Ухвала суду № 75221551, 09.07.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/144/17

Провадження № 1-кс/210/1340/18

"09" липня 2018 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Літвіненко Н. А.,

при секретарі Севанян М. Б.,

за участю прокурора Пономаренко І. О.,

адвоката ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, погоджене із прокурором у кримінальному провадженні №42017040000000009 від 04 січня 2017 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює старшим майстром КП «Жилсервіс 2» Дніпровської міської ради, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2018 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні другого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42017040000000009 від 04.01.2017 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, особи, які встановлюються досудовим розслідуванням, в період часу з 2012 по 2016 роки, вводячи в оману органи судової влади, та вступаючи у злочинну змову з окремими працівниками суду, шляхом підроблення документів, подання на підставі них низки судових позовів та підроблення судових рішень заволоділи об'єктами комунального майна – нежитловими приміщеннями №№16, 17, 18 в буд. 16 по вул. Пастера в м. Дніпро, чим спричинили законному власнику майна - громаді міста Дніпро в особі ОСОБА_5 міської ради, майнову шкоду у особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 2012 по 2013 роки ОСОБА_3 спільно з іншими невстановленими досудовим слідством особами, самовільно зайняв нежитлове приміщення №15 за адресою: м.Дніпро, вул.Пастера, 16, який належить Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (ЄДРПОУ 40081237), та частину нежитлового приміщення №16 за адресою: м.Дніпро, вул.Пастера, 16, яка належить на праві власності територіальній громаді м.Дніпро в особі Дніпровської міської ради код ЄДРПОУ: 26510514.

В період часу з 2012 по 2013 роки, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 спільно з невстановленими особами об’єднав та переобладнав нежитлові приміщення №15 та №16 у окреме приміщення загальною площею 106,5 кв.м., у яку повністю включено нежитлове приміщення №15 загальною площею 27,4 кв.м. та частина нежитлового приміщення №16 площею 74,0 кв.м.

У листопаді 2013 року на створене приміщення ОСОБА_3 замовив та отримав технічний паспорт від 24.11.2013 (Інвентаризаційна справа №01695) виготовлений ФОП ОСОБА_6 як на квартиру АДРЕСА_1, відповідно до якого площа квартири складає 106,5 кв.м., у яку повністю включено нежитлове приміщення №15 загальною площею 27,4 кв.м. та частина нежитлового приміщення №16 площею 74,0 кв.м., які належали до державної та комунальної власності.

В період часу з листопада 2013 року по січень 2016 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на придбання права на комунальне та державне майно шляхом шахрайства та з використанням підробленого рішення суду. Реалізовуючи свій злочинного намір, ОСОБА_3 в період часу з листопада 2013 року по січень 2016 року вступив у змову з невстановленими особами, в тому числі службовими особами Дніпропетровського районного суду, з метою підроблення вже існуючого судового рішення шляхом внесення до нього завідомо неправдивих відомостей про визнання за ОСОБА_3 права власності квартиру АДРЕСА_1.

В період часу з листопада 2013 року по січень 2016 року невстановлені службові особи Дніпропетровського районного суду, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, отримали доступ до матеріалів цивільної справи Дніпропетровського районного суду № 2-2163 за 2006 рік за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на гараж, який розташований за адресою: Дніпропетровський район, с.Олександрівка, вул. Опитна 1Ж (суддя Чубенко Л.І.).

В період часу з листопада 2013 року по січень 2016 року ОСОБА_3 діючи умисно, спільно з невстановленими досудовим слідством особами та невстановленими службовими особами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області здійснили підроблення матеріалів цивільної справи № 2-2163 за 2006 рік, шляхом складення завідомо неправдивих процесуальних документів суду, позовної заяви та документів до заяви, у які внесли неправдиві відомості, що предметом судового розгляду було визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1, а саме: Ухвали про відкриття провадження у справі від 30.11.2016; Позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно; ксерокопії договору купівлі продажу майна від 14.06.2006 між ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8; Заяви від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про розгляд провадження без їх присутності; Заяви від імені ОСОБА_8 про розгляд провадження без його присутності; протоколу судового засідання від 05.12.2006; Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 у справі № 2-2163 за 2006 рік. Після складення зазначених завідомо неправдивих документів ОСОБА_3 підписав особисто позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, та заяву від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про розгляд провадження без їх присутності, після чого діючи за попередньою змовою з невстановленими службовими особами Дніпропетровського районного суду, та іншими невстановленими досудовим слідством особами, здійснили заміну документів цивільної справи Дніпропетровського районного суду № 2-2163 за 2006 рік на підроблені документи, крім того долучили до справи фотокопію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно та спільно з невстановленими досудовим слідством особами та невстановленими службовими особами Дніпропетровського районного суду, з метою заволодіння правом на державне та комунальне майно шляхом обману, внесли до підробленого рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 у справі № 2-2163 за 2006 рік завідомо неправдиві відомості про визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 106,5 кв.м., житловою площею 59,0 кв.м., що розташована на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку.

З метою доведення свого злочинного умислу на придбання права на державне та комунальне майно до кінця ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, у січні 2016 року подав приватному нотаріусу ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_9, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул.Бородинська, 24, заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 та підроблене рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 у справі № 2-2163 за 2006 рік.

23.02.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_9 на підставі поданих ОСОБА_3 документів проведено державну реєстрацію на його ім’я права власності на квартиру АДРЕСА_1, таким чином, ОСОБА_3 шахрайським шляхом придбав право на нежитлове приміщення №15 у буд.№16 по вул.Пастера у м.Дніпро, яке є державною власністю, вартістю 242 244 грн, та на частину нежитлового приміщення №16 загальною площею 74,0 кв.м., яке є комунальною власністю, вартістю 654 237 грн., а взагалі в розмірі 896 481 грн., що більше ніж в 1301 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Внаслідок заволодіння правом на майно шляхом обману ОСОБА_3, спричинив державі в особі Регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду в розмірі 242 244 грн., та територіальній громаді м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради в розмірі 654 237 грн.

Умисні дії ОСОБА_3, які виразились у придбанні права на майно шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах кваліфікуються за ч.4 ст.190 КК України.

27.06.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Вказує, що ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1-4 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового слідства або суду.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Будучи допитаний як підозрюваний, ОСОБА_3, реалізовуючи надані йому права, відмовився від дачі свідчень на підставі ст.63 Конституції України, не повідомив жодних відомостей з приводу пред’явленої йому підозри.

Водночас встановлено, що ОСОБА_3 у січні 2016 року подав приватному нотаріусу ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_9 разом з заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 підроблене рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 у справі № 2-2163 за 2006 рік, підроблений лист від імені службових осіб Дніпропетровського районного суду, які приватним нотаріусом були повернуті ОСОБА_3 На теперішній час місце зберігання вказаних документів відоме лише ОСОБА_3, який може спробувати знищити, сховати вказані документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України

Цілком очевидним є те, що ОСОБА_3 за освітою та сферою діяльності не є обізнаним у юридичних аспектах набуття права власності, реєстрації права власності на нерухоме майно, в тому числі саме на підставі рішення суду 2006 року, що очевидно було зроблено з метою неможливості перевірки наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який почав функціонувати пізніше. Виходячи з цього, досудовим розслідуванням перевіряється отримання ОСОБА_3 консультацій або вступ у попередню змову з особами, які мають необхідні юридичні знання, які мають бути достатні для розробки складного плану вчинення злочину з підробленням судового рішення з доступом до архіву районного суду, реєстрації права власності та подальшого відчуження майна.

Крім того, є необхідним також встановлення службових осіб Дніпропетровського районного суду, які сприяли ОСОБА_3 у доступі до матеріалів цивільної справи у архіві суду, у підробленні та заміні документів.

Наявність у ОСОБА_3 співучасників у вказаному злочині має очевидний характер та ґрунтується на матеріалах провадження. На теперішній час слідством вживаються заходи для отримання відомостей про особи співучасників та свідків вчинення злочину.

Існує обґрунтований ризик того, що, перебуваючи на волі та не будучи гарантовано обмеженим у спілкуванні, ОСОБА_3 незаконно впливатиме та спілкуватиметься з особами, які надавали йому консультації або перебували з ним у змові, брали участь підробленні рішення суду та забезпечували доступ до архіву суду, з метою схиляння таких осіб до дачі неправдивих відомостей. Зазначені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України

Більш м’які запобіжні заходи, такі як особисте зобов’язання, особиста порука, застава та навіть домашній арешт, крім як обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зможуть запобігти прихованому спілкуванню ОСОБА_3 з співучасниками злочину та свідками у кримінальному провадженні та здійснення на них незаконного вплив. Крім того, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завадить ОСОБА_3 знищити документи.

Відповідно до статті 178 КК України до обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу крім наявності ризиків, враховуються у сукупності інші обставини, які необхідно проаналізувати у контексті вказаного кримінального провадження.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри підтверджується вагомістю зібраних доказів.

Допитаний як свідок ОСОБА_10 показав, що у 2006 році перебував на посаді судді Дніпропетровського районного суду м.Дніпропетровська, позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_3 він не розглядав, на документах у справі стоять не його підписи та рішення суду на його переконання підроблене.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_3 йому не відомий, позов до ОСОБА_8 він подавав самостійно. Ознайомившись з копією рішення суду він заявив, що в частині визнання права власності на майно за ОСОБА_3В рішення змінено.

Допитаний як свідок ОСОБА_8 показав, що ніколи не був власником квартири АДРЕСА_4 та не продавав її ОСОБА_3, а документи цивільної справи підроблені.

ОСОБА_5 районного суду від 28.01.2016 б/н, який ОСОБА_3В надавав приватному нотаріусу, підписано архіваріусом Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_11, однак відповідно до відомостей з офіційного веб-порталу «Судова влада України» на вказаній посаді працює ОСОБА_12. Крім того, вказаний документ підписаний не уповноваженою особою, що є порушенням порядку ведення діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Допитана як свідок ОСОБА_12 показала, що не підписувала супровідний лист та не мала повноважень це робити.

Копію рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 2-2163 від 05.12.2006, винесене суддею Чубенко Л.І., отримано з архіву КП «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської районної ради, та в ньому відсутні відомості щодо визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 за ОСОБА_3

Згідно висновків судової-почеркознавчої експертизи №28/1.1/115 від 14.03.2018 підписи у документах цивільної справи № 2-2163 за 2006 рік виконані ОСОБА_3

Розмір спричинених збитків підтверджується висновками судової оціночно-будівельної експертизи.

ОСОБА_3 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років та обов’язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що може вплинути на його поведінку та спроби ухилитись від слідства та суду.

Крім того, у матеріалах провадження відсутні відомості, що стан здоров’я ОСОБА_3 не дозволяє утримувати його у місцях попереднього ув’язнення.

Вказує, що розмір майнової шкоди та вартості майна, у заволодінні яким підозрюється ОСОБА_3 складає 896 481 гривень .

Підкреслює, що право власності на квартиру №16 по вул.Пастера№16 у м.Дніпро на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.04.2016 перереєстровано на ОСОБА_13 у зв’язку з неповерненням ОСОБА_3 боргу в розмірі 1 000 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_3 розпорядився предметом злочину від чого отримав майнову вигоду в розмірі 1 млн. гривень.

Необхідно також врахувати майновий стан ОСОБА_3, якому на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. А-2, загальною площею 1220,0 кв.м., споруди №1-4 за адресою: м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, будинок 24а.

На підставі вищенаведеного, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 896 481 грн., із покладенням, у разі внесення застави, обов’язків цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та вважає, що матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри у скоєні вищеназваного кримінального правопорушення цією особою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2, зазначила, що ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, відсутні, проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує, просить в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_3, проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує, просить в задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні другого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42017040000000009 від 04.01.2017 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Подане клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дані, що характеризують його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Так, у рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

При цьому, варто зазначити, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, працює, проте позитивні характеристики підозрюваного, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Отже, для запобігання в кримінальному провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 09 липня 2018 року по 06 вересня 2018 року включно.

Крім того, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахування особи підозрюваного, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі спричиненої шкоди 896 481 грн.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42017040000000009 від 04 січня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 09 липня 2018 року по 06 вересня 2018 року включно.

Розмір застави визначити у межах 896 481 грн. (вісімсот дев’яносто шість чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 31217205026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030200

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3, наступні обов'язки:

- цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н. А. Літвіненко