Рішення № 75220637, 10.07.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/4791/18

провадження №2/243/1869/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

Секретаря судового засідання Міхєй В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов’янська, цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2 міської ради

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 виклад позиції позивача.

1. У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є єдиним спадкоємцем свого батька ОСОБА_4, який помер 29.04.2017 року, після його смерті відкрилась спадщина. У встановлений шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори, з причини того, що з квітня місяця 2014 року на території м. Макіївки проводилась антитерористична операція і офіційне транспортне та поштове сполучення між окупованою територією та територією, що контролюється владою України відсутнє. Вважає, що строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини пропустив з поважної причини і просить надати йому додатковий строк подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Представник позивача адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, справу просив розглянути за своєї відсутності.

3. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд позову за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.31).

4. Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, рішення просить винести на розсуд суду (а.с.32).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 22.06.2018 року по справі проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.28).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, був батьком ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-АЯ №470643 (а.с.5).

7.29.04.2017 року ОСОБА_4 помер у м. Макіївка Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НО №987406 (а.с.7), після його смерті відкрилась спадщина.

8. ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

9. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, приватного нотаріусу ОСОБА_2 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 від 06.02.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4, у зв’язку з пропущенням строк встановленого для прийняття спадщини.

V. Оцінка Суду.

10. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

11. Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Однак, позивач у встановлений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини, тобто не прийняла її.

12. Згідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

13. Крім того, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

14. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

15. Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки він втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем нерозмірним з його діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

16. Так, у відповідність до Указу президента від 14 квітня 2014 року введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, на території м. Горлівка не в повному обсязі працювали нотаріуси, банки та державні реєстри.

У зв’язку з чим, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Макіївка, він не мав можливості звернутися вчасно до нотаріальної контори, що і стало причиною пропуску строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.

17. Крім того з листа приватного нотаріусу ОСОБА_2 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 №375/01-16 від 09.07.2018 року (а.с.33), вбачається, що спадкова справа до майна померлого 29.04.2017 року ОСОБА_4 нотаріусом не видавалась; з заявою про прийняття спадщини (відмову від прийняття спадщини) до нотаріуса ніхто не звертався; відомостей про посвідчення заповіту від імені ОСОБА_4, він не має; 06.02.2018 року було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – прийняття заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку прийняття спадщини та відсутністю підтвердження родинних зв’язків.

18. У відповідність до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

19. Таким чином, зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов на тій підставі, що, на думку суду, позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і тому суд визначає позивачу додатковий строк для прийняття спадщини у продовж трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

20. Позивач, відповідно до позову не вимагає компенсації за понесені ним судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 1258, 1264, 1268-1272 ЦК України, ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_4, померлого 29.04.2017 року – 3 (три) місяці, починаючи з дня наступного після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7