Ухвала суду № 75221409, 27.11.2017, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3871/17

№ провадження 2-а/208/49/18

УХВАЛА

27 листопада 2017 р. м. Кам'янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

27 листопада 2017р. позивач через представника звернулася до суду з адміністративним позовом до Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов’язання поновити виплату пенсії з 07.10.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 передбачалось, що Верховна Рада України повинна привести у відповідність до Конституції України положення інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

До наступного часу міжнародній договір між урядами України та Ізраїлю щодо пенсійного забезпечення не ратифіковано, в зв’язку з чим не визначено спосіб та порядок перерахування пенсій.

У пункті 54 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Пічкур проти України» зокрема зазначено, що статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов’язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов’язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.

Відповідно до статті 46 Конвенції рішення ЄСПЛ є обов’язковими для виконання Україною. Суди при розгляді справ зобов’язані враховувати практику ЄСПЛ.

З огляду на викладене строк звернення до адміністративного суду з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 позивачем пропущений з поважних причин.

ухвалив:

Визнати строк для звернення до адміністративного суду таким, що пропущений з поважних причин.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Івченко Т. П.