхового стажу з 1,35% до 1% за кожен рік стажу;

зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року та з 03.03.2018 року з урахуванням коефіцієнту страхового стажу роботи, який враховується для розрахунку пенсії, в розмірі, визначеному із застосуванням оцінки страхового стажу 1,35%.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що з 1 жовтня 2017 року йому було здійснено перерахунок пенсії відповідно до Закону України №2148-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%. Хоча, починаючи з часу призначення пенсії йому виплачувалась пенсія з розрахунку величини оцінки страхового стажу - 1,35%. Посилаючись на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 15.06.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Окремо зазначає, що відповідно до Закону №2148 позивачу проведений перерахунок пенсії з 1 жовтня 2017 року із застосуванням середньої заробітної плати в України в сумі 3764,40 грн. та зменшенням величини оцінки страхового стажу до 1%. З урахуванням наведеного, відповідач вважає свої дії правомірними та в межах чинного законодавства.

Крім того, відповідач у відзиві просить розгляд справи здійснити за правилами загального провадження КАС України.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч. 1 ст. 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Згідно із ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Частиною 2 цієї ст. 260 визначено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 260 КАС України).

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 ст. 260 КАС України).

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин (ч. 5 ст. 260 КАС України).

Частиною 7 ст. 260 КАС України визначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України дану справу віднесено до справ незначної складності, для якої пріоритетним є швидке вирішення у встановлені ч. 2 ст. 263 КАС України строки, а також те, що суд не визначав строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження КАС України задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.02.2016 року перебуває на обліку в Бершадському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області та отримує пенсію за віком, призначену йому відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В зв'язку з тим, що після призначення пенсії позивач ще продовжував працювати, 03.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії із дорахуванням страхового стажу за період роботи з 19.01.2016 р. по 31.01.2018 р.

Оскільки, після проведеного відповідачем перерахунку пенсії розмір моєї пенсії практично не змінився, 23.05.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити чи проведено йому перерахунок пенсії згідно наданих ним в березні 2018 року документів про додатковий страховий стаж та по якій причині розмір його пенсії не змінився після проведення перерахунку із збільшенням страхового стажу.

Листом від 31.05.2018 року № 1775/09-39/02-3 позивача повідомлено про те, що з 01.10.2017 року йому проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України №2148-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%.

Також повідомлено, що основний розмір пенсії позивача становить 3294,59 грн., тобто з урахуванням кратності коефіцієнта стажу 1,0 його розмір пенсії зменшився, але відповідно до діючого законодавства ОСОБА_1 здійснюється доплата до старого основного розміру пенсії, який був розрахований до 01.10.2017 року із кратністю коефіцієнта стажу 1,35 %, а саме - 338,46 грн. (старий розмір пенсії 3676,01 грн., новий розмір пенсії із кратністю 1,0 - 3337,55 грн. - 338,46 грн.).

Не погоджуючись із такими діями відповідача та наголошуючи на конституційних гарантіях, передбачених ст.ст. 22, 58 Конституції України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (№1058-ІV).

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи або перерахунку пенсії може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв'язку з чим у відповідності до вище вказаних положень підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з врахуванням ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 року визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Разом із тим, обґрунтовуючи протиправність дій відповідача, позивач посилається на положення ст. 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Проте, суд звертає увагу позивача на те, що перерахунок пенсії зі зменшенням величини оцінки одного року страхового стажу 1% було здійснено починаючи з 01.10.2017 року, а не з дати призначення їй пенсії, а тому посилання на положення ст. 58 Конституції України, на думку суду, є необґрунтованими.

Крім того, суд критично оцінює посилання позивача на те, що чинним законодавством України не передбачено можливість зміни величини оцінки одного року страхового стажу уже призначеної пенсії, з огляду на таке.

Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні від 03.06.2014 року "Великода проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач також посилається на положення ст. 22 Конституції України, якими визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однак, необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.

При цьому, з метою недопущення звуження прав позивача та зменшення розміру пенсії, відповідачем здійснюється доплата до основного розміру його пенсії. Внаслідок чого розмір пенсії позивача після її перерахунку не зменшився. Про вказані обставини також зазначає позивач.

З огляду на викладене, посилання позивача на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, на думку суду, є також необґрунтованими.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (24321, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23, код ЄДРПОУ 40382655) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович