Ухвала суду № 75222159, 15.05.2018, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/839/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року колегія суддів Криничанського районного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Цаберябого Б.Н.,

суддів: Лісняк В.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички за участю прокурора Брілова М.О., захисника ОСОБА_2, заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі, за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно суд визнав ОСОБА_3 покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 07 грудня 2004 року вищезазначений вирок залишений без змін.

Не погоджуючись із призначеним покаранням ОСОБА_3 03 травня 2017 року подав до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами, яка 04 травня 2017 року була направлена до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Ухвалою колегії суддів судової плати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року заява ОСОБА_3 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами направлена для здійснення судового провадження до Криничанського районного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод / далі – Конвенція / гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium / Делькур проти Бельгії / Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Засуджений ОСОБА_3 використовує можливість звернення до суду для вирішення питання про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами. В судовому засіданні ОСОБА_3 вказав на неправильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 115 КК України за ознакою вчинення умисного вбивства особою, яка раніше вчинила умисне вбивство за вироком від 03 серпня 2004 року, бо він скоїв умисні вбивства двох осіб за єдиним умислом, в стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправною поведінкою стосовно нього самих потерпілих. Судом безпідставно вказано у вироку, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння і прийшов до потерпілих за горілкою, коли він дійсно прийшов до потерпілих з метою з'ясування стосунків. Він був юридично не освічений, тому оговорив себе, давши суду неправдиві показання. Нововиявленою обставиною він вважає надані в судовому засіданні завідомо неправдиві показання свідків і його самого, на яких грунтується вирок. Тому ОСОБА_3 просить скасувати за нововиявленими обставинами вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області стосовного нього від 03 серпня 2004 року і ухвалити новий вирок, повторно викликавши та допитавши у судовому засідання свідків, які можуть підтвердити його неприязні відносини з потерпілими.

Прокурор вважає заяву про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами безпідставною, оскільки ОСОБА_3 не дотримані строки подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_3 в судовому засіданні не вказаного жодних підстав для такого перегляду, а наведені ним обставини вчинення кримінального правопорушення, які не були враховані судом при ухвалення вироку можуть слугувати підгрунтям для оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, але не скасування вироку за нововиявленими обставинами.

Захисник вважає заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягаючою задоволенню, а вирок скасуванню, оскільки на час постановлення вироку суду не були відомі дійсні обставини, що обумовили скоєння ОСОБА_3 вбивства, тому з врахуванням цих обставин суд може дійти до висновку про іншу оцінку дій ОСОБА_3

Взявши до уваги викладені ОСОБА_3 доводи, вислухавши думки інших учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги заявника задоволені бути не можуть виходячи з наступного. Ст. 459 КПК України передбачає можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили і такими обставинами визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких грунтується вирок,

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути,

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звернулась до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини, але за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого, або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строком не обмежено. При цьому провадження у кримінальних справах за нововиявленими обставинами здійснюється в зв'язку з виявленням таких обставин, які або виникли вже після розгляду кримінальної справи, або існували на момент цього розгляду, однак не були відомі суду. Наявність таких обставин не дозволяє оцінювати винесене у кримінальній справі рішення як законне, обгрунтоване та справедливе. Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких грунтується вирок, зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження повинні бути встановлені вироком суду, а за неможливості його постановлення - матеріалами розслідування. Провадженню за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати здійснення досудового розслідування щодо фактів штучного створення або підроблення доказів, дачі свідомо неправдивих показань, завідомо неправильного перекладу, завідомо неправильного висновку чи пояснень експертом, зловживань слідчого, прокурора, слідчого судді, судді під час кримінального провадження.

Ст. 462 КПК України передбачає зазначення в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, та обгрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

В заяві ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вищевказані обставини, визначені ст. 459 КПК України, не зазначені та відсутні обгрунтування доводів заявника, що свідчить про недотримання ОСОБА_3 вимог ст. 462 КПК України. Заяв та клопотань на адресу Криничанського районного суду з цього приводу від заявника не надходило. Наявність особистих неприязних стосунків між ОСОБА_3 та потерпілими, відсутність будь-яких даних, які б вказували на те, що з боку потерпілих мало місце суспільно небезпечне посягання на життя чи здоров'я ОСОБА_3 встановлено ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 07 грудня 2004 року.

Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність в судовому засіданні підстав для перегляду вироку Апедяційного суду Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_3 від 03 серпня 2004 року, а в заяві про перегляд вказаного вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 ставить питання про переоцінку раніше встановлених обставин та всебічно досліджених доказів

стосовно мотиву злочину, скоєння злочину у стані сильного душевного хвилювання, скоєння злочину в тверезому стані, врахування протиправної поведінки потерпілих, характеризуючи даних особи засудженого та кваліфікації його дій, що не є обставинами, які не були відомі та не могли бути відомі суду при розгляді даної кримінальної справи, а можуть бути розцінені як підстави для оскарження вироку, а не перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Ст. 461 КПК України передбачає відсутність обмеження строків звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності підстав, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення. ОСОБА_3 не заявляє про свою невинність, а вважає, що ним скоєно вбивство в стані сильного душевного хвилювання, тобто менш тяжке кримінальне правопорушення. Але діюча на час скоєння злочину редакція ст. 116 КК України встановлює відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, а таких обставин ОСОБА_3 не наводить, ст. 116 КК України не передбачає відповідальності за умисне вбивство кількох осіб. В судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що він здійснив умисні вбивства потерпілих керуючись єдиним умислом. Але за таких умов кримінальна відповідальність передбачена п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, що не є менш тяжким злочином, ніж той, за яким ОСОБА_3 засуджений. Тому суд вважає, що правила ч. 4 ст. 461 КПК України щодо відсутності обмеження строків звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на ОСОБА_3 не можуть бути розповсюджені і ОСОБА_3 не дотриманий передбачений ч. 1 ст. 461 КПК України тримісячний строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, бо про вказані в заяві обставини ОСОБА_3 було відомо на час ухвалення вироку, тобто в серпні 2004 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 466, 467 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Заяву засудженого ОСОБА_3 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами – залишити без задоволення.

Протягом семи днів з дня її проголошення ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: ОСОБА_4

Судді: В.В. Лісняк

ОСОБА_1