
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.
з секретарем: Пухловою О.О.
за участю: прокурора – Литвинової Т.Є.
обвинуваченого – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/5684/18 (пр. № 1кп/201/544/2018), відомості про яке 16 травня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001177, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 21 березня 2013 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді двох років семи місяців позбавлення волі, звільненого 05 вересня 2014 року за ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2014 року, у зв’язку із хворобою, неодруженого, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_1 16 травня 2018 року близько 04.25 години, перебуваючи біля будинку № 12 по пр. Героїв у м. Дніпрі, побачив вхід до підвального приміщення вищевказаного будинку.
Далі, обвинувачений ОСОБА_1, проникнувши всередину вищевказаного підвального приміщення, двері якого, не були обладнані навісним замком, та вхід до якого, був вільним, побачив телефонний кабель ТПП 20*2*04, загальною довжиною 85 метрів, який належить ПрАТ «Фарлеп-інвест», загальна вартість якого, становить 890 гривень 80 копійок, та який він визначив, як об’єкт свого злочинного посягання. Далі, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в інше приміщення, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, маючи в руках спеціальний предмет, а саме плоскогубці, почав перерізати телефонний кабель, загальною довжиною 85 метрів, та після чого, вже з викраденим майном, намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, але на виході був зупинений працівниками охоронного агентства, у зв’язку з чим, не зміг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв’язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю другої групи, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом’якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання повністю буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу ОСОБА_1, а також встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом’якшують та обтяжують покарання останнього, що свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов’язаного з реальним його відбуванням.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.
Також, вирішуючи питання щодо заявленого представником ПрАТ «Фарлеп-Інвест» цивільного позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 1065,45 грн., суд, на підставі ст. 1167 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити його частково, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди ПрАТ «Фарлеп-Інвест» на суму 890,80 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи, а отже, саме така сума підлягає стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов’язки у виді: періодичного з’явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази – рюкзак з речами, а саме: плоскогубцями, ліхтариком, ключами, рукавцями та веб-камерою, які зберігаються у камері речових доказів Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 1334 від 16 травня 2018 року) – знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави втрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 2490-18 від 23 травня 2018 року у розмірі 286 грн. (двісті вісімдесят шість гривень) 00 коп.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (код ЄДРПОУ 19199961, р/р № 26006962498663 в ПАТ ПУМБ «РЦ в м. Київ», МФО 334851) в рахунок відшкодування майнової шкоди 890 грн. (вісімсот дев’яносто гривень) 80 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов
Судове рішення № 75222963, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 11.07.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/5684/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: