Рішення № 75221375, 23.05.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2147/17

Провадження № 2/309/286/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват банк», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хустський РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «Приват банк», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хустський РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області про визнання виконавчого напису №10418 від 28.11.2016 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.06.2017 року ОСОБА_1 отримав поштовим листом постанову про відкриття виконавчого провадження №54182641 від 21.06.2017 року, яка була винесена заступником начальника Хустського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_3 з примусового виконання виконавчого напису №10418 виданого 28.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у сумі 111260 гривень 27 копійок з громадянина ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, дата народження 26.09.1979 року, місце народження с. Липецька Поляна Хустського району Закарпатської області, місце роботи – фізична особа – підприємець, що є боргом за кредитним договором №MKG0SH00000374 від 29.06.2006 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват банк». Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконання, оскільки приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Банком не було доведено безспірність заборгованості боржника ОСОБА_1 та не було надіслано повідомлення про усунення порушень. Всупереч вимогам закону стягував звернувся до нотаріуса, який у свою чергу вчинив виконавчий напис про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів з порушенням трьохрічного терміну з дня виникнення права на вимогу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_4 не з’явилися. На адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позов підтримує та просить задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приват банк» в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду. Представник відповідача ОСОБА_5 подала до суду заперечення на позов. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 29.06.2006 року між ПАТ КБ «Приват банк» було укладено кредитний договір №№MKG0SH00000374, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Жодним судовим рішенням не встановлено недійсність правочину на підставі якого було вчинено виконавчий напис. Позивачем не спростовується наявність кредитного договору та заборгованість за кредитним договором. Боржнику було направлено вимогу про необхідність виконання зобов’язань, було надано можливість висловити свої заперечення щодо безспірності грошових вимог, але боржник не висловив своєї незгоди. Відповідно до наказу МЮУ від 22.02.2012 року №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Кредитний договір, укладений між банком та позивачем передбачає зобов’язання боржника повернути кредитні кошти в повному обсязі. Договір не був виконаний достроково, розірваний чи змінений, умови договору позивачем належним чином не виконувалися у зв’язку із чим кредитний договір продовжує свою дію, правовідносини між сторонами тривають. Позивачем ОСОБА_1 грошові кошти банку не були повністю повернуті. Право вимоги на стягнення заборгованості у сумі 109560, 27 грн. виникло у ПАТ КБ «Приват банк» 28.11.2016 року (на момент вчинення виконавчого напису) у зв’язку із чим твердження позивача стосовно пропуску трьохрічного строку з моменту настання права вимоги щодо погашення заборгованості є необґрунтованим. Представник відповідача ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася. Про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлена. Подала до суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилається на те, що у позовній заяві позивач вказує, що розмір заборгованості перед банком є спірним, але не обґрунтовує відсутність заборгованості або наявності боргу в меншому розмірі, не вказує сум, які були ним сплачені у погашення заборгованості, не підтверджує факт погашення заборгованості жодними документами, ніяк не спростовує розмір заборгованості, вказаного у виконавчому написі. У кредитному договорі, укладеному між ПАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_1 не передбачений строк його дії, у зв’язку із чим він укладений на невизначений час. Сторони мають здійснити свої права та обов’язки за загальним договором в будь-який час. Таким чином, в разі якщо договір на підставі якого був вчинений виконавчий напис був укладений на невизначений строк, в кредитора виникає право вимагати виконання обов’язків боржника, передбачених договором, в тому числі і право на примусове стягнення боргу у будь-який час і це право виникає в нього кожного наступного дня протягом дії договору. Приватний нотаріус ОСОБА_2 вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Хустського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що 29.06.2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват банк» було укладено кредитний договір №MKG0SH00000374 за умовами якого отримав кредит у розмірі 7000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

28.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за №10418, згідно якого стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають грошові кошти у сумі 111 260, 27 грн. які є його боргом за кредитним договором №MKG0SH00000374 від 29.06.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват банк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «Приват банк». Згідно виконавчого напису задоволено вимоги ПАТ КБ «Приват банк» у розмірі 109 560 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом – 3200, 15 грн., залишок заборгованості за відсотками – 26 964, 51 грн., комісія – 3150, 00 грн., пеня – 76 245, 61 грн. Витрати пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 1700 грн. Строк за який провадиться стягнення здійснюється за період з 29 червня 2006 року по 01 листопада 2016 року.

Постановою державного виконавця Хустського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП №54182641 з виконання виконавчого напису №10418, виданого 28.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 111 260, 27 грн. Про постанову про відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчого напису позивач ОСОБА_1 дізнався 27.06.2017 року отримавши поштову кореспонденцію.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 28.11.2016 року керувався тільки випискою із рахунку боржника, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов?язання.

Слід зазначити, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було додано письмову вимогу ОСОБА_1 про усунення порушень за кредитним договором №MKG0SH00000374 від 29.06.2006 року, однак в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримував, у зв’язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ КБ «Приват Банк», або виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред’явленої до стягнення. ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Нотаріусом не було з’ясовано чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановлено коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 29.06.2006 року по 01.11.2016 року, тобто більше ніж три роки.

Згідно з вимогами ст. 256-258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Нотаріус же, при вчиненні напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис від 27.11.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 10418, таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити

Визнати виконавчий напис від 28 листопада 2016 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 10418 про стягнення грошових коштів у 109 560, 27 грн. з ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, які є його боргом за кредитним договором №MKG0SH00000374 від 29.06.2006 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват банк»за вчинення виконавчого напису – 1700 гривень, що разом становить суму заборгованості 111 260, 27 грн. таким, що не підлягає виконанню.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_7

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_7