Постанова № 75220902, 05.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/471/2018(м)

222/1073/17

Категорія 19 Головуючий у 1-й інстанції Вайновська О.Є.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Володарського районного суду Донецької області, ухваленого 25 квітня 2018 року в смт.Нікольське (повний текст складений 02 травня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання добросовісним набувачем та скасування застави, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Дельта Банк» про визнання добросовісним набувачем та зняття застави з автомобіля марки MitsubishiOutlander 3.0 AT, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (НОМЕР_2), № кузова НОМЕР_3.

Позов мотивовано тим, що вказаний автомобіль був придбаний у відповідача у 2011 році на підставі довідки-рахунку ДПІ-080245 від 28 листопада 2011 року. На теперішній час виникла необхідність продажу автомобілю, однак після отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, стало відомо, що транспортний засіб є об'єктом застави рухомого майна, відповідно до договору застави від 02 вересня 2011 року. Крім цього, 26 червня 2014 року було зареєстровано зміну обтяжувача з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк» та терміну дії обтяження, який подовжено до 26 червня 2019 року. Позивача про укладення будь-яких договорів, наявність обтяжень та подальші зміни до них не повідомляли. Вважає, що є добросовісним набувачем, бо цілком сплатила власнику ринкову вартість транспортного засобу та зареєструвала право власності в органах МРЕВ. З огляду на те, що договір застави між відповідачем та банківською установою укладався і змінювався вже після того, як був придбаний і зареєстрований автомобіль, обмеження у вигляді застави мають бути зняті.

У запереченні на позовну заяву представник третьої особи ПАТ «Дельта Банк» вказував, що 02 вересня 2011 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №32.3/152-КМК/11, за яким останній надано в кредит 169 400,00 гривень. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в цей же день, 02 вересня 2011 року, між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 укладено договір застави №32.3/152-ЗМК/11, за яким транспортний засіб автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний заставодавцю ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, було передано в заставу ПАТ «Кредитпромбанк». 27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №32.3/152-КМК/11 від 02 вересня 2011 року з усіма забезпечувальними договорами. В зв'язку з чим, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26 червня 2014 року були внесені зміни до приватного обтяження щодо об'єкту обтяження автомобіля Mitsubishi Outlander, держномер НОМЕР_2. Зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором до теперішнього часу не виконанні, заборгованість не сплачена та обліковується на балансі АТ «Дельта Банк», а тому відсутні підстави для припинення зобов'язання та обтяження застави рухомого майна.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач набула рухоме майно у вигляді автомобіля, який було відчужено заставодавцем ОСОБА_4 без згоди заставодержателя «ПАТ «Кредитпромбанк» та за наявності обтяження цього рухомого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Зобов'язання за кредитним договором №32.3/152-КМК/11 від 02 вересня 2011 року відповідачем ОСОБА_5 виконано не в повному обсязі, застава та обтяження перейшли від первісного кредитора ПАТ «Кредитпромбанк» до нового - ПАТ «Дельта Банк» та є чинними.

У червні 2018 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваному судовому рішенні не зазначено на підставі яких письмових доказів суд дійшов висновку, що ПАТ «Кредитпромбанк» згоди на відчуження предмету застави не надавав, адже відповідач ОСОБА_4 та ПАТ «Кредитпромбанк» участі в судових засіданнях не брали, письмових пояснень на адресу суду не надсилали. Вважає, що застава закінчилась 02 вересня 2016 року, яким чином строк її дії продовжено до 26 червня 2019 року судом не встановлено. Перехід права вимоги між банківськими установами мав місце після придбання позивачем транспортного засобу та реєстрації його в органах МРЕВ (реєстраційний номер НОМЕР_1). ПАТ «Дельта Банк» не перевірив наявність і цілісність заставленого майна, оскільки в додатку до акту приймання-передачі транспортний засіб зазначений з реєстраційним номером НОМЕР_2. Автомобіль був придбаний на підставі довідки - рахунку, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1988 року, підтверджує правомірність придбання транспортного засобу. В подальшому в органах МРЕВ було отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що було б неможливо у разі наявності арешту, заборони на відчуження або іншого обмеження.

Крім того вказує, що ОСОБА_4 не порушувала положень договору застави щодо зобов'язання не проводити перереєстрацію майна в органах ДАІ, оскільки остання була проведена позивачем ОСОБА_2, яка таких зобов'язань не мала.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, судом першої інстанції було з'ясовано усі обставини справи, надано правову оцінку доказам та зазначено норми закону, якими суд керувався при винесені рішення. Просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно п.8, п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільно-процесуального кодексу України, в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ, до утворення апеляційних суддів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої і апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Донецької області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, що ухвалив рішення, в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ.

Позивач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки та sms-повідомлення, в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила заяв про відкладення розгляду справи не надавала.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи за її відсутності у зв'язку із зайнятістю в кримінальному процесі, на задоволенні вимог апеляційної скарги наполягає.

Відповідач ОСОБА_4 та представник ПАТ «Дельта Банк», будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Виходячи з положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія судів визнала неявку осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, відхиляє аргументи, які викладені у апеляційні скарзі, з таких мотивів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 02 вересня 2011 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №32.3/152-КМК/11, за яким останній надано в кредит 169 400,00 грн. на поповнення обігових коштів, строком користування до 31 серпня 2012 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №32.3/152-КМК/11 від 02 вересня 2011 року, між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 укладено договір застави №32.3/152-ЗМК/11, за яким транспортний засіб автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний заставодавцю ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області 27 серпня 2011 року, передано в заставу ПАТ «Кредитпромбанк».

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.5 договору застави встановлено, що заставодавець зобов'язаний не вчинювати дій, пов'язаних із зміною права власності на майно, з передачею третім особам права на майно без письмової згоди заставодержателя, не проводити перереєстрацію майна в органах ДАІ.

Договір застави посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. від 02 вересня 2011 року за реєстровим №4476.

02 вересня 2012 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі договору застави внесено обтяження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 02 вересня 2012 року 14:38:46 за № 11568383 Вінницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Згідно повідомлення Територіального сервісного центру №1441 РСЦ МВС в Донецькій області від 26 жовтня 2017 року № 31/5-1441-11588, автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, 17 грудня 2011 року був перереєстрований на ОСОБА_2 за реєстраційним номером НОМЕР_1, перереєстрація відбулася на підставі довідки-рахунку ДПІ-080245 від 28 листопада 2011 року, виданою ТОВ «Донецька автомобільна компанія».

13 березня 2012 року ОСОБА_2 зареєструвала на своє ім'я транспортний засіб автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, на підставі довідки-рахунку ДПІ-080245 від 28 листопада 2011 року та ДАР 222029 від 17 грудня 2011 року, про що ВРЕР смт.Володарське при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5.

27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2466, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, в тому числі і по кредитному договору №32.3/152-КМК/11 від 02 вересня 2011 року з усіма забезпечувальними договорами. У зв'язку з чим, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26 червня 2014 року були внесені зміни до приватного обтяження щодо об'єкту обтяження автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, в частині заміни на нового обтяжувача АТ «Дельта Банк», змінено термін дії обтяження - 26 червня 2019 року.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст.1 Закону України «Про заставу» та ст.572 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.586 ЦК України, ч.2 ст.17 Закону України «Про заставу» заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

За змістом ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом

Системний аналіз наведених норм та встановлені фактичні обставини у справі, дозволяють дійти висновку, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Таким чином, позивач може бути добросовісним набувачем лише за умови, якщо на момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу був відсутній відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Відчуження майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, а тому вона зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Встановивши, що позивач ОСОБА_2 набула рухоме майно, що було відчужено ОСОБА_4 як заставодавцем без згоди ПАТ «Кредитпромбанк» як заставодержателя та за наявності обтяження цього майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем.

Відповідно до ч.1 ст.593 ЦК України з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою, припиняється і право застави. Саме з припиненням основного зобов'язання шляхом його виконання закон (ст.28 Закону України «Про заставу») пов'язує його виконання.

Судом встановлено, що зобов'язання за кредитним договором № 32.3/152-КМК/11 від 02 вересня 2011 року відповідачем ОСОБА_5 не виконано, заборгованість складає 43 651 грн. 53 коп.

29 серпня 2017 року Староміським ВДВС м.Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області при примусовому виконанні виконавчого листа №143/56/13 в рамках виконавчого провадження №51291003 винесена постанова про розшук майна боржника та оголошено у розшук автомобіль Mitsubishi Outlander 3.0 AT, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (НОМЕР_2), належний боржнику ОСОБА_4

Таким чином, враховуючи, що зобов'язання за кредитним договором відповідачем ОСОБА_4 виконано не в повному обсязі, застава та обтяження від первісного кредитора ПАТ «Кредитпромбанк» перейшли до нового - ПАТ «Дельта Банк» та є чинними, підстави для припинення застави та обтяження відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, п.23, «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2018 року.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

Є.Є.Мальцева