Постанова № 75221087, 11.07.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3573/18

Провадження № 1-кс/333/964/18

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., за участю секретаря Барахової Г.В., слідчого Бурцевої С.С., прокурора Богача С.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1201808004002231 від 09 липня 2018 року та додані до нього матеріали відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 08.05.2001 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 143, ст. 142 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 6 років з конфіскацією майна;

- 14.04.2008 року Кіровським районним судом м. Донецьк за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Постановою Кіровського районного суду м. Донецьк від 16.06.2011 року невідбута частина покарання у вигляді 2 років 5 місяців 15 днів позбавлення волі замінена на 2 роки виправних робіт з утриманням 20 відсотків заробітку;

- 07.12.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 14.04.2017 вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2016 року в частині призначеного покарання змінений на покарання у вигляді 6 місяців арешту;

- 24.04.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2016 року за сукупністю вироків, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання час його тримання під вартою з 18.12.2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11.10.2017 року вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2017 року змінено, виключно ст. 71 КК України, остаточно на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань з покаранням по вироку Апеляційного суду Запорізької області від 14.04.2017 року та призначено покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі. 16.03.2018 року був звільнений з Софіївської ВК №55 Запорізької області по відбуттю строку покарання.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1201808004002231 від 09 липня 2018 року та додані до нього матеріали відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1, будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, і повторно скоїв аналогічний злочин, при наступних обставинах.

09 липня 2018 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, знаходячись з правого боку магазину «Єльдорадо», що розташований за адресою: м. Запоріжжі пр. Соборний 1-Б, підійшовши до потерпілого ОСОБА_5, з метою реалізації умислу на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, взяв в руки рюкзак чорного кольору з білим надписом «alone», я якому знаходилось наступне майно: сумка чоловіча болотного кольору, квадратної форми, з металевою емблемою жовтого кольору «Goldbe 15116883», матеріальної цінності не представляє, мобільний телефон «Леново» в корпусі сірого кольору, імеі 1: 8639 8102 4861 970, імеі 2: 8639 8102 4861 988, вартістю 1600 гривень, мобільний телефон C-Smart, в корпусі чорного кольору, імеі1: 3573 5808 0204 127, імеі2: 3573 5808 0204 135, вартістю 600 гривень, гаманець чоловічий, шкіряний, коричневого кольору «Кензо», в якому знаходяться грошові кошти в сумі 15 гривень, а саме одна купюра номіналом 10 гривень, друга купюра номіналом 5 гривень, а також копійки в загальній сумі 3 гривні 90 копійок, який лежав біля ноги потерпілого та побіг в бік вул. Миколи Ласточкіна м. Запоріжжя. В цей момент злочинні дії останнього були помічені потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6, які почали намагатись припинити його злочинні дії, а саме кричати навздогін ОСОБА_1, на що він відреагував, кинув викрадене майно на землю та почав тікати. Однак в цей час неподалік від місця скоєння злочину знаходились співробітники Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, якими був затриманий ОСОБА_1

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено майнову шкоду на загальну суму 2200,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

09 липня 2018 року, о 14 годині 45 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_1 затримано. 10 липня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_1 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому як запобіжний захід – тримання під вартою з наступних підстав:

1. ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, який, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

2. Зібрані слідством докази по справі, достатньо вказують на винність ОСОБА_1 у скоєнні закінченого злочину спрямованого на вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, що підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від ОСОБА_5;

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, котрий пояснив, що 09 липня 2018 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, невідома особа, знаходячись з правого боку від магазину «Єльдорадо», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 1-б, відкрито заволодів його рюкзаком чорного кольору в якому було майно;

- показаннями свідка ОСОБА_7;

- пред’явленням особи для впізнання (свідкові ОСОБА_7О.);

- пред’явленням особи для впізнання (потерпілим ОСОБА_5.);

- речовими доказами: рюкзак чорного кольору з білим надписом «alone», з наступним майном;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відносно ОСОБА_1

3. Згідно довідки про судимість ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою за тяжкі злочини проти власності, судимість за які, у встановленому порядку, не знята та не погашена.

Відповідно до ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.03.2018 року ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із застосуванням наступних адміністративних обмежень: заборона виходу з будинку (квартири) в період часу з 23 годині 00 хвилин до 5 годин 00 хвилин.; заборона виїзду за межі району (міста) за місцем проживання на строк більше ніж 2 доби; реєстрація в органах поліції 2 рази на місяць.

У довідці про звільнення з місць позбавлення волі серії ЗАП № 02216 від 16.03.2018 року за підписом начальника підрозділу Софіївської виправної колонії УДПтС України Запорізької області № 55 ОСОБА_1 власноручно підписав, що після відбуття покарання має намір проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

16 березня 2018 року у день звільнення адміністрацією Софіївської виправної колонії УДПтС України у Запорізькій області № 55 ОСОБА_1, ознайомлений з постановою про встановлення адміністративного нагляду та попереджений про кримінальну відповідальність за порушення адміністративного нагляду та несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 та реєстрації в Комунарському відділенні поліції Дніпровського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, куди він зобов’язаний прибути та зареєструватися у триденний строк.

19 березня 2018 року ОСОБА_1, маючи умисел на ухилення від адміністративного нагляду, без поважних причин, та без повідомлення працівників поліції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, до обраного місця проживання не прибув та у Комунарському відділенні поліції Дніпровського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не зареєструвався.

Після чого, ОСОБА_1 залишив межі міста Запоріжжя та почав проживати у ІНФОРМАЦІЯ_6, постійно змінюючи місце мешкання.

23 квітня 2018 року ОСОБА_1 прибув до м. Запоріжжя та почав проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, де проживає до теперішнього часу, при цьому на реєстрацію до Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не прибув, продовжуючи ухилятися від адміністративного нагляду.

4. Крім того, ОСОБА_1 стійких соціальних зв’язків не має (офіційно не одружений, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має), фактичного місяця мешкання не має, тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, а також невідворотність покарання, може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, тим самим переховуючись від органів досудового розслідування та/або суду.

5. Також ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, що свідчить про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину, відсутність постійного джерела доходу у підозрюваного, реєстрації місця проживання, відсутність стійких соціальних зв’язків, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування, а також може вчинити нове кримінальне правопорушення;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та до моменту подання даного клопотання до суду, слідству не були представлені. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що підозрюваний не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою для ОСОБА_1 з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Захисник ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 09 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (кримінальне провадження № 12018080040002231).

10 липня 2018 року постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення кримінальне правопорушення в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018080040002231 від 09.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

10 липня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу – тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, наступними доказами: даними з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, даними з протоколу допиту потерпілого, даними з протоколу огляду місця події, даними з протоколу допиту свідка, даними з протоколу пред’явлення особи для впізнання, повідомленням про підозру.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчим суддею також враховується, що підозрюваний ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, віднесене до категорії тяжких злочинів та за яке відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; офіційно не працює, неодружений, а тому може вчинити дії щодо переховування від органу досудового слідства з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення; раніше неодноразово вже притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. Крім того, на теперішній час на розгляді в Комунарському районному суді м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно останнього.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 є доведеним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, тому, з урахуванням майнового стану підозрюваного, визначається можливість застосувати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 35 240 грн.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного – ОСОБА_1 покладаються наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1201808004002231 від 09 липня 2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів. Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислюється з моменту його фактичного затримання – 09 липня 2018 року до 06 вересня 2018 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, провадження у справі № 1-кс/333/964/18, ЄУН 333/3573/18 від 11.07.2018 року.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, обов’язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз’яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва